Українська економіка сьогодні нагадує післявоєнну реконструкцію Західної Європи в середині XX століття – складний період руйнувань, але й великих можливостей. Як і після Другої світової війни, країна стикається з необхідністю відбудови інфраструктури, модернізації промисловості та перегляду економічної моделі. Це підтверджують і макроекономічні показники – після стрімкого падіння ВВП на 28,8% у 2022 році економіка почала поступове відновлення, зрісши на 5,5% у 2023-му та прогнозованих 3,6% у 2024 році. (Див. графік прогнозу ВВП). Деякі сектори, як-от IT та агропромисловий комплекс, уже демонструють зростання, використовуючи кризу як поштовх до розвитку. Інші, такі як важка промисловість та енергетика, потребують значних інвестицій та стратегічного планування. Сьогоднішній етап – це не просто виживання, а можливість для України створити нову економічну парадигму, побудовану на технологічному прогресі, гнучкості та інтеграції в глобальні ринки.
IT-сектор: опора цифрової України
Український IT-сектор – один із тих, що вистояв і навіть продовжує розвиватися. Якщо у 2022 році експорт IT-послуг склав $7,3 млрд, то у 2023 році цей показник зменшився лише на 7%, досягнувши $6,7 млрд (джерело: WSJ). В умовах нестабільності технологічні компанії оперативно перебудували процеси: багато хто перейшов на віддалену роботу або відкрив офіси у західних регіонах країни.
Головні тренди, які визначають розвиток IT у 2024–2025 роках:
- Штучний інтелект (AI) – Україна активно інтегрує AI у різні галузі, від фінансів до агросектору.
- Кібербезпека – посилення атак змусило бізнеси вкладати у захист даних, створюючи попит на відповідні послуги.
- Фінтех (FinTech) – українські стартапи виходять на міжнародний ринок, розробляючи нові платіжні рішення та блокчейн-системи.
Ринок праці у секторі теж трансформується: високий попит зберігається на розробників з досвідом у AI, DevOps, безпеку та блокчейн.
Аграрний сектор: нові виклики та можливості
Україна залишається світовим аграрним гравцем, навіть попри війну. У 2023 році країна експортувала 63,8 млн тонн агропродукції (джерело: USDA). Однак логістичні виклики через блокаду портів змушують аграріїв шукати альтернативні шляхи експорту – через порти Дунаю, залізницю та автомобільні маршрути до ЄС.
Основні виклики аграрного сектора:
- Логістика. Доставка продукції ускладнена через руйнування інфраструктури та обмежену пропускну здатність європейських маршрутів.
- Дефіцит кадрів. Через мобілізацію та міграцію бракує спеціалістів, що впливає на ефективність виробництва.
- Кліматичні зміни. Посухи та аномальні погодні явища ускладнюють прогнозування врожаїв.
Попри ці виклики, 2025 рік може стати переломним для сектору. Очікується, що урожай пшениці зросте до 25 млн тонн, що пов’язано зі збільшенням посівних площ (джерело: Reuters).
Промисловість: відновлення чи стагнація?
Якщо IT та агро встояли, то промисловість – серед головних жертв війни. Виробництво сталі впало з 21 млн тонн у 2021 році до 8 млн тонн у 2023 році (джерело: Reuters). Це суттєво вдарило по експортних надходженнях, адже металургія до війни приносила до 30% валютних надходжень України.
Що чекає на промисловість у 2025 році?
- Залежність від енергоресурсів. Через удари по енергетичній інфраструктурі підприємства працюють нестабільно.
- Необхідність модернізації. Старі технології, які ще до війни потребували оновлення, сьогодні стають критичним фактором виживання.
- Державна підтримка та інвестиції. Без міжнародної фінансової допомоги відновлення буде тривалим.
Водночас в Україні є потенціал для розвитку оборонної промисловості, виробництва дронів та військової техніки. Це може стати драйвером для нових індустрій.
Енергетика: баланс на межі
Російські атаки на енергетичну інфраструктуру серйозно ускладнили ситуацію в секторі. У 2024 році Україна імпортувала рекордні 4,1 ТВт-год електроенергії, що призвело до зростання тарифів (джерело: Forbes). Уряд планує скоротити імпорт у 2025 році завдяки запуску 1 ГВт нових потужностей та відновленню 3 ГВт старих.
Тенденції:
- Відновлювана енергетика набирає обертів. Україна активно розвиває сонячну та вітрову генерацію.
- Децентралізація енергетики. Популярність набирають автономні енергетичні рішення – мікрогрід-системи та домашні електростанції.
Куди рухається економіка?
Українська економіка демонструє витривалість, але передбачуваність – не її козир. Найбільші перспективи – в IT та агросекторі, що залишаються драйверами зростання. Промисловість потребує масштабного відновлення, а енергетика – нових рішень.
У 2025 році ключовими факторами впливу залишаються:
- Безпекова ситуація. Військові ризики визначатимуть інвестиційний клімат.
- Державна політика та підтримка міжнародних партнерів. Від рішень уряду та міжнародної допомоги залежить темп відновлення.
- Гнучкість бізнесу. Ті, хто вміють адаптуватися, зможуть виграти навіть у кризові часи.
Незважаючи на труднощі, Україна не просто виживає – вона перезапускається. І в цій трансформації – шанс для тих, хто готовий ризикувати та інвестувати в майбутнє.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
