Коли компанія вирішує спрямувати частину капіталу на інвестиції, важливо визначити, скільки коштів і на який термін вона готова вкласти. Державні облігації пропонують відсотковий дохід, земля може зростати у вартості, а міжнародні ринки відкривають нові можливості для заробітку. Проте в умовах війни бызнесу важливо оцінювати ризики та ліквідність активів, аби інвестиції не обмежували можливості фінансувати поточну діяльність. Як знайти баланс між дохідністю, ризиком і ліквідністю, розбиралися учасники панельної дискусії «Вільний капітал у час невизначеності: куди інвестувати бізнесу?» під час бізнес-бранчу «Енергія бізнесу: стійкість і розвиток», організованого виданням «ПЕРШИЙ БІЗНЕСОВИЙ | BIZ», який відбувся 13 жовтня у «Веранді на Дніпрі».
Від ОВДП до стартапів: як інвестори оцінюють можливості та ризики
Українські інвестори дедалі частіше розглядають альтернативи традиційним вкладенням у нерухомість. Проте інструменти зі схожою очікуваною дохідністю можуть суттєво відрізнятися за строками інвестування, можливістю продажу та ризиком втрати капіталу. Тому ключове значення має розуміння того, яку роль кожен актив може відігравати в інвестиційному портфелі.
Саме на цьому зосередив увагу модератор дискусії Тарас Козак, засновник і президент інвестиційної групи «УНІВЕР», депутат Київради. Спираючись на професійний досвід у сфері інвестицій, він запропонував оцінювати фінансові інструменти за трьома критеріями: дохідністю, ризиком і ліквідністю. Адже потенційний прибуток має сенс лише тоді, коли інвестор розуміє, за яких умов зможе повернути вкладені кошти. «Інвестиції — це не казино. Інвестиції — це наші заощадження, які повинні потім, коли нам потрібні ці гроші, повернутися», — пояснив Тарас Козак.
Різні підходи до управління капіталом представили й інші учасники панелі. Андрій Усенко розглянув інвестиції в українську землю через можливості зростання її вартості та отримання орендного доходу. Тарас Кириченко зосередився на венчурному інвестуванні, де потенційно високі прибутки пов’язані з тривалим очікуванням і ризиком невдачі окремих проєктів. Михайло Пацан запропонував ширший погляд на міжнародні фінансові ринки, звернувши увагу на географічний розподіл капіталу та психологічну готовність інвестора до цінових коливань.
Власний підхід Тарас Козак пояснив на прикладі державних облігацій, які набули значної популярності серед українців. За даними Міністерства фінансів, станом на 1 жовтня 2026 року фізичні особи володіли ОВДП на 167,5 млрд грн. На момент дискусії дохідність гривневих облігацій, за оцінкою Козака, становила близько 16% річних, а доходи фізичних осіб від них звільнені від ПДФО та військового збору. Однак навіть за таких умов експерт не вважає доцільним зосереджувати всі кошти в одному інструменті. У його особистому портфелі ОВДП становлять 50%, решта розподілена між іншими активами. Це дозволяє зменшувати залежність від ризиків окремого ринку, враховуючи, що достроковий продаж навіть державних облігацій може відбутися за ціною нижчою від вартості придбання.
Різниця між цими інвестиційними підходами найкраще проявляється в конкретних умовах вкладення коштів, джерелах майбутнього доходу та можливостях повернення капіталу.
Українська земля: дохід від оренди та зростання вартості активу
Земельні інвестиції приваблюють можливістю заробляти на оренді та підвищенні вартості ділянок. Проте їхня дохідність залежить від якості активів, управління ними та часу, протягом якого інвестор готовий чекати на результат. Можливості цього ринку представив Андрій Усенко, CEO та співзасновник «Твоє Коло» і «М’ясторія», співвласник КУА «Профіт».
За оцінкою Андрія Усенка, український ринок сільськогосподарської землі зберігає значний потенціал зростання. Інвестувати можна через безпосередню купівлю ділянки або земельні фонди, які розподіляють кошти між різними регіонами та орендарями. У фондовій моделі дохід формується завдяки орендним платежам, збільшенню вартості землі та операціям із купівлі-продажу активів.
