2 березня 2025 року в Лондоні відбувся саміт, присвячений питанням безпеки та оборони Європи, з особливим акцентом на військову підтримку України. Лідери європейських країн, представники оборонних відомств та міжнародних організацій розглянули механізми фінансування військових потреб України, нові формати співпраці у сфері виробництва зброї та можливість використання заморожених російських активів.
На порядку денному стояли не лише короткострокові рішення щодо постачання озброєння, але й довгострокова стратегія зміцнення оборонної спроможності України та її інтеграції в європейську систему безпеки.
Як фінансується оборона України?
1. Військове фінансування та постачання озброєння
На саміті оголошено про розширення фінансування оборонного сектору України. Велика Британія підтвердила виділення £1,6 млрд на закупівлю 5000 зенітних ракет, які будуть вироблятися на заводі Thales у Белфасті. Окрім України, ця програма спрямована на підтримку європейської оборонної промисловості, оскільки створює додаткові виробничі потужності та нові робочі місця.
Франція та Німеччина також оголосили про нові пакети військової допомоги:
- Франція передасть додаткові системи протиповітряної оборони та боєприпаси.
- Німеччина підтвердила постачання танків Leopard та далекобійних ракет.
“Україна повинна мати всі необхідні засоби для самозахисту. Ми не можемо дозволити агресору диктувати умови безпеки в Європі.” — Олаф Шольц, канцлер Німеччини
2. Використання заморожених російських активів
Однією з центральних тем саміту стала можливість використання заморожених російських активів на потреби України. Йдеться про приблизно $300 млрд, які наразі заблоковані у фінансових установах ЄС, США та Великої Британії.
Європейські лідери розглядають сценарій спрямування частини доходів від цих активів на військові та економічні потреби України. Це рішення має значний потенціал, оскільки дозволяє фінансувати оборону України без додаткового навантаження на бюджети країн-донорів.
Водночас деякі країни, зокрема Австрія та Угорщина, висловлюють занепокоєння щодо правових наслідків такого кроку. Питання юридичної реалізації цього механізму залишається відкритим, і в найближчі місяці воно стане предметом окремих переговорів.
“Ми маємо не лише підтримувати Україну, а й змусити Росію нести відповідальність за руйнування, які вона завдала.” — Кір Стармер, прем’єр-міністр Великої Британії
3. Інвестиції в український військово-промисловий комплекс
Окрім безпосереднього постачання зброї, європейські країни роблять ставку на розвиток оборонної промисловості України. Це дозволить країні частково забезпечувати себе озброєнням, а також інтегруватися у європейську військово-промислову мережу.
Німецький оборонний концерн Rheinmetall заявив про готовність вкладати кошти у створення виробничих потужностей в Україні, зокрема у сфері виробництва боєприпасів, бронетехніки та дронів.
Завдяки таким інвестиціям Україна зможе:
- Виробляти більшу кількість військової техніки на власній території.
- Скоротити час між замовленням та постачанням зброї на фронт.
- Отримати нові робочі місця у високотехнологічному секторі.
Європейські країни, своєю чергою, отримують можливість розширення виробництва військової продукції та зміцнення власної оборонної промисловості.
“Європа повинна терміново розширити свої військові можливості, щоб гарантувати безпеку та підтримати Україну в її боротьбі за незалежність.” — Урсула фон дер Ляйєн, голова Єврокомісії
Головний підсумок саміту: що це означає для України та Європи?
Лондонський саміт 2025 року підтвердив, що Україна стає частиною європейської системи безпеки, а не просто отримувачем допомоги.
Розширення виробництва військової продукції в Україні означає, що країна поступово переходить від імпортної залежності до внутрішнього виробництва.
Використання заморожених російських активів може стати не лише важливим джерелом фінансування, а й політичним прецедентом, що змінить підходи до міжнародного права.
Європейські країни інвестують у власну безпеку через зміцнення оборонної промисловості, що дає змогу швидше реагувати на загрози.
“Україна сьогодні – це не лише країна, яка веде війну за власну територію, а й держава, яка формує нову архітектуру європейської безпеки” — Маркус фон Штайн, військовий аналітик Інституту глобальної безпеки (Берлін)
Однак залишається відкритим питання: чи зможе Україна скористатися цими можливостями, щоб забезпечити власну стійкість і не залежати від зовнішньої допомоги? Саміт у Лондоні окреслив стратегію, але її реалізація залежатиме від подальших політичних рішень.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
