Для економістів ціна грошей, яка збалансовує заощадження та інвестиції, зберігаючи при цьому стабільну інфляцію, має іншу назву: «природна процентна ставка». Щоб зрозуміти, чому ця концепція є центральною для формування політики, уявіть, що станеться, якщо ФРС встановить витрати на запозичення значно нижчі від природної ставки.
Про це повідомляє Telegram “Перший Бізнесовий“.
З надто дешевими грошима буде занадто багато інвестицій, недостатньо заощаджень, і економіка перегріється, що призведе до інфляції. Перевернувши це, якби ФРС встановила вартість позик вище природної ставки, було б забагато заощаджень, недостатньо інвестицій, і економіка охолола б, що призвело б до зростання безробіття.
Понад три десятиліття вартість запозичень у США знижувалася. За нашими оцінками та з поправкою на інфляцію, природна процентна ставка за 10-річними державними облігаціями США впала з трохи більше ніж 5% у 1980 році до трохи менше ніж 2% за останнє десятиліття.
Щоб з’ясувати, що призвело до зниження процентних ставок, і спрогнозувати, куди природна ставка може піти в майбутньому, ми побудували модель основних факторів, що обумовлюють пропозицію заощаджень і попит на інвестиції. Наш набір даних охоплює півстоліття та 12 розвинутих економік, глибоко вплетених у світову фінансову систему. Результати показують, що однією з найважливіших причин падіння природного приросту було слабше зростання. У 1960-х і 70-х роках зростання робочої сили та швидке зростання продуктивності означали, що середньорічний приріст валового внутрішнього продукту становив близько 4%. Потужне зростання створило потужний стимул для інвестування — підвищення ціни на гроші.
Нагадаємо, соціал-демократи канцлера Олафа Шольца запропонували послабити конституційні обмеження Німеччини на запозичення, щоб дозволити значне збільшення державних інвестицій, що, ймовірно, поглибить розбіжності в урядовій коаліції.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!