Українська адвокатура входить у період, коли правила професії та сама юридична робота змінюються з різною швидкістю. Євроінтеграція вимагає оновлення інституцій, професійного самоврядування і законодавства, тоді як штучний інтелект уже забирає на себе частину пошуку, систематизації та підготовки документів. У результаті адвокатура отримує два паралельні виклики: змінити правила, за якими працює професія, і водночас визначити межу, де технологічна ефективність закінчується та починається персональна відповідальність юриста.
У звіті про Україну за 2025 рік Єврокомісія прямо зазначила, що прогресу в реформі адвокатури за звітний період не відбулося, та окреслила питання прозорості формування органів адвокатського самоврядування, доступу до професії, дисциплінарних процедур і безперервного навчання. Уже 12 січня 2026 року Кабмін створив окрему робочу групу з удосконалення законодавства у сфері адвокатури. Через три місяці, 7 квітня, парламентський Комітет з питань цифрової трансформації створив іншу робочу групу, цього разу для підготовки законопроєкту про штучний інтелект. План законопроєктної роботи Верховної Ради на 2026 рік передбачає подання проєкту Закону про штучний інтелект у грудні. Його мета полягає у гармонізації українського законодавства з Регламентом ЄС 2024/1689. Фактично правове середовище одночасно переглядає правила самої професії та правила нового інструменту, який уже змінює її щоденну роботу.
Три рівні реформи адвокатури: інституції, професія, технології
Найскладніший рівень цієї конструкції починається там, де зміну правил потрібно перетворити на зміну професійної поведінки. Закон можна ухвалити, технологію можна впровадити, але якість реформи зрештою залежить від того, наскільки саме професійне середовище готове працювати інакше. Саме на цій межі інституційні рішення перестають бути документами і стають реальною практикою.
«Реформування законодавства і нормативної бази триває давно, але зараз євроінтеграція значно прискорює цей процес. Питання в тому, наскільки швидко ми можемо це робити. Реформа не зводиться до написання закону, це ще й втілення його в життя. За змінами стоять реальні люди, інституції та професійні середовища, які мають бути готовими працювати за новими правилами.
Це особливо видно на прикладі адвокатури. Її дуже важко реформувати без безпосередньої участі самої адвокатури. На мою думку, тут багато залежить від людського фактора і готовності професійного середовища змінювати підходи, які формувалися роками. Тому хотілося б бачити фундаментальні зміни, а не косметичні».
Ольга Дмитрієва
президентка Асоціації адвокатів України, кураторка Law & Business Studio, керуюча партнерка АО «Dmitrieva & Partners», адвокатка.
Поки інституційна реформа проходить через робочі групи і законодавчі процедури, технологічна вже відбувається всередині юридичної роботи. За даними Thomson Reuters, у 2026 році 41% респондентів з юридичних фірм повідомили, що їхні організації вже використовують GenAI, проти 28% роком раніше. Серед респондентів із корпоративних юридичних департаментів цей показник зріс з 23% до 47%, тобто більш ніж удвічі за рік. Це вже змінює сам предмет регулювання. Питання поступово переходить від того, чи може адвокат користуватися AI, до того, які дані він може передавати системі, хто перевіряє результат і хто відповідатиме за помилку, якщо алгоритм стане частиною професійного рішення.
«Чи потрібні зміни в законодавстві щодо штучного інтелекту? Однозначно так. Це вже велика частина нашого життя, тому використання таких інструментів має бути врегульоване. Але якщо говорити про адвокатуру, потрібно пам’ятати про відповідальність. Штучний інтелект не є пігулкою для вирішення будь-якої проблеми. Адвокат має перевіряти джерела та інформацію, яку він отримує, щоб не нашкодити клієнту.
У своїй роботі перед використанням ШІ я запитую клієнта, чи можемо ми це робити. Наш принцип такий: документ може готуватися з використанням штучного інтелекту, але його обов’язково перепровіряє адвокат. ШІ має бути інструментом у руках професіонала, а не замінником людського досвіду, розуму і професійного судження».
Ганна Щеннікова
Голова Комітету ААУ зі злочинів у сферігосподарської та службової діяльності, керуючапартнерка, Shchennikova & Partners Law Office, адвокатка
Напруга між швидкістю технологій і темпом інституційних змін уже стала частиною професійних дискусій, зокрема звучала і на вересневому форумі ААУ. Але її масштаб значно ширший за один майданчик. У найближчі роки адвокатурі доведеться визначити не стільки місце AI у професії, скільки межі людської відповідальності в роботі з ним. Інструмент можна оновити за день. Професійні правила і довіру доводиться будувати значно довше.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
