Які особливості розкриття інформації про кінцевого бенефіціарного власника? Які можливі колізії при розкритті власника?
Що нам підказує міжнародна практика? Про це все розповість Олена Нусінова, Д.Е.Н. MBA, DBA, експерт з корпоративного управління.
11 липня 2022 року спливав строк для подання до ЄДР інформації про кінцевих бенефіціарів. Однак запровадження в Україні воєнного стану внесло свої корективи у процес оновлення інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Тож сьогодні ми розберемося, як війна вплинула на процес подання інформації про КБВ.
– Олено, розкажіть, будь ласка про особливості розкриття інформації про кінцевого бенефіціарного власника під час війни?
– Давайте спочатку проговоримо хто такий кінцевий бенефіціарний власник юридичної особи — це будь-яка фізособа, яка здійснює вирішальний вплив на їх діяльність, у т. ч. через контроль чи володіння. Вирішальний вплив — це коли фізособа володіє часткою у статутному (складеному) капіталі або праві голосу юрособи у розмірі не менше ніж 25%. Вирішальний вплив може бути прямим або непрямим. Головна ознака непрямого — вплив через пов’язаних фізичних або юридичних осіб, трасти, інші подібні правові утворення або незалежно від формального володіння.
Тож інформації про кінцевого бенефіціарного власника КБВ як у нас кажуть, це надзвичайно важливе питання не тільки у зв’язку з військовим станом, а зараз взагалі треба розуміти хто є реальним власником підприємства і тому було запроваджено певні зміни, де в Єдиному державному реєстрі як ми можемо побачити як ми сподіваємося реального все ж таки власника. Але перед тим як ви його побачите, підприємство повинно зробити ряд досить таких важких дій та надати необхідну інформацію що досить відтягує процес і дещо його ускладнює.
Що стосується військового часу то безперечно треба розуміти чи належить це підприємство до тих підприємств які можна ідентифікувати та віднести до тих саме підприємств які належать країні агресору, тому наразі це питання досить актуальне і питання стоїть не в тому щоб подали в ЄДР, я дивлюсь на це питання глибше, треба аналізувати, треба проводити комплексну перевірку для того, щоб розуміти кому насправді належить це підприємство.
Міністерство зауважило, що юрособи, які наразі бажають оновити відомості про КБВ на виконання пункту 4 розділу Х Закону № 361, мають юридичне право і технічну можливість зробити це, звернувшись до суб’єктів державної реєстрації.
Держреєстрацію змін до відомостей про юрособу, пов’язаних зі зміною відомостей про КБВ, можуть проводити нотаріуси, включені до окремого Переліку № 1760. Проводити держреєстрацію змін можуть і держреєстратори з Переліку № 1272 (Лист № 44816).
Окрім Закону № 2115, послаблення для юросіб стосовно виконання вимог законодавства щодо обов’язку подавати/підтверджувати відомості про КБВ передбачає Постанова № 209. При цьому послаблення щодо розкриття бенефіціарів у період дії воєнного стану не стосуються:
– банків, небанківських фінансових установ та осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги (окрім операторів поштового зв’язку);
– юросіб, засновником (учасником) та/або КБВ яких є або буде внаслідок відповідних змін рф, громадянин рф, юрособа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства рф (п. 8-1 Постанови № 209).
Зазначені категорії осіб мають і під час воєнного стану дотримувати всіх вимог законодавства щодо розкриття КБВ.
– Які можливі колізії при розкриті власника? Що нам підказує міжнародна практика?
– Є колізії при розкритті власника це зазначення не зовсім кінцевого власника, десь упущення структури, структура взагалі досить тяжка. Міжнародна практика говорить що ми повинні розкривати кінцевих беніфіціарних власників, але 22 листопада відбувся міжнародний європейській суд, який постановив у своєму рішенні що треба відмінити таку директиву, тому що відомості про бенефеціаних власників можуть нашкодити самому власників він може стати жертвою якихось шахраїв чи насильства, тому тут досить «тонка» тема і взагалі якщо ми повернемося до України то для нас ця інформація вкрай необхідна. В цьому році буде діяти новий закон який значно полегшає процедуру подання інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Цей закон це середина між розкриттям інформації і охороною інформації. Тобто в нас зникає вимога якщо нічого не змінюється кожного року оновлювати цю інформацію, можна буде цю інформацію подавати в електронному вигляді, але ще є і штрафи за несвоєчасне розкриття і за невідповідне розкриття. Це значні штрафи та і підприємству буде краще не допустити взагалі сплату штрафів і розкрити реальну інформацію щодо кінцевих беніфіціарних власників.
Неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі (17 тис. грн.) до трьох тисяч (51 тис. грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім адміністративної відповідальності у певних випадках передбачено кримінальну відповідальність. А саме, внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості караються штрафом від п’яти тисяч (85 тис. грн.) до восьми тисяч (136 тис. грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!