У 2025 році Україна продовжує активну інтеграцію до європейського економічного простору, впроваджуючи національні стандарти, гармонізовані з європейськими. Цей процес відкриває нові можливості для українського бізнесу, але також ставить перед ним нові виклики.
Нові стандарти: крок до європейського ринку
Станом на зараз Україна активно впроваджує європейські стандарти в різних галузях, що відкриває нові можливості для українського бізнесу.
- Будівельна галузь: З 1 січня 2023 року набув чинності закон «Про надання будівельної продукції на ринку», який імплементує норми Регламенту ЄС 305/2011. До 1 січня 2026 року всі українські виробники мають повністю адаптуватися до вимог нового закону.
- Лісова промисловість: З 2019 року Україна перейшла на європейські стандарти класифікації та вимірювання лісо- та пилопродукції.
- Державна служба: У березні 2025 року Верховна Рада України прийняла закон щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад, що є частиною ініціативи ЄС «Ukraine Facility».
- Мовна політика: Національна комісія зі стандартів державної мови в березні 2025 року провела робочу зустріч «Мовне оцінювання: від національного досвіду до європейських стандартів», спрямовану на гармонізацію мовних стандартів з європейськими.
Переваги для бізнесу
Впровадження європейських стандартів відкриває для українських компаній нові можливості:
- Спрощення доступу до інвестицій.
Іноземні інвестори надають перевагу тим ринкам, де діють зрозумілі та прозорі регуляції. Впровадження стандартів ЄС сигналізує про стабільність і зрілість українського бізнес-середовища. За даними OECD, стандартизовані ринки приваблюють на 30–40% більше іноземних інвестицій. - Прискорення інновацій.
Європейські норми стимулюють компанії впроваджувати нові технології, автоматизацію, цифрові рішення. Це пришвидшує розвиток, підвищує продуктивність і дозволяє швидше масштабувати бізнес. - Визнання українських сертифікатів за кордоном.
Після підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА), українські сертифікати визнаються в ЄС без додаткових перевірок. Це знижує витрати на експорт і пришвидшує вихід на нові ринки. - Конкурентна перевага на внутрішньому ринку.
Компанії, які першими впроваджують гармонізовані стандарти, отримують довіру споживачів і партнерів. У середньостроковій перспективі це означає — лояльність клієнтів, кращі контракти та вигідніші умови з постачальниками. - Логістична інтеграція.
Виробництво, побудоване відповідно до стандартів ЄС, автоматично підлаштовується під європейські логістичні ланцюги. Це полегшує співпрацю з міжнародними операторами й дозволяє працювати за схемами Just-In-Time.
Виклики для підприємств
Впровадження європейських стандартів формує нове середовище для українського бізнесу — динамічне, вимогливе й глибоко конкурентне. У цьому контексті ключові виклики виглядають так:
- Технологічна адаптація.
Компанії, які працюють на застарілих виробничих лініях, стикаються з ризиком втрати ринку. Аби залишатися у грі, вони змушені інвестувати у модернізацію — від оновлення обладнання до перепідготовки персоналу. - Ціновий тиск.
Європейські виробники, які заходять в Україну за спрощеними процедурами завдяки гармонізованим стандартам, створюють тиск на локальних гравців через свою масштабність і фінансову стійкість. - Регуляторне навантаження.
Нові вимоги потребують від бізнесу додаткових витрат на документацію, аудит, сертифікацію. Це особливо болісно для малого й середнього бізнесу, де адміністративний ресурс обмежений. - Міжнародна логістика та конкуренція.
На тлі ескалації тарифної війни між США та Китаєм у квітні 2025 року, коли адміністрація Дональда Трампа підвищила мита на китайський імпорт до 145%, а Китай відповів підвищенням мит на американські товари до 125%, китайські виробники шукають альтернативні ринки збуту. Це може призвести до перенаправлення значної частини китайського експорту до Європи, що створює додатковий тиск на українських виробників, які ще не повністю адаптувалися до нових стандартів і не мають потужних фінансових подушок - Підвищення вимог з боку покупців.
Європейські закупівельники вже очікують на повну відповідність стандартам ESG, прозорість у виробництві, цифрову логістику й доказову звітність. Вітчизняним компаніям доводиться одночасно підтягуватися за всіма параметрами, щоб залишатися у фокусі міжнародного ринку.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