Як приклад Андрій Усенко навів фонд «Твоє Коло. Реінвестиція», вартість інвестиційних сертифікатів якого за результатами 2025 року зросла на 24,8% у доларовому еквіваленті. За його словами, у фонді закладали прогнозовану дохідність на рівні 15% річних у доларах, тож фактичний результат виявився вищим за плановий. Водночас ідеться про показник конкретного фонду за один рік: результати можуть відрізнятися від року до року, а минула дохідність не гарантує аналогічної в майбутньому. Експерт радить планувати інвестиції в землю на два–п’ять років, а їхню частку, залежно від стратегії, обмежувати орієнтовно 5–20% портфеля.
Венчурні інвестиції: перспектива високого прибутку в обмін на тривале очікування
Інвестиції у стартапи можуть забезпечити значний приріст капіталу, але передбачають ризик втрат і обмежують можливість швидко повернути гроші. Особливості цього напряму пояснив Тарас Кириченко, голова Наглядової ради «Нова Пошта» та співзасновник венчурного фонду TOLOKA.VC.
На відміну від акцій, якими торгують на біржі, вкладення у приватні компанії зазвичай потребують кількох років очікування. За словами Тараса Кириченка, інвестиційний горизонт може становити від двох до п’яти років, протягом яких продати свою частку в бізнесі складно. Для стратегії інвестування в міжнародні компанії, що швидко зростають, експерт назвав орієнтир потенційної дохідності 15–25% річних у доларах. Проте такий результат не гарантований, а окремі інвестиції можуть виявитися збитковими.
Зменшувати ризики Кириченко пропонує через розподіл капіталу між значною кількістю стартапів. Якщо один проєкт не виправдає очікувань, результат інших може компенсувати частину втрат. За його оцінкою, на прямі та венчурні інвестиції можна виділяти орієнтовно 10–20% портфеля, враховуючи фінансові можливості інвестора та його готовність ризикувати.
Від S&P 500 до Bitcoin: як розподіляти капітал між різними активами
Інвестиції на міжнародних ринках дозволяють розподіляти капітал між різними економіками та галузями, зменшуючи залежність від ситуації в окремій країні. Проте навіть іноземні активи можуть втрачати вартість, а можливість швидко їх продати не гарантує прибутку. Особливості інвестування на фондових і криптовалютних ринках розкрив Михайло Пацан, інвестор і керуючий активами з 18-річним досвідом, експерт із міжнародних фінансових ринків та Web3-технологій.
Серед інструментів американського ринку він виділив акції, облігації, золото та біржові інвестиційні фонди ETF. Зокрема, фонди на основі індексу S&P 500 дозволяють вкладати кошти одразу в кошик цінних паперів. Однак навіть облігаційні ETF, які вважаються відносно консервативними, можуть суттєво змінюватися в ціні через коливання процентних ставок. Тому Пацан пропонує враховувати й географічну диверсифікацію. Одним із можливих підходів він назвав розподіл капіталу порівну між українськими та закордонними активами, що дозволяє зменшувати залежність портфеля від ризиків одного ринку.
Окрему увагу експерт приділив криптовалютам, зокрема Bitcoin, Ethereum і Solana. На його думку, головна складність для інвестора полягає у здатності витримувати різкі коливання цін та уникати емоційних рішень. На відміну від нерухомості, вартість якої власник зазвичай не перевіряє щодня, котирування цифрових активів постійно змінюються, спонукаючи до передчасного продажу або поспішної фіксації прибутку. У власній інвестиційній стратегії Михайло Пацан розглядає можливість виділення 5–10% капіталу на великі криптовалюти, проте така частка залежить від готовності конкретного інвестора до ризику й не є універсальною рекомендацією.
Зрештою, вибір інвестиційного інструменту має починатися з визначення суми, якою бізнес може ризикувати без загрози для своєї роботи. Кошти, що можуть знадобитися найближчим часом, потребують іншого підходу, ніж капітал, розрахований на багаторічне зростання. Саме цей поділ допомагає оцінювати інвестиційні можливості за їхньою реальною користю для бізнесу, а не за найпривабливішим відсотком дохідності.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
