Стейблкоїни, цифрові токени, прив’язані до долара США, стрімко перетворюються на один із найсуперечливіших інструментів у глобальній фінансовій системі. За даними досліджень, представлених на зустрічі центральних банків у Базелі, більшість таких активів зберігається у приватних криптогаманцях, власники яких контролюють ключі та залишаються повністю анонімними. Це створює нові ризики для регуляторів і загрожує посиленням тіньових фінансових потоків.
Про це повідомляє видання Bloomberg.
Економістка Гарварду Гіта Гопінат заявила, що до 75% токенів USDT та USDC перебувають поза регульованими платформами, а близько половини транзакцій здійснюються між самостійними гаманцями. Така модель забезпечує користувачам фактично «готівкову» анонімність, що ускладнює боротьбу з відмиванням коштів та ухиленням від санкцій. За її словами, стейблкоїни вже стали ключовим інструментом ідентифікованої незаконної активності у криптосекторі.
Колишній глава Банку Франції Франсуа Віллеруа де Гало назвав ці дані тривожними, наголосивши, що десятиліттями регулятори намагалися зменшити анонімність фінансових операцій — від обмеження великих купюр до посилення контролю за офшорами. Натомість у криптовалютному середовищі анонімність знову зростає, а значні обсяги цифрових доларів обходять американські біржі та регуляторні механізми.
Це створює проблеми як для США, так і для Китаю. Адміністрація Дональда Трампа розглядає приватні цифрові долари як інструмент посилення американського впливу у світі. Водночас анонімність таких активів ускладнює контроль за податковими надходженнями та фінансовими потоками. Для Китаю ризики також очевидні: стейблкоїни можуть послабити контроль над рухом капіталу, а значна частина приватних криптоключів, за оцінками аналітиків, належить користувачам саме з КНР.
Дослідження МВФ показують, що реальні обсяги операцій зі стейблкоїнами, пов’язані з Китаєм, значно більші, ніж вважалося раніше. За оцінками експертів, у 2024 році вони могли перевищувати 150 млрд доларів — у кілька разів більше за офіційні припущення. Багато користувачів обходять обмеження, використовуючи VPN та нерегульовані біржі за межами юрисдикції США.
На цьому тлі Китай активно розвиває власну цифрову валюту — e-CNY, яка працює у контрольованому середовищі та не має ознак криптоанонімності. Через міжнародні платформи CBETS та проєкт mBridge Пекін пропонує партнерам альтернативні механізми розрахунків, що дозволяють уникати SWIFT, але не виходять за межі регуляторних норм.
Гонконг став тестовим майданчиком для державного підходу до цифрових активів. Тут перші ліцензії на випуск стейблкоїнів отримали HSBC та Standard Chartered — банки, які понад століття емітують паперові гроші у регіоні. Мета — перевірити реальний попит на цифрові платежі та інтегрувати блокчейн у фінансову інфраструктуру без втрати контролю над операціями.
Нагадаємо, попри стрімке зростання ринку, дослідження показують, що лише 0,7% стейблкоїнів використовуються для реальних платежів. Переважна частина токенів зберігається у приватних гаманцях як спосіб тримати долар поза увагою регуляторів. Аналітики попереджають: із розширенням ринку цифрових доларів конкуренція між США та Китаєм за контроль над фінансовими потоками лише посилюватиметься, але жодна зі сторін не готова послаблювати державний контроль заради технологічних експериментів.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
