Росія розглядає можливість тимчасового призупинення плаваючого експортного мита на пшеницю, ячмінь та кукурудзу до кінця 2026 року. За даними джерел, близьких до уряду, такий крок обговорюється як один із інструментів підтримки аграрного сектору, який зіткнувся з серйозними логістичними проблемами після українських ударів по морській інфраструктурі. Зокрема, атаки на порти Чорного та Азовського морів призвели до суттєвих перебоїв у відвантаженні зерна, а пошкодження терміналів у Новоросійську на початку серпня тимчасово зупинило експортні операції.
Про це повідомляє видання Bloomberg.
За оцінками аналітичного центру Rusagrotrans, у серпні поставки російської пшениці можуть скоротитися на 60% порівняно з минулим роком — до 1,8 млн тонн, що стане найнижчим показником для цього місяця з 2010 року. Маршрути через Чорне та Азовське моря забезпечують понад 70% російського зернового експорту, тому їхнє блокування створює критичний дисбаланс для галузі. Водночас плаваюче мито, запроваджене у 2021 році для стабілізації внутрішнього ринку, продовжує зростати: з 26 серпня ставка на пшеницю має підвищитися на 40,4% — до 1 012,1 рубля за тонну.
Паралельно уряд обговорює додаткові заходи підтримки аграріїв, серед яких — виділення близько 10 млрд рублів на компенсацію залізничних перевезень, закупівлі зерна до державного інтервенційного фонду, продовження програм пільгового кредитування та субсидії на кожну тонну реалізованого зерна. Офіційні відомства поки не коментують можливі рішення.
Нагадаємо, на тлі логістичної кризи Україна запропонувала Росії припинити атаки на судна з аграрними вантажами в Чорному морі. За словами президента Володимира Зеленського, Москва відхилила пропозицію, вимагаючи гарантій щодо ненападів на об’єкти енергетичної інфраструктури. Президент РФ Володимир Путін визнав економічні втрати від українських ударів, але назвав умови Києва «неприйнятними» та «екзотичними».
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
