Коли компанії спрямовують мільйони гривень на благодійність, головним показником ефективності стають конкретні результати: хто отримав допомогу і що змінилося завдяки їй. Під час війни український бізнес підтримує військових, ветеранів, працівників і громади, поступово переходячи від термінових ініціатив до довгострокових соціальних програм. Як визначати пріоритети соціальних інвестицій, обирати партнерів та перевіряти, що допомога справді приносить користь, розповіли учасники панельної дискусії «Корпоративна соціальна відповідальність: від допомоги до бізнес-стратегії» під час бізнес-бранчу «Енергія бізнесу: стійкість і розвиток», організованого «ПЕРШИЙ БІЗНЕСОВИЙ | BIZ», який відбувся 13 жовтня у ресторані «Веранді на Дніпрі».
Від термінової допомоги до довгострокових рішень
На початку повномасштабного вторгнення компанії часто реагували на найнагальніші запити: збирали кошти, передавали медикаменти, продукти та необхідне обладнання. З часом постало складніше завдання: визначити напрями допомоги, які бізнес здатен підтримувати постійно, забезпечувати ресурсами та оцінювати за конкретними результатами. Саме на цій зміні підходів зосередила дискусію її модераторка Дар’я Сухенко, співзасновниця та креативна директорка Trembita PR Agency. Особливу увагу вона запропонувала приділити різниці між звітністю про витрачені кошти та реальними змінами в житті людей.
Практичний досвід різних галузей показав, наскільки відмінними можуть бути цілі соціальної відповідальності. Для Валентини Йовенко, директорки з корпоративних комунікацій мережі «Аптека 9-1-1», головним орієнтиром став доступ людей до життєво необхідних послуг. Олена Крекніна, директорка з маркетингу AXOR INDUSTRY, пов’язала соціальні програми виробничого бізнесу з підтримкою військових, майбутнім працевлаштуванням ветеранів і підготовкою кадрів. Артем Гончаренко, керівник Інституту ветеранів КНУБА та амбасадор безбар’єрності МОН, звернув увагу на тривалість реінтеграції ветеранів після служби. Кристина Івченко, керівниця відділу зовнішніх комунікацій та зв’язків із громадськістю NOVUS, зосередилася на управлінні благодійними проєктами, прозорості та відповідальності партнерів.
Мобільні аптеки: як забезпечити доступ до ліків
Для жителів прифронтових громад придбати необхідні медикаменти буває складно через обстріли, пошкоджену інфраструктуру та відсутність стаціонарних аптек. Саме тому мережа «Аптека 9-1-1» пов’язала свою соціальну стратегію з основною діяльністю компанії: забезпеченням доступу до ліків. Як пояснила Валентина Йовенко, після періоду численних термінових запитів бізнес перейшов до системних програм, які можна підтримувати протягом тривалого часу.
Одним із таких рішень стали мобільні аптечні пункти, запущені на початку 2024 року. За даними компанії, вони регулярно обслуговують майже 150 населених пунктів Харківської та Сумської областей. До прикладу, після знищення однієї з стаціонарних аптек в Харківському районі мобільний пункт працював на її місці до відновлення закладу. Водночас всі аптеки мережі обладнані генераторами та інверторами, можуть продовжувати роботу під час відключень електроенергії й надавати людям додаткову підтримку. «Аптека — це не торгова точка, а заклад охорони здоров’я, який уже перетворився на пункт підтримки», — зазначила Валентина Йовенко.
Спікерка запропонувала й практичний критерій оцінювання комунікацій соціальних проєктів: чи залишиться повідомлення корисним для людей, якщо прибрати з нього назву компанії. Для аптечної мережі це означає, що інформація повинна допомагати людині знайти потрібні ліки, отримати послугу або дізнатися про доступну підтримку. Саме така користь, на її думку, має визначати зміст повідомлення про соціальну ініціативу.
Інвестиції в людей: чому виробничий бізнес підтримує ветеранів та освіту
Кадровий дефіцит змушує виробничі компанії дедалі уважніше ставитися до підготовки майбутніх працівників і повернення ветеранів до цивільної роботи. Для AXOR INDUSTRY, яка виготовляє фурнітуру для вікон і дверей у Дніпрі, ці питання стали одним із напрямів соціальної відповідальності. За словами Олени Крекніної, на момент дискусії 45 співробітників підприємства проходили військову службу, і компанія продовжувала підтримувати їх та долучатися до проєктів реабілітації й реінтеграції ветеранів.
