Обсяг готівки, яку українці зберігають поза банківською системою, продовжує стрімко зростати й уже наблизився до історичних максимумів. За оцінками фінансових регуляторів, у тіні обігу перебувають сотні мільярдів гривень — сума, співставна з річними видатками державного бюджету. Така тенденція формує додаткові ризики для економіки, адже значна частина грошей фактично не працює в банківському секторі та не бере участі у кредитуванні бізнесу.
Економісти пояснюють, що зростання обсягів готівки поза банками є наслідком тривалих криз, воєнних ризиків та зниження довіри до фінансових установ. Українці дедалі частіше обирають фізичні заощадження як спосіб захисту від непередбачуваності, зберігаючи кошти вдома або у приватних сховищах. Особливо швидко зростає частка великих номіналів — купюр у 500 та 1000 гривень, які домінують у структурі готівки.
Фінансові аналітики наголошують, що така поведінка населення створює системні виклики. Кошти, які не повертаються в банківську систему, зменшують можливості для кредитування, стримують інвестиційну активність та ускладнюють роботу малого й середнього бізнесу. Крім того, високий рівень готівки стимулює тіньові операції та ускладнює контроль за фінансовими потоками.
Попри це, експерти визнають: значна частина готівки має легальне походження — зарплати, доходи підприємців, перекази з-за кордону. Проте зростання обсягів «живих» грошей свідчить про те, що українці не готові повністю довіряти банкам у період воєнної невизначеності.
Нагадаємо, фахівці вважають, що змінити ситуацію можна лише шляхом підвищення довіри до фінансових інституцій, розвитку цифрових сервісів, стабільності регуляторної політики та гарантій захисту коштів. Адміністративні обмеження, за їхніми словами, не дадуть результату — українці повернуть гроші в банки лише тоді, коли відчують реальну безпеку та прогнозованість.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
