У травні 2025 року український ринок праці перебуває у стані глибокої трансформації. Попри повномасштабну війну, мобілізацію та економічну нестабільність, мільйони українців продовжують працювати, сплачувати податки та підтримувати економіку країни. Багато хто свідомо обирає українських роботодавців, навіть маючи можливість працювати на міжнародні компанії з вищими зарплатами та кращими умовами. Але…
Замість підтримки та визнання, працівники часто стикаються з маніпуляціями та недобросовісними практиками з боку роботодавців. Незважаючи на зростання кількості вакансій, умови праці залишаються далекими від прийнятних. Станом на 5 лютого 2025 року, за даними Державного центру зайнятості, в Україні налічувалося 123 тисячі офіційно зареєстрованих безробітних при наявності 221 тисячі відкритих вакансій. Такий дисбаланс свідчить про те, що більшість пропозицій або передбачають неприйнятні умови праці, або не відповідають кваліфікації та очікуванням працівників.
Додатково ситуацію ускладнює факт, що у 2025 році, наприклад, гуманітарний сектор України зазнав суттєвого скорочення. Міжнародні організації поступово згортають свою діяльність через зменшення фінансування, вивільняючи на ринок праці тисячі висококваліфікованих фахівців, які володіють різними мовами і мають досвід роботи за міжнародними стандартами. Замість того, щоб перехопити цих спеціалістів і використати їхній потенціал, українські роботодавці продовжують застосовувати традиційні схеми маніпуляцій і тиску, остаточно втрачаючи шанс залучити цінні кадри.
Багато вакансій передбачають низьку оплату, жорсткий графік та обов’язкову офісну присутність, навіть для позицій, які можна 100% виконувати віддалено. Це змушує висококваліфікованих працівників орієнтуватися на міжнародний ринок, де пропонуються гнучкі умови та повага до працівника.
У цій статті ми детально розглянемо основні схеми маніпуляцій, які використовують українські роботодавці, та проаналізуємо їхній вплив на працівників і на економіку загалом.
1. Маніпуляція безвихідним становищем працівників в онлайн-форматі
Суть схеми:
Роботодавці свідомо занижують оплату праці в онлайн-форматі, накладаючи на працівників надмірні обов’язки та необмежені години доступності. Вони використовують ситуацію війни, високої конкуренції та обмеженого вибору кандидатів для посилення контролю і тиску.
Як це виглядає:
- Працівника зобов’язують бути онлайн, наприклад, із 9:00 до 20:00, постійно відповідати на повідомлення, дзвінки, термінові завдання без жорстко прописаного графіка.
- Зарплата при цьому залишається на рівні 9 000–12 000 грн, навіть якщо обсяг обов’язків значно перевищує норму.
- Роботодавці відмовляються офіційно фіксувати робочий час або обсяг завдань, пояснюючи це “гнучкістю”, “особливими умовами” або “підтримкою в складний час”.
Чим це небезпечно:
Працівник втрачає баланс між роботою та життям, страждає від хронічного стресу, вигорання, постійної тривоги через страх “не встигнути” або “бути звільненим за пасивність”. Онлайн-формат, який мав би давати свободу, перетворюється на пастку тотального контролю та експлуатації.
2. Оплата “чорним налом” або частинами “в конверті”
Суть схеми:
Улюблена та традиційна. Роботодавці офіційно оформлюють мінімальну зарплату, а решту виплачують готівкою без документального оформлення.
Як це виглядає:
- Працівнику нараховують мінімалку офіційно, наприклад, 7100 грн.
- Додатково обіцяють ще 10 000–20 000 грн у “конверті”.
- Будь-яке невдоволення або спроба захистити права загрожує миттєвою втратою неофіційної частини доходу.
Чим це небезпечно:
Працівник не може довести реальний дохід при хворобі, звільненні, виході на пенсію або судових спорах. Фактично стає заручником роботодавця.
3. Нав’язування цивільно-правових угод замість трудових контрактів
Суть схеми:
Замість повноцінного трудового договору роботодавець підписує з працівником “договір підряду” або “договір на надання послуг”.
Як це виглядає:
- Немає оплачуваних лікарняних і відпусток.
- Немає соціального захисту при скороченні або мобілізації.
- Відсутність реального захисту трудових прав.
Чим це небезпечно:
Людина позбавлена гарантій Кодексу законів про працю. При конфлікті з роботодавцем шанс захистити свої інтереси у суді мінімальний.
4. Приховані штрафи та зменшення зарплати
Суть схеми:
Роботодавці впроваджують внутрішні “штрафні системи”, які фактично зменшують заробіток працівників.
Як це виглядає:
- Непояснене зняття бонусів за “порушення корпоративної культури”.
