Покоління Z — це діти, які виросли вже в епоху смартфонів, соцмереж і швидкого інтернету. Їхні батьки — покоління Х, люди, що починали доросле життя у 90-х, коли ринок тільки формувався, а фінансова незалежність була справжнім викликом.
Ці два світи розділяє не лише вік, а й спосіб мислення про гроші. Якщо покоління Х сприймало роботу як стабільність і зарплату раз на місяць, то покоління Z мислить потоками — короткими завданнями, гнучкими форматами, швидкими виплатами. Онлайн-підробітки замінили касові апарати. Із цим змінився не лише спосіб заробітку — змінилася сама філософія грошей.
За даними Eurostat, у 2024 році 97 % молоді ЄС віком 16–29 років користуються інтернетом щодня, що створює умови для цифрових підробітків і ранніх доходів у мережі. В Україні тенденція подібна: рівень цифровізації молоді зростає, дедалі більше підлітків отримують перші гроші без формального працевлаштування. У сім’ях це викликає нову дилему: що означає дорослість — паспорт чи власна картка?
Цифрова економіка підлітків
Батьки покоління Х і міленіали (ті, хто з’явився на світ між 1981 і 1996 роками), — зазвичай сприймали перші зароблені гроші як подію: «твої перші сто доларів». Для нової генерації доходи дробляться на десятки мікрозамовлень — але надходять постійно. П’ять коротких онлайн-завдань на тиждень уже формують власну «економіку підлітка».
За звітом OECD “Youth Financial Education in South-East Europe”, лише близько 40 % молодих людей у країнах Південно-Східної Європи системно стежать за власними фінансами. Україна — у тому самому регіоні, тож проблема фінансової грамотності підлітків залишається типовою. Для сімейного бюджету це означає нову модель: не спільну економію, а паралельні грошові потоки в межах одного дому.
Батьки між контролем і свободою
Парадокс часу: діти самі заробляють, але мислять категоріями «кишенькових грошей». Батьки не певні, чи варто втручатися у фінансові рішення дитини, якщо гроші — результат її праці.
У країнах ЄС та Британії, за матеріалами Financial Times, поширюється практика дитячих і молодіжних карток із батьківським контролем — спільні рахунки, ліміти витрат, моніторинг операцій у реальному часі. В Україні банки також запускають подібні сервіси: мобільні застосунки з функцією “батьківського доступу” вже дозволяють бачити фінансову активність підлітків. Така «прозора автономія» створює баланс між контролем і самостійністю.
Культура споживання змінюється
Десять років тому підліткові покупки обмежувались кіно й солодощами. Тепер до цього переліку входять онлайн-курси, цифрові сервіси, ігрові підписки, косметика чи електроніка. Формується ціла «молодіжна економіка доступу».
За оцінками експертів, купівельна спроможність покоління Z у світі може досягти 12 трлн доларів до 2030 року. Це покоління витрачає напряму — через смартфон, оминаючи класичну модель «батьківського бюджету». В Україні масштаб менший, але тенденція відчутна: зростає попит на доступні підписки, короткі курси, товари з швидкою доставкою. Батьки, які звикли рахувати гроші «зверху вниз», тепер мають справу з економікою, що рухається «знизу вгору» — від дітей до дому.
Як це змінює економіку сім’ї
Сім’я поступово втрачає єдину фінансову вертикаль і перетворюється на мікроспільноту з кількома джерелами доходів. Коли підліток заробляє сам, це частково знімає тиск із батьків, але розмиває спільну дисципліну.
За даними Держстату України, рівень участі молоді 15–24 років у робочій силі становить близько 30 %, а рівень молодіжного безробіття — понад 19 %. Це означає, що значна частина молодих людей або вже працює, або активно шукає роботу — у тому числі через цифрові платформи. Для економіки це важливо: молодь входить у ринок раніше, створює попит на “дорослі” фінансові сервіси — банківські рахунки, мобільні платежі, цифрові інвестиції.
Фінансова зрілість без віку
Класична формула «спочатку навчися — потім заробляй» втрачає сенс. Сучасні діти заробляють і вчаться одночасно. Їхня фінансова зрілість визначається не сумою доходу, а вмінням планувати. Коли цього бракує, родинні фінанси втрачають узгодженість.
Тому фінансова освіта стає не предметом у школі, а сімейним договором. Батьки вже не вчать дітей заробляти — вони вчаться заробляти разом із ними, у світі, де картка важливіша за гаманець, а перші гроші — не подія, а процес.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