Водночас підприємство інвестує у професійно-технічну освіту, адже значна частина його близько 400 працівників зайнята безпосередньо на виробництві. AXOR INDUSTRY бере участь у створенні навчальних просторів у коледжах Києва та Дніпра, де майбутні фахівці здобувають практичні навички роботи з віконними та дверними конструкціями. Для компанії це можливість допомогти молоді опанувати професію й водночас сприяти підготовці працівників, яких потребує промисловість.
Соціальна відповідальність має значення і для міжнародних відносин виробника. Продукцію компанія постачає до 28 країн, а іноземні партнери, за словами Олени Крекніної, цікавляться соціальними ініціативами бізнесу поряд із якістю продукції. Тому до програм підтримки військових, мобільних госпіталів та інших гуманітарних проєктів підприємство залучає також дилерів і партнерів. Така співпраця поєднує допомогу суспільству з розвитком довгострокових ділових відносин.
Від навчання до працевлаштування: де виникають труднощі реінтеграції ветеранів
Українські роботодавці потребують працівників і дедалі частіше розглядають ветеранів як потенційних кандидатів. Проте повернення до роботи після військової служби може вимагати лікування, реабілітації, перекваліфікації та адаптації робочого місця. На цій проблемі зосередився Артем Гончаренко, керівник Інституту ветеранів КНУБА, який працює з питаннями підтримки ветеранів та їхнього повернення до цивільного життя.
За його спостереженнями, бізнес активно звертається із запитами на працевлаштування ветеранів, однак наявність вакансії ще не означає готовності людини одразу розпочати роботу. «Тут головне питання: чи готові вони завтра вийти на роботу? Що треба зробити для того, щоб працевлаштування було успішним?» — пояснив Гончаренко. Особливої уваги потребують люди з інвалідністю, для яких необхідно забезпечити доступність робочих місць, а також родини ветеранів та інші постраждалі внаслідок війни.
Тому ефективність програм реінтеграції, на думку експерта, слід оцінювати за подальшим життєвим і професійним шляхом їхніх учасників. Значення має кількість людей, які завершили навчання, отримали роботу, змогли на ній залишитися або започаткували власну справу. Такі результати потребують тривалої співпраці бізнесу, освітніх установ та організацій, що забезпечують реабілітацію і підтримку ветеранів.
Мільйони на допомогу дітям: як перевірити результат благодійного проєкту
Для торговельних мереж важливо створити соціальну програму, до якої зможуть легко долучитися покупці, а компанія матиме ресурси для її тривалої реалізації. Саме такий підхід представила Кристина Івченко на прикладі проєкту NOVUS «Велике маленьке серце», спрямованого на допомогу дітям із захворюваннями серця. Покупці можуть зробити невеликий внесок під час розрахунку на касі, а зібрані кошти спрямовують на лікування та закупівлю медичного обладнання.
За озвученими Кристина Івченко даними, у межах ініціативи вдалося залучити близько 18,5 млн грн, а з використанням придбаного обладнання лікування пройшли понад 3 тисячі дітей. Для компанії важливо показувати, як благодійні внески перетворюються на конкретну допомогу. «За кожною цифрою ми маємо розкривати історію і показувати реальний вплив: кому і як ми допомогли», — пояснила Івченко.
Проте ефективність соціальної програми залежить і від того, наскільки відповідально компанія обирає партнерів та контролює використання коштів. Івченко наголосила на необхідності юридичної та репутаційної перевірки благодійних фондів і громадських організацій, прозорої звітності й незалежного аудиту. Помилки партнерів можуть створювати ризики для самого бізнесу. Водночас соціальна стратегія має залишатися гнучкою: поряд із довгостроковими проєктами компанія повинна зберігати можливість оперативно допомагати людям після обстрілів та інших надзвичайних ситуацій.
Отже, корпоративна соціальна відповідальність потребує такого самого ретельного управління, як і будь-який довгостроковий бізнес-проєкт: із визначеними цілями, ресурсами, відповідальними партнерами та можливістю перевірити результат. Адже справжню цінність допомоги визначає те, що змінилося після її надання. Саме за цим результатом можна оцінити ефективність соціальних інвестицій.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
