Китай розпочав безпрецедентну податкову кампанію, спрямовану на найбагатших громадян та великі компанії. Як випливає з документа, глава податкового відомства Ху Цзінлін оголосив про «нову еру оподаткування», і вже за кілька місяців податкова система країни перейшла в режим максимальної мобілізації. У тексті прямо зазначено, що чиновники «переписали правила щодо офшорних трастів» та розпочали наймасштабніший за роки рейд із донарахування податків.
Про це інформує Bloomberg.
Особливий акцент зроблено на статках, які китайці тримають за кордоном — лише в Гонконгу це понад $1,7 трлн. Для роботи з найбагатшими створено спеціальні групи, які, за словами джерел, інколи займаються одним конкретним мільярдером. Це відповідь на армію юристів і консультантів, яких наймають заможні китайці, щоб мінімізувати податкові зобов’язання.
Багаті громадяни отримали дедлайн — до кінця жовтня вони мають сплатити податки за офшорні трасти, інакше нараховуватимуться додаткові штрафи. Це спричинило паніку серед власників великих статків: одні продають акції, інші беруть кредити під заставу активів за кордоном, а частина навіть намагається отримати іноземні паспорти, побоюючись можливого «exit tax».
У документі наведено приклади, які демонструють масштаб кампанії. Співзасновниця Haidilao Шу Пін була змушена продати акції на $350 млн після несподіваного податкового нарахування. Інші бізнесмени торгуються з податковими органами або погрожують релокацією бізнесу, щоб зменшити суму до сплати. Один із випадків: власнику компанії в Гуанчжоу знизили вимогу зі 100 млн юанів до 5 млн після погрози переїхати до Шанхаю.
Причина жорсткого податкового тиску — глибока фінансова криза місцевих бюджетів. Продажі землі, які раніше приносили понад $1,1 трлн на рік, скоротилися більш ніж утричі. Одночасно країна планує витратити $300 млрд на будівництво дата‑центрів, що ще більше посилює дефіцит. У документі прямо сказано: «Вони намагаються отримати кошти з усіх можливих джерел».
Податкова служба почала масово надсилати вимоги про сплату податків за торгівлю іноземними акціями — сферу, яку роками фактично не контролювали. Один із підприємців, Джейден Чжао, отримав вимогу сплатити 9 млн юанів і тепер намагається відновити історію закритих рахунків, сподіваючись, що «вони помилилися в розрахунках».
Аналітики припускають, що Китай може запровадити й податок на спадщину — крок, який остаточно змінить правила гри для багатих родин. Тим часом місцева влада створює «зелені канали» для швидкого ввезення валюти, щоб люди могли сплатити податки, адже ліміт у $50 000 на рік діє в обидва боки.
Найгостріші конфлікти виникають через оцінку активів: платники податків обурені тим, що податкова використовує «пікові» вартості акцій, які давно впали. Оскільки стандартної методики немає, суми фактично визначаються під час приватних переговорів.
Нагадаємо, за оцінками Barclays, у крайньому сценарії Китай може стягнути до $100 млрд із активів у Гонконгу. Інші експерти говорять про $15–25 млрд. Але незалежно від цифр, кампанія вже змінила поведінку заможних китайців: вони бояться, що податкові декларації розкриють походження їхніх статків, і це може спричинити ширший спротив проти офшорних схем.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