- Штрафи за незначні затримки, неточності в роботі або навіть суб’єктивні оцінки керівника.
- Вирахування “за помилки” без чітких доказів.
Чим це небезпечно:
Працівник стає фінансово залежним від настрою менеджменту. Його заробіток стає нестабільним і непередбачуваним.
5. Затягування виплати зарплати
Суть схеми:
Роботодавці свідомо порушують терміни виплат, виправдовуючись “касовими розривами”, “технічними збоями” або “складною ситуацією”.
Як це виглядає:
- Зарплата за квітень виплачується у червні.
- Аванси затримують на тижні без пояснень.
- Бонуси переносять з місяця на місяць під приводом “очікування фінансування”.
Чим це небезпечно:
Працівник не може планувати свої витрати, ризикує втратити фінансову стійкість і змушений фактично кредитувати компанію своєю працею.
6. Вимагання роботи понаднормово без додаткової оплати
Суть схеми:
Роботодавці очікують, що працівник регулярно залишатиметься після офіційного робочого часу або виходитиме на вихідних, але не оплачують ці години.
Як це виглядає:
- Щоденне “ще трохи доробити”.
- “Пожежі” і термінові завдання ввечері без компенсацій.
- Очікування постійної доступності у неробочий час.
Чим це небезпечно:
Формується культура токсичного перфекціонізму, вигоряння працівників, порушення трудових прав і деградація особистого життя.
7. Розширення обов’язків без компенсації
Суть схеми:
Після підписання контракту працівнику поступово додають нові обов’язки. Формально посадова інструкція не оновлюється, однак фактично працівник починає виконувати роботу за двох або трьох.
Як це виглядає:
- Бухгалтер веде не один підрозділ, а три.
- Копірайтер відповідає не тільки за тексти, а й за весь контент-план, соцмережі та SEO.
- Менеджер проєкту займається ще й логістикою і закупівлями.
Чим це небезпечно:
Відсутність додаткової компенсації руйнує принцип справедливої оплати праці. Люди швидко вигоряють, падає якість роботи, збільшується текучість кадрів.
8. Зниження статусу посад
Суть схеми:
Роботодавці змінюють назви посад на менш значущі або менш регульовані трудовим законодавством. Це дозволяє уникати виплати доплат, надбавок і скорочувати соціальні гарантії.
Як це виглядає:
- “Фінансовий директор” перетворюється на “фінансового асистента”.
- “Керівник відділу маркетингу” стає “спеціалістом із маркетингових комунікацій”.
- “Менеджер з продажів” трансформується у “представника клієнтської підтримки”.
Чим це небезпечно:
Працівник формально залишається на роботі, але втрачає статус, престиж і частину прав. Йому легше відмовити у премії, надбавці за вислугу років або оплаті понаднормових.
9. Тимчасові контракти
Суть схеми:
Замість оформлення працівників на постійну роботу роботодавці пропонують короткострокові договори — на три, шість або дев’ять місяців.
Як це виглядає:
- Після закінчення строку договір просто не продовжують без пояснень.
- Працівника тримають у постійній невизначеності й страху за завтрашній день.
- Справжні перспективи кар’єрного росту та стабільності залишаються порожніми обіцянками.
Чим це небезпечно:
Тимчасові контракти позбавляють людей захисту від звільнення, доступу до соціальних гарантій, можливості планувати життя. В умовах війни це стає ще жорстокішим тиском на психіку.
10. Використання стажерів
Суть схеми:
Роботодавці активно залучають студентів і молодь під виглядом стажувань — часто без оплати або за символічні гроші.
Як це виглядає:
- Молоді фахівці фактично виконують повноцінну роботу штатних працівників.
- Обсяг завдань не відповідає поняттю “стажування”, яке має бути освітнім і короткостроковим.
- Натомість обіцянка майбутнього працевлаштування залишається на рівні “можливо, пізніше”.
Чим це небезпечно:
Стажери опиняються у ситуації експлуатації без реального шансу на розвиток. Це демотивує молодь і руйнує професійні стандарти на ринку праці.
11. Залучення жінок до традиційно “чоловічих” професій
Суть схеми:
У зв’язку з мобілізацією чоловіків, роботодавці активно залучають жінок на важкі фізичні посади, часто без належної підготовки чи безпеки праці.
Як це виглядає:
- Жінки працюють на будівництві, в транспортній логістиці, в аграрному секторі без адаптації умов праці.
- Зарплати при цьому залишаються нижчими, ніж ті, які пропонували чоловікам на аналогічних позиціях.
Чим це небезпечно:
Високий ризик травм, емоційного вигорання і дискримінації. Жінки змушені погоджуватися через економічну нестабільність, а захист їхніх прав залишається слабким.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
