44.09 UAH +0.19%

51.76 UAH +0.41%

44.09 UAH +0.19%

51.76 UAH +0.41%

44.09 UAH +0.19%

51.76 UAH +0.41%

44.09 UAH +0.19%

51.76 UAH +0.41%

Підписатись

Євген Корф

Євген Корф

CEO міжнародного інженерно-промислового консорціуму Energo-Plus

Євген Корф: Лідерство у часи невизначеності — чому розвиток людей стає головною стратегією

Повномасштабна війна — це жорсткий управлінський аудит. Вона дуже швидко показує, що в компанії реально працює, а що просто не заважало в умовах відносної стабільності.

Компанії, які вистояли і продовжують рости за ці роки, навряд чи вибудували кращі процеси. Скоріше за все, вони мають кращих людей. Це люди, здатні думати та діяти в умовах, де немає інструкції на кожен випадок. Під час дослідження 2026 Deloitte Global Human Capital Trends найвищі оцінки серед практик майбутнього отримали підходи, орієнтовані на досвід працівника: сталість, робота з відчуттям мети та людяніше лідерство.

Що перестає працювати в кризі

Перше — довгі горизонти планування та складні ланцюжки погоджень. Якщо рішення ухвалюється тижнями, воно вже запізнилося.

Друге — контроль заради контролю. У кризових умовах надмірний контроль не зменшує ризики, а навпаки гальмує тих, хто міг би ці ризики закрити.

Третє — ілюзія, що «правильний процес» вирішить усе. Алгоритми добре працюють, коли умови передбачувані.

Що стає критично важливим

Швидкість ухвалення рішень виходить на перший план. Проте в гонці за оперативністю слід не втратити також і ясності: хто за що відповідає, де межі повноважень, що є пріоритетом прямо зараз.

Другий важливий пункт — довіра до людей на місцях. Вона має бути побудована на розумінні компетентності людини та її відповідальності.

Третє — це комунікація. Якщо в команді є культура «говорити те, що хоче почути керівник», — компанія живе в паралельній реальності й рано чи пізно за це платить.

Про рішення без повної інформації

У моїй практиці є кейс рішення заходити в енергетичний проєкт із частково невизначеними умовами. На старті не було підтверджених строків щодо критичного обладнання, повної фінансової визначеності, стабільного прогнозу по логістиці. З точки зору класичного ризик-менеджменту — самі «червоні прапорці».

Проте енергетика — це критична інфраструктура. Рішення «почекати, поки стане зрозуміло» в нашому випадку означало би залишити об’єкт без живлення, виробництво без роботи, а людей — без тепла і світла.

У таких умовах працює не процес, а спроможність команди. Наприклад, у «Енерго-Плюс» ми регулярно реалізуємо проєкти, де частина параметрів змінюється вже під час виконання – через обстріли, збої постачання або зміни в інфраструктурі. І тут ключовим фактором стає не точність початкового плану, а здатність команди швидко перебудовуватись і брати відповідальність на рівні кожного інженера чи менеджера.

Це також питання масштабу: компанія з понад 550 співробітниками, власним виробництвом і повним циклом робіт – від проєктування до запуску – фізично не може працювати через централізовані рішення. Вона тримається на розподіленій відповідальності.

Як змінюється роль лідера

У спокійні часи лідер переважно відповідає за розвиток: це стратегія, масштабування, нові ринки, довгі плани. У кризі лідер тримає фокус, бере відповідальність на себе та слідкує за командою.

При цьому відмовлятися від стратегії в кризі — помилка. Стратегія потрібна, просто будується короткими відрізками із постійним коригуванням під реалії сьогодення.

Є управлінська концепція, яку в Україні почали активно обговорювати останніми роками — servant leadership, або лідерство як служіння. Модель передбачає, що керівник постійно ставить собі незручні запитання: «Що заважає моїй команді працювати ефективно? Чи не я сам є частиною цієї проблеми?». Така модель допомагає створювати команди, здатні діяти самостійно. Дослідження Gallup State of the Global Workplace ще 2020 року показало, що 70% варіації у рівні залученості співробітників залежить від їхнього безпосереднього керівника. Це означає, що лідери стають фасилітаторами змін, допомагають зберігати баланс, адаптуватися та рухатися вперед.

Чому розвиток людей важливий

В умовах невизначеності первинні — люди, які здатні думати й діяти там, де процесу немає або він не встигає за реальністю. Водночас слід розуміти, що люди потребують справжньої уваги в ситуації війни. Дослідження Gradus Research свідчить, що 75% хронічно перевантажених працівників серйозно розглядають варіант зміни місця роботи. Найменше таких думок у натхненних і залучених — лише 18%. А звіт Gallup, State of the Global Workplace свідчить, що глобальна залученість працівників у 2025 році впала до 20%, що є найнижчим рівнем з 2020 року.

Розвиток у цьому контексті вже перестає бути чимось на кшталт тренінгів і сертифікатів. На зміну приходять конкретні практики:

  • Делегування складніших задач, ніж людина робила раніше.
  • Право на помилку. Якщо помилка веде до покарання, люди перестають ухвалювати рішення самостійно.
  • Залучення до реальних управлінських рішень. Не спускати команді готові вказівки, а розбирати разом, які варіанти є.
  • Менторство всередині команди.

В «Енерго-Плюс», наприклад, ми свідомо піднімаємо інженерів до рівня, де вони ведуть ділянки проєкту самостійно — не лише технічно, а й організаційно. Це не альтруїзм, а необхідність, адже компанія масштабується не кількістю людей у штаті, а рівнем їхньої самостійності.

Також ми системно інвестуємо в розвиток: співпрацюємо з навчальними закладами та залучаємо студентів до реальних проєктів. Понад 20% команди «Енерго-Плюс» сьогодні – це випускники Кременчуцького національного університету ім. Михайла Остроградського, які одразу працюють з практичними завданнями галузі.

Головне завдання лідера сьогодні — побудувати команду, яка здатна діяти впевнено та самостійно. Дослідження 2026 Deloitte Global Human Capital Trends підкреслює, що людський потенціал стає дефіцитом, тому варто інвестувати в працівників. 7 із 10 лідерів визначають швидкість і адаптивність як ключову стратегію, а серед головних факторів успіху – здатність команд швидко перебудовуватися та ефективно працювати з ресурсами.

У галузях на кшталт енергетики це вже не просто конкурентна перевага, а умова виживання. Там, де інфраструктура під ударом, а рішення мають прийматися щодня, компанії виграють не процесами, а людьми, які здатні діяти без інструкцій.

Це означає просту річ: саме люди, їхня гнучкість і здатність діяти в невизначеності стають головною конкурентною перевагою.

Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!

Читайте також
26 Квітня 2026 року - 10:18
В Україні активізувалися дискусії щодо оновлення міграційної політики та можливого...
24 Квітня 2026 року - 18:14
11 лютого відбувся вебінар про запуск стартапів разом із венчур-білдерами
22 Квітня 2026 року - 17:11
Фармацевт у невеликому місті — це часто перша і єдина...
21 Квітня 2026 року - 10:24
Україна продовжує переживати масштабний демографічний спад, який експерти називають одним...