Вагітність під час війни: вплив стресу на плід і пологи

Останнім часом мої пацієнтки все частіше запитують про те, чи впливають на перебіг вагітності та пологів ночі в укритті, стреси, які переносять вагітні під час повітряних тривог та обстрілів?

Київ і вся Україна живуть із щоденними тривогами та обстрілами, і жінки, які в таких умовах виношують і народжують дітей, роблять це з надзвичайною мужністю.

Тому відповім прямо: немає достовірних даних, що саме стрес викликав ті чи інші ускладнення, які виникли під час вагітності чи пологів. Бо причини можуть бути різні. Але і заперечувати вплив встресу, як додаткового фактора ми не можемо. Розберемося, що в цьому питанні відомо напевно, а що поки лишається гіпотезою.

Як стрес діє на організм

У відповідь на загрозу організм виробляє адреналін і кортизол. Це нормальна захисна реакція: пришвидшується серцебиття, зростає тиск, мобілізуються ресурси. Коли небезпека одноразова, організм може себе захистити і потім повертається до рівноваги.

Інша річ, коли стрес стає фоном. Якщо тривоги повторюються щодня, рівень стресових гормонів лишається підвищеним тривалий час. Для вагітності саме ця різниця найважливіша: небезпечний хронічний стрес, а не поодинокий переляк. Тому якщо цієї ночі ви злякалися й не виспалися, це не причина для паніки. Особлива увага потрібна до тривалого стресу.

Що кажуть дослідження:

Чи відчуває плід мамину тривогу? Так, в тому числі і на біохімічному рівні. Британські дослідники порівняли кортизол у крові та навколоплідних водах 267 вагітних і з’ясували: чим він вищий у матері, тим вищий і у водах, причому цей зв’язок видно вже з 17-го тижня. Огляд літератури показує, що хронічний стрес і тривожність асоціюються з вищим рівнем кортизолу та стрес-гормону CRH у водах. У невеликому дослідженні 34 жінок гостра реакція на стрес із CRH пов’язана не була, а хронічне перевантаження було. Це лише попередні дані, але вони підказують: для плода важливіша тривала напруга, ніж окремий епізод.

На рівні цифр це теж помітно. За даними ООН, частка передчасних пологів у Херсонській області зросла з 5,4% у 2019 році до 9,8% у 2025-му. Але причини складні, і стрес діє разом з іншими чинниками.

Що я спостерігаю у своїй практиці

У клінічній практиці я стикаюся з різними акушерськими ускладненнями кількість і частота яких, за роки війни в Україні, помітно збільшилася, але без систематичного аналізу даних неможливо стверджувати, що їхня частота зросла саме через стрес. На перебіг вагітності впливають численні чинники і роль тривалого психологічного навантаження потребує подальшого вивчення.

Що можна зробити вже зараз

На жаль війна триває і нескінченні сирени та обстріли стали нашим повсякденням, але зменшити їхній вплив на вагітність, вагітну та плода можемо.

Основні заходи:

1. Психологічна підтримка. Регулярне виявлення тривоги, депресивних симптомів і посттравматичного стресу; за потреби — консультація психолога або психотерапевта.

2. Безпечне середовище. Завчасний план дій під час повітряної тривоги, доступ до укриття, підготовлений маршрут до пологового будинку та можливість зв’язку з медичним персоналом.

3. Безперервне спостереження за вагітністю. Регулярні акушерські огляди, контроль артеріального тиску, оцінка росту плода й доплерометрія за показаннями.

4. Зменшення стресу під час пологів. Спокійне спілкування, пояснення медичних маніпуляцій, підтримка обраної близької людини за можливості, забезпечення приватності та поваги до побажань роділлі.

5. Адекватне знеболення. Індивідуальний вибір методів знеболення, зокрема епідуральної аналгезії за бажанням жінки та за відсутності протипоказань.

6. Підтримка фізіологічних потреб. Достатній сон, повноцінне харчування, питний режим, помірна фізична активність за відсутності протипоказань і техніки релаксації.

7. Соціальна підтримка. Залучення родини, соціальних служб та гуманітарних ресурсів для жінок, які пережили евакуацію, втрату житла чи близьких.

8. Післяпологовий супровід. Оцінка психоемоційного стану матері, ранній контакт «шкіра до шкіри» за клінічної можливості, підтримка грудного вигодовування та своєчасне виявлення післяпологової депресії.

Коли під час вагітності та пологів не можна чекати

Негайної медичної оцінки потребують:

Кровотеча зі статевих шляхів.
Зменшення або відсутність рухів плода порівняно зі звичними.
Сильний або постійний біль у животі.
Сильний головний біль, порушення зору, біль в епігастрії або правому підребер’ї, особливо при підвищеному артеріальному тиску.
Судоми, втрата свідомості, виражена задишка або біль у грудях.
Відходження навколоплідних вод, особливо до 37 тижнів.
Гарячка від 38 °C, особливо з погіршенням загального стану.
Регулярні перейми, тиск унизу живота або біль у попереку до 37 тижнів
Патологічній КТГ або стійкій брадикардії плода;
Підозра на відшарування плаценти, розрив матки чи випадіння пуповини;
значній кровотечі;
Тяжка гіпертензія або погіршенні стану матері;
Підозра на внутрішньоутробну гіпоксію плода;
Ознаки обструкції пологів або іншого акушерського ускладнення, що потребує термінового розродження.

Що особливо важливо в умовах війни

1. Завчасно визначити маршрут до пологового будинку та альтернативний шлях.

2. Не відкладати виклик екстреної допомоги через нічний час або повітряну тривогу.

3. За можливості забезпечити безперервний зв’язок із медичним закладом.

4. Не пояснювати небезпечні симптоми лише стресом: спочатку необхідно виключити акушерські ускладнення.

5. Головний принцип: при загрозливих симптомах — спочатку невідкладна оцінка стану матері та плода, а вже потім рішення щодо подальшого спостереження чи розродження.

6. Стрес під час вагітності є визначним чинником ризику, і в умовах війни ми не можемо його ігнорувати.

7. Сильний або постійний біль у животі.

8. Сильний головний біль, порушення зору, біль в епігастрії або правому підребер’ї, особливо при підвищеному артеріальному тиску.

9. Судоми, втрата свідомості, виражена задишка або біль у грудях.

10. Відходження навколоплідних вод, особливо до 37 тижнів.

11. Гарячка від 38 °C, особливо з погіршенням загального стану.

12. Регулярні перейми, тиск унизу живота або біль у попереку до 37 тижнів

13. Патологічній КТГ або стійкій брадикардії плода;

14. Підозра на відшарування плаценти, розрив матки чи випадіння пуповини, кровотечі;

15. Тяжка гіпертензія або погіршенні стану матері;

16. Підозра на внутрішньоутробну гіпоксію плода;

17. Ознаки обструкції пологів або іншого акушерського ускладнення, що потребує термінового розродження.