Спека більше не чекає на серпень. Вулиці обпікає ще з кінця травня, асфальт плавиться під ногами, а кондиціонери працюють на межі. Міста пітніють, як живі організми, загнані у бетонні пастки. Україна та Європа входять у нову кліматичну реальність — не прогнози, а факти.
Від прохолоди до перегріву: Європа за 100 років
Літо в Європі вже не схоже на те, яким його пам’ятали сто років тому. У 1925-му температура в середньому трималась у межах 18–22°C, тоді як зараз, у червні 2025-го, показники сягають 24–28°C, а в південних регіонах, зокрема Іспанії, Італії та Греції, стовпчик термометра стабільно перевищує 30°C. Згідно з Copernicus Climate Change Service, Європа нагрівається вдвічі швидше за глобальний рівень: з 1970-х років середня температура зросла на +2,3°C. Теплові хвилі стали тривалішими — зараз вони затримуються на 10–15 днів довше, ніж у XX столітті. У 1920-х прохолодні ночі з температурою 12–14°C були нормою в Парижі, Відні чи Празі, натомість нинішні ночі дедалі частіше зберігають понад 20°C, особливо в густозаселених районах. Урбанізація, брак зелених зон і збільшення площі асфальту створили умови, за яких ефект теплового острова підігріває міста сильніше, ніж відкриту місцевість. У 2022 році в Лондоні зафіксували +40,3°C — абсолютний рекорд для Великої Британії, який став поворотною точкою у розумінні кліматичної вразливості навіть «прохолодних» регіонів.
Європейські стратегії адаптації до кліматичних змін
Країни Європи зміщують фокус кліматичної політики від стримування викидів до повноцінної адаптації. Міста й регіони не чекають «глобальних угод», а самі проєктують стратегії стійкості — зелені коридори, водозатримуючі ландшафти, системи охолодження у школах і лікарнях. Згідно з European Environment Agency, кількість муніципалітетів з планами адаптації зросла з 26% у 2018 році до 51% у 2025-му, а лідерами трансформацій стали Париж, Амстердам, Лейпциг, Відень. Програма EU Mission on Adaptation to Climate Change включає понад 300 регіонів та міст, які впроваджують рішення на основі природи, і супроводжує їх доступом до інструментів фінансування. Європейський інвестиційний банк уже погодив інвестиційний портфель на 15 мільярдів євро, спрямованих на захист водних ресурсів, розвиток кліматичних технологій і переосмислення міського простору — не як кам’яного каркасу, а як живої, гнучкої екосистеми. Усе це — не футуристичні концепти, а новий європейський стандарт виживання в умовах перегрітої планети.
Україна: виклики та адаптація до спеки
Кліматична карта України влітку виглядає як інфрачервоний знімок: що південніше — то гарячіше. За даними Укргідрометцентру та Укрстату, середня температура влітку за останні п’ять років коливалась між 20°C на півночі та 25°C у степових і приморських областях. Пікові значення сягали 35–37°C — передусім у Херсоні, Миколаєві, Одесі, Дніпрі. У Києві, Львові й Харкові хвилі спеки стали довшими, а нічне повітря втрачає здатність до охолодження, що призводить до перевантаження енергосистеми. Реакція держави — системна: Кабінет Міністрів затвердив план реалізації Стратегії адаптації до зміни клімату на 2025–2027 роки, який передбачає створення кліматичних паспортів міст, інвентаризацію лісів, розширення природно-заповідного фонду, а також посилення локальних ініціатив через субвенції громадам (ecopolitic.com.ua). Україна, попри війну, формує кліматичну політику не в теорії, а в дії — через урбаністичні проєкти, захист річок, запуск пілотних зон з природоорієнтованою інфраструктурою.
Особиста прохолода: як охолодити місто з балкона
Кожен житель міста може стати частиною рішення. Власний балкон чи подвір’я — це місце для зеленого куточка, де рослини працюють як природний кондиціонер. Стіни та дахи, оздоблені виткими або тіньовими рослинами, зменшують нагрівання поверхонь. Жалюзі, світловідбивні штори та світлі фасади допомагають утримувати прохолоду в будівлях. Регулярне провітрювання оселі у ранкові години та після заходу сонця дозволяє знизити температуру в приміщенні без кондиціонера. Використання вентиляторів разом з мискою холодної води поруч — просте, але ефективне рішення. Одяг з натуральних тканин і вода в пляшці — базовий міський «захист» у спекотні дні. Тінь від дерев — найкраще місце для паркування авто, адже розжарений капот додає жару всьому району. Зменшення використання автівок у період спеки знижує локальний перегрів і викиди. Навіть один висаджений кущ або квіткова грядка біля будинку робить мікроклімат м’якшим!
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
