Глобальна економіка входить у турбулентну фазу, де великі гравці переглядають стратегії, а глобальні ланцюги постачання переформатовуються в режимі реального часу. Протекціонізм переходить у фазу агресивної гри, а США запускають чергову хвилю тарифних обмежень, яка боляче б’є по азійських виробниках. Китай, В’єтнам, Індія та ще кілька ключових гравців опиняються під ударом — нові мита покликані обмежити їхні поставки та дати американському бізнесу більше простору для маневру. Вашингтон методично витискає залежність від азійського імпорту, відкриваючи поле для альтернативних постачальників. І ось тут на горизонті з’являється Україна — не як пасивний спостерігач, а як той, хто має всі шанси зайняти місце у грі.
Торгівельна стратегія США зазнає радикальних змін, перетасовуючи глобальні ринки й змушуючи гравців адаптуватися до нових правил. Літій-іонні батареї та електромобілі, які ще донедавна заходили в Америку безмитно, тепер обкладаються 10-відсотковим тарифом. Металопродукція отримує 15-відсотковий бар’єр замість попередніх 5-7%, а сонячні панелі й зовсім потрапляють під 35-відсотковий удар. Найсерйозніше дістається мікросхемам, для яких мито підскакує до 25%. Пекін не в захваті, адже його частка в американському імпорті, що у 2018 році складала 21,6%, вже до 2024 року скоротилася до 13,9%, а тепер, за прогнозами, може впасти нижче 10%. Українські компанії отримують унікальний шанс заповнити порожнечу.
Металургійний сектор України традиційно мав сильні позиції на американському ринку, і хоча війна серйозно вплинула на виробництво, зараз відбувається поступове відновлення. У 2024 році експорт металопродукції з України в США зріс на 32%, що свідчить про повернення втрачених обсягів. Китайський метал, який завжди викликав питання щодо якості, поступово втрачає свої позиції, тоді як українська продукція, що відповідає європейським стандартам, отримує конкурентну перевагу. Аналітик Morgan Stanley Джон Меттьюс зазначає: “Після нових американських мит попит на якісний метал поза Китаєм зросте. Україна має всі шанси повернути собі місце серед основних постачальників”.
Аграрний сектор також опинився у фокусі змін. США – один із найбільших імпортерів української кукурудзи, і у 2024 році обсяги поставок досягли 7,8 млн тонн, що на 18% більше, ніж роком раніше. Протистояння Вашингтона та Пекіна може відкрити ще ширші можливості, особливо якщо переговори щодо розширення Зони вільної торгівлі з США набудуть конкретних форм.
Український ІТ-сектор, який у 2024 році забезпечив країні 5,5 мільярда доларів експорту, теж може виграти від американської стратегії. До кінця 2025 року прогнозується, що цей показник зросте до 7,2 мільярда. США активно обмежують імпорт мікросхем та технологічних рішень із Китаю, що створює попит на альтернативні ринки постачання. Українські компанії вже сьогодні отримують великі контракти на розробку програмного забезпечення, кібербезпеку та блокчейн-рішення для американських корпорацій. Директор з цифрових інновацій Deloitte Ентоні Бланк зазначає: “Український ІТ-сектор – один із найбільш стійких у світі. Він розвивається навіть під час війни, що вражає американських партнерів”.
Прогнозований експорт України в США (2025) станом на 11 березня 2025
Та навіть за вікном можливостей є свої “підводні камені”. Вартість морських перевезень з України до США залишається на 30-40% вищою, ніж із Китаю, що автоматично піднімає собівартість поставок і ставить українських експортерів у менш вигідне становище. Політична ситуація додає ще більше невизначеності: нова адміністрація Трампа повертається до жорсткого економічного націоналізму, і хоча риторика спрямована на послаблення залежності від Китаю, це не означає, що Україна отримає привілейовані умови. Вашингтон може переглянути торговельні угоди, змінити мита або навіть посилити захисні бар’єри для іноземних товарів. До того ж, американські компанії не поспішають різко змінювати постачальників, адже роками працювали з перевіреними партнерами. Українському бізнесу доведеться доводити свою стабільність, надійність і здатність працювати у довгостроковій перспективі.
Історичний шанс: як Україні скористатися моментом?
Торгівельні війни завжди змінювали правила гри, і сьогодні ми спостерігаємо черговий виток історії. Коли в XIX столітті Велика Британія ввела “Кукурудзяні закони”, обмежуючи імпорт зерна, це спричинило кризу на місцевому ринку, та водночас стало поштовхом для розвитку нових торгівельних маршрутів. Схожа ситуація відбувається і зараз: США змінюють логістику та перерозподіляють економічний вплив. Україна опинилася серед тих, хто може перехопити частину цього потоку.
Сьогодні йдеться не тільки про короткочасний приріст експорту. Попит на якісну металопродукцію, зерно, IT-рішення та високотехнологічні товари буде рости і в наступні роки. Блокування Китаю у стратегічних галузях несе довгострокові наслідки, що відкривають нові ринки для тих, хто готовий швидко діяти. Якщо українські компанії правильно розіграють свої карти, то до 2030 року ми можемо побачити подвоєння обсягів експорту до США, особливо в сегментах промислових товарів, харчової продукції та цифрових послуг.
Історія доводить: кризи стають поштовхом для нових економічних гравців. Як Південна Корея після фінансової кризи 1997 року змогла трансформувати свою економіку, зробивши ставку на технології, інновації та експорт, так і Україна має шанс закріпитися як ключовий постачальник у США, витісняючи конкурентів.
Як влучно сказав нобелівський лауреат Пол Кругман: “Майбутнє не визначене, але воно точно належить тим, хто вміє адаптуватися швидше за інших”.
Глобальна економіка не пробачає повільних рішень. Хто ризикне зараз, той виграє завтра. Український бізнес має всі передумови стати новим стратегічним партнером США, але ключ до успіху — гнучкість, швидкість і вміння використати цей історичний момент.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
