Плани Ізраїлю прокласти нафтo- та газопроводи від арабських монархій Перської затоки до Середземного моря знову опинилися в центрі уваги. Ідея передбачає створення сухопутного енергетичного коридору, який дозволив би Саудівській Аравії, ОАЕ, Катару та іншим державам Затоки отримати коротший і безпечніший маршрут до європейських ринків. Однак реалізація такого проєкту стикається з низкою історичних, політичних і геостратегічних перешкод, які десятиліттями визначали відносини між Ізраїлем та арабським світом.
Головною перешкодою залишається відсутність повноцінних дипломатичних відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією. Ер-Ріяд традиційно пов’язує нормалізацію з прогресом у палестинському питанні, а будь-які масштабні інфраструктурні угоди потребують політичних гарантій, яких поки немає. Додатковим фактором є багаторічна пропаганда та взаємна недовіра: у багатьох арабських країнах покоління виростали в атмосфері антагонізму до Ізраїлю, що ускладнює навіть економічно вигідні проєкти.
Сирія також залишається одним із ключових геополітичних вузлів. Режим Башара Асада перебуває у стані конфлікту з Ізраїлем понад пів століття, і будь-які регіональні енергетичні маршрути потребують хоча б нейтральної позиції Дамаска. Натомість сирійський фактор продовжує бути джерелом нестабільності.
Окрему увагу аналітики звертають на Катар — державу, яка довгий час підтримувала антиізраїльські рухи, але нині може стати одним із потенційних учасників енергетичного коридору. Це демонструє, як економічні інтереси поступово починають переважати політичні розбіжності, хоча повної нормалізації відносин поки не відбулося.
Нагадаємо, водночас країни Затоки останніми роками демонстрували прагнення до зближення з Ізраїлем, особливо в межах «Авраамових угод». Війна в Газі загальмувала цей процес, але не зупинила його повністю. США залишаються ключовим посередником, намагаючись створити умови для регіональної інтеграції.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
