Вони читають “Кобзаря” під звуки сирени. Пишуть диктанти в бомбосховищах. Ставлять питання вчителю, коли навколо — тиша підземелля і вологі стіни. Українська освіта сьогодні — це не парта і дзвоник. Це фронт. Інший, але такий самий реальний.
Система освіти України не завмерла — вона трансформується щодня. Болюче, сміливо, з ризиком, але й з відкриттям нових можливостей. І щоб зрозуміти масштаб змін, варто побачити, з чого ми стартували — і що маємо зараз.
Дошкільна освіта — це не про програму. Це про безпечний світ для найменших. Там, де звучить дитячий сміх, формується довіра до середовища, закладається основа вміння вчитися. Саме цей рівень освіти першим відчув наслідки війни: зруйновані садки, розірвані громади, розсіяні сім’ї.
На діаграмі нижче — три часові знімки. 2021 — час відносної стабільності. 2022 — момент падіння, коли тисячі дошкільнят залишилися без доступу до звичного середовища. 2025 — спроба повернути структуру: із впровадженням дистанційного та змішаного навчання, із відкриттям підземних садків у прифронтових містах.
Середня освіта — один із найточніших барометрів змін, що відбуваються в країні. Якщо кількість учнів у школах зменшується — це сигнал не тільки для освітньої системи. Це — дзеркало міграцій, демографії, економіки, емоційного стану нації.
На діаграмі нижче — три ключові роки. 2021 — час, коли освітній ритм був стабільним, а школи повними. 2022 — момент, коли тисячі українських дітей залишили свої класи — через евакуацію, окупацію, руйнування шкільної інфраструктури. 2025 — рік, коли частина учнів повернулася, але загальна кількість не зросла.
Вища освіта в Україні трансформується разом із суспільством, реагуючи на виклики так само швидко, як і соціальна реальність змінює правила гри.Зміна у формах навчання — показник адаптації вищої освіти до кризового середовища. Зміщення від очної моделі до заочної фіксує реакцію на воєнну мобільність, економічний тиск і потребу гнучкості.
На діаграмі — динаміка за три ключові роки. У 2021 домінувала класична структура. У 2022 зросла частка заочної освіти через безпекові ризики та міграцію. У 2025 система переходить до стабілізованого балансу, в якому університети працюють з кількома сценаріями одночасно.
Нова функціональна модель освіти
Освітня система України продемонструвала здатність до швидкої перебудови в умовах багатофакторної кризи. Цифри свідчать про зміну балансу, але тенденції вказують на стійкість. Рішення, які впроваджувалися як тимчасові, поступово інтегруються в стратегічне планування: дистанційні формати, укриття як постійна інфраструктура, гібридні моделі викладання, короткі інтенсиви як інструмент реагування на нестабільність.
Освіта більше не прив’язана до однієї архітектури. Вона розвивається у напрямках, де контекст диктує форму, а результат зберігає пріоритет. Замість повернення до «як було» — курс на ефективність, що враховує безпекові, психологічні, цифрові та демографічні фактори.
Це новий рівень управлінської зрілості: коли рішення ухвалюються не за шаблоном, а відповідно до поточного виклику. Система працює не за логікою відновлення минулого, а за моделлю цілеспрямованої трансформації. І саме це формує майбутнє.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
