Уряд заклав у бюджетну рамку на 2027-2029 роки доволі сміливу арифметику: гривня поступово слабшає, мінімальна зарплата зростає до 11 114 грн, економіка прискорюється, а дефіцит бюджету має впасти з 18,5% ВВП у 2026 році до 5,5% у 2029-му. Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на три роки, і за даними видно головну інтригу: держава намагається одночасно втримати соціальні виплати, показати партнерам фіскальну дисципліну, знайти гроші на відновлення і не втратити керованість бюджету. Це не закон про конкретний держбюджет, але саме така рамка задає межі майбутніх рішень щодо податків, видатків, запозичень, зарплат і державних інвестицій.
Сценарій, на якому стоїть декларація, передбачає суттєве покращення безпекової ситуації з 2027 року. Це ключ до всієї конструкції. Без нього складно пояснити одночасне прискорення ВВП, падіння дефіциту і нижчу потребу в зовнішній підтримці. Уряд також залишає сценарій стійкості на випадок довшого збереження високих оборонних потреб, але основні цифри побудовані саме на оптимістичнішій траєкторії. Тому документ варто читати не як обіцянку спокійного 2029-го, а як фінансову карту, де кожен показник залежить від того, наскільки країна зможе перейти від режиму екстрених витрат до режиму планування.
Курс, зарплати і ціни: що відчує ринок
Найпомітніша цифра для широкої аудиторії: курс долара. У презентації Мінфіну середньорічний курс гривні до долара США закладений на рівні 47,1 грн у 2027 році, 49,1 грн у 2028-му і 50,7 грн у 2029-му. На кінець 2029 року прогнозний показник становить 51,5 грн за долар. Це не виглядає як сценарій різкого валютного обвалу. Радше йдеться про поступову девальвацію, яка вже вбудована в бюджетні розрахунки: імпорт дорожчає, експорт отримує іншу виручку в гривні, боргові платежі й закупівлі в іноземній валюті стають дорожчими для бюджету.
Для бізнесу такий курс означає потребу рахувати контракти з запасом. Компаніям, які залежать від імпорту, варто дивитися не на одну цифру наприкінці періоду, а на сам тренд. Для експортерів слабша гривня може частково покращити гривневу виручку, але цей ефект легко з’їдають логістика, енергія, кредитні ставки й витрати на персонал. Для домогосподарств валютний прогноз важливий через ціни на імпортні товари, пальне, техніку, ліки та все, що має валютну складову. Бюджетна декларація прямо не говорить, скільки коштуватиме споживчий кошик, але курс у ній уже підказує: дешевої гривневої стабільності уряд не закладає.
Інша чутлива частина документа: доходи людей. Мінімальна зарплата має зрости з 8 647 грн у 2026 році до 9 546 грн у 2027-му, 10 377 грн у 2028-му і 11 114 грн у 2029-му. Середньомісячна зарплата, за макропрогнозом, має піднятися до 44 083 грн у 2029 році. На папері це виглядає як поступове поліпшення, але реальна цінність цих сум залежатиме від інфляції. Мінфін очікує, що індекс споживчих цін сповільниться з 108,9% у 2027 році до 105,1% у 2029-му. Якщо ця траєкторія втримається, частина зростання доходів перетвориться на реальну купівельну силу. Якщо ціни знову підуть швидше, зарплатні цифри залишаться приємнішими для звітів, ніж для щомісячних витрат.
Дефіцит: найважча обіцянка декларації
Найамбітніший елемент документа: різке скорочення дефіциту. У відсотках до ВВП: 18,5% у 2026 році, 17,7% у 2027-му, 11,1% у 2028-му і 5,5% у 2029-му. Саме тут проходить межа між красивою рамкою і реальним бюджетним управлінням. Держава планує майже втричі зменшити дефіцит за три роки, але водночас зберегти соціальні стандарти, фінансувати відновлення і не зірвати базові витрати.
Доходи бюджету в цьому сценарії мають зрости з 3 011,7 млрд грн у 2027 році до 3 725,6 млрд грн у 2029-му. Видатки, навпаки, після піку 2027 року мають поступово знижуватися: з 5 046,3 млрд грн до 4 545,1 млрд грн. Для бізнесу ця частина декларації звучить практично: держава збирається отримувати більше доходів, а отже, увага до податків, митниці, адміністрування і детінізації нікуди не зникне. Тут немає сенсації, але є важливий сигнал. Бюджетна стабілізація майже завжди має ціну, і частину цієї ціни побачить саме економіка, яка працює офіційно.
Потреба в міжнародній підтримці також має знижуватися, хоча залишиться значною. У 2027 році зовнішня підтримка запланована на рівні 2 134,5 млрд грн, у 2028 році: 1 568,1 млрд грн, у 2029 році: 1 105,3 млрд грн. Це показує бажаний рух до меншої залежності від партнерських грошей, але не означає самодостатності бюджету. Україна й надалі розраховує на ЄС, МВФ, Світовий банк, G7 та інші джерела фінансування. Для партнерів важливо бачити траєкторію зменшення дефіциту. Для України важливо, щоб ця траєкторія не була досягнута ціною слабшого відновлення.
Інвестиції: куди держава хоче спрямувати гроші
Паралельно з декларацією уряд затвердив середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027-2029 роки. Загальний обсяг: 270,9 млрд грн. Найбільші суми передбачені для освіти і науки, транспорту, муніципальної інфраструктури, охорони здоров’я та енергетики. Цей блок важливий для бізнесу, оскільки показує, де держава бачить майбутній попит на проєкти, підрядників, технології, обладнання й управлінські рішення. Гроші мають йти через єдиний проєктний портфель, тобто формально пріоритет отримують не випадкові ідеї, а відібрані програми.
Тут є сильний задум і очевидний ризик. Сильний задум: бюджетне планування нарешті прив’язується до інвестиційної логіки, а не тільки до поточного утримання системи. Ризик: навіть правильно обрані напрями не гарантують якісного виконання. Освіта, транспорт, інфраструктура, медицина й енергетика дадуть ефект тільки тоді, коли проєкти проходитимуть чесний відбір, матимуть нормальний контроль і завершуватимуться результатом, а не освоєною сумою. Інакше інвестиційна частина декларації стане найдорожчим розділом із хорошими намірами.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
