Паризька опера, «проклята» постановка, загадковий піаніст і кохання, яке дедалі важче відрізнити від небезпечної одержимості. Новий «Привид опери» переносить культову історію Ґастона Леру в сучасний Париж і змінює саму мову знайомого сюжету: місце оперного співу займає танець, а готична легенда перетворюється на романтичне фентезі про дорослішання, пристрасть і межу між реальністю та фантазією. Українська прем’єра попередньо запланована на 29 жовтня 2026 року, однак дистриб’ютор Adastra Cinema попереджає про можливе перенесення дати.
У центрі історії молода танцівниця Анастасія у виконанні Деви Кассель. Вона потрапляє до престижної Паризької опери й отримує роль у «Орфеї» – постановці, яку оточує репутація проклятої. Під час репетицій Анастасія знайомиться з таємничим піаністом, якого грає Жульєн де Сен Жан. Між ними виникає зв’язок, що швидко виходить за межі звичайного роману: чим ближче прем’єра, тим частіше навколо трапляються незрозумілі нещасні випадки, а сама героїня все глибше занурюється у світ, де почуття, мистецтво й містика існують за одними правилами.
Саме зміна епохи робить цю версію цікавою. Александр Кастаньєтті не реконструює Париж початку ХХ століття і не намагається ще раз відтворити класичний образ Привида буквально. Він залишає Оперу Гарньє, загадкову постать у її підземеллях і історію неможливого кохання, але переносить конфлікт у середовище сучасних молодих артистів. Так роман Леру працює вже як історія про людину, яка шукає власний голос у мистецтві й водночас опиняється під владою сильного почуття.
Дева Кассель стає природним центром цієї конструкції. Для ролі Анастасії акторка фактично починала танцювальну підготовку з нуля: близько трьох місяців вона займалася класичною та сучасною хореографією, а найінтенсивніший період тренувань тривав майже щодня з ранку до вечора. За її словами, робота з хореографкою Маріон Мотен дозволила поєднати м’якість класичного балету з енергією contemporary та street dance. Ця підготовка важлива для самого образу: танець у фільмі стає способом показати характер Анастасії, її контроль над тілом і момент, коли цей контроль починає руйнуватися під тиском почуттів.
Маріон Мотен окрема причина звернути увагу на пластичну частину фільму. Вона працювала зі «Субстанцією», Дуа Ліпою та Stromae, а тут отримала матеріал, де хореографія стоїть у самому центрі драматургії. Поруч із Девою Кассель у кадрі з’являються й професійні артисти Паризької опери – зокрема Дороте Жильбер та Гійом Діоп. Через це балетний світ не виглядає декоративним тлом для романтики: він має власну фізику, дисципліну й напругу.
Жульєн де Сен Жан отримує роль таємничого піаніста й Привида персонажа, на якому тримається головна романтична небезпека історії. Його герой має одночасно притягувати Анастасію і викликати відчуття, що за цією близькістю приховано щось значно темніше. Ромен Дюріс додає до центрального дуету досвід і вагу французького авторського кіно, а сам ансамбль дозволяє фільму балансувати між молодіжною романтикою, мелодрамою й готичним фентезі.
Візуально «Привид опери» спирається на рідкісну перевагу – реальний простір Опера Гарньє. Частина зйомок проходила безпосередньо в знаменитій паризькій будівлі, а підземний світ відтворювали у студії. Жульєн де Сен Жан порівнював масштаб цих декорацій із відчуттям від майданчика «Гаррі Поттера і Таємної кімнати». За операторську роботу відповідає Ніколя Больдюк, який знімав «Графа Монте-Крісто» та «Трьох мушкетерів», тому величезні сходи, куліси, сцена й підземні простори тут стають частиною самої містики, а не красивою листівкою з Парижа.
У наборі творчих орієнтирів фільму є цікаве поєднання: «Привид раю» Браяна Де Пальми, романтична одержимість «Сутінків», поетичність світів Хаяо Міядзакі та чуттєва фантастика Ґільєрмо дель Торо. Це добре пояснює тон нової адаптації. Вона не йде в чистий горор і не повторює класичну мелодраму. Її територія – темна казка про перше велике кохання, мистецтво й небезпеку втратити себе всередині власної пристрасті.
«Привид опери» зацікавить глядачів, які люблять готичну романтику, красиве костюмне й танцювальне кіно, містичні історії кохання та сучасні переосмислення класики. За настроєм це чуттєве, темне й візуально розкішне фентезі, де Париж, музика й балет працюють разом із романтичною небезпекою. А головна інтрига цієї версії дуже проста: що станеться, коли дівчина, яка все життя вчилася контролювати кожен рух, закохається в людину, поруч із якою контроль перестає працювати?
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
