Війна між США та Іраном, яка тривала кілька місяців і досі не завершена остаточно, продемонструвала: навіть значна військова перевага не гарантує стратегічного успіху. За оцінками Bloomberg, Ірану вдалося зберегти режим і посилити власні важелі впливу, тоді як адміністрація Дональда Трампа припустилася низки критичних помилок, що знівелювали ефект від масштабних ударів.
На початку конфлікту Вашингтон мав амбітні цілі — знищити військові спроможності Тегерана, остаточно обмежити його ядерну програму та спровокувати внутрішній крах режиму. США та Ізраїль завдали потужних ударів: було ліквідовано верхівку керівництва, знищено значну частину оборонної інфраструктури, а іранський флот перестав існувати як бойова сила. Проте, попри колосальні втрати, режим вистояв і навіть зміцнився, отримавши нових радикальних лідерів у лавах Корпусу вартових ісламської революції.
Іран зберіг до 70% ракетного арсеналу, а його проксі-угруповання на Близькому Сході — хоч і ослаблені — продовжують діяти. Найбільший успіх Тегерана полягав у використанні географії: перекриття Ормузької протоки та атаки на енергетичну інфраструктуру регіону створили глобальний економічний шок, який Вашингтон не зміг швидко нейтралізувати. Саме загроза світової рецесії змусила Трампа погодитися на угоду, що фактично не зобов’язує Іран до суттєвих поступок.
Bloomberg зазначає, що стратегічні прорахунки США стали очевидними. Адміністрація очікувала швидкого краху іранського керівництва, недооцінила готовність Тегерана до затяжного конфлікту та не передбачила масштабних ударів по країнах Перської затоки. Вашингтон також прагнув максимальних цілей, але не був готовий застосувати інструменти, необхідні для їх досягнення — зокрема наземні операції чи масштабні конвої для розблокування Ормузу.
Війна також оголила розбіжності всередині НАТО, виснажила американські ресурси та створила враження, що США вступили в конфлікт без чіткої стратегії завершення. Це посилило сумніви союзників у здатності Вашингтона ефективно діяти проти сильних і рішучих противників.
Попри тимчасове затишшя, конфлікт не завершений. Іран продовжує тиснути на судноплавство в Ормузькій протоці, а США періодично відповідають силою. Аналітики попереджають: якщо Тегеран перегне з блокадою, Трампу може довестися повернутися до масштабних бойових дій. Водночас успіхи Ірану можуть виявитися тимчасовими, якщо світ знайде альтернативні маршрути для експорту енергоносіїв.
Нагадаємо, війна стала уроком для Вашингтона — навіть супердержаві потрібна стратегія, а не лише сила.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
