В Україні власники квартир зобов’язані сплачувати частину комунальних послуг навіть тоді, коли житло фактично не використовується. Це передбачено законодавством та типовими договорами з постачальниками, які прив’язують низку платежів не до факту проживання, а до самого володіння майном або підключення до інженерних мереж.
Одним із таких обов’язкових платежів є утримання будинку та прибудинкової території. Його сплачують усі співвласники багатоквартирного будинку, оскільки кошти йдуть на прибирання, освітлення під’їздів, ремонт спільного майна, роботу керуючої компанії та інші базові потреби. Нарахування проводиться незалежно від того, чи проживає хтось у квартирі.
Не можна уникнути й оплати централізованого опалення, якщо будинок підключений до мережі. Навіть за вимкнених батарей тепло частково надходить через стояки, тому тариф розраховується за площею. Відключення від централізованого опалення можливе лише за спеціальною процедурою, яка потребує технічних умов і погоджень.
Окремо нараховується абонплата за газ та електроенергію. Вона стягується за сам факт підключення до мережі, навіть якщо лічильники фіксують нульове споживання. Постачальники пояснюють це необхідністю утримання інфраструктури та забезпечення доступу до послуги в будь-який момент.
У випадку з водопостачанням і водовідведенням ситуація залежить від наявності лічильників. Якщо вони встановлені та споживання відсутнє, платити за обсяг води не потрібно. Проте абонентська плата за доступ до мережі залишається обов’язковою.
Нагадаємо, більшість таких платежів є невід’ємною частиною права власності. Водночас власники можуть оптимізувати витрати, встановивши індивідуальні лічильники або подавши заяву про тимчасове непроживання, що дозволяє коригувати окремі нарахування.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
