У 2026 році 70% заявок українських засновників на CASP-ліцензію відхиляють через типові помилки. Чому це відбувається?
2026 рік став фільтром для криптоіндустрії Європи. Після завершення перехідного періоду MiCA регулятори (NCA) та ESMA значно підвищили вимоги до CASP (Crypto-Asset Service Provider). Галузеві дані свідчать: 65–75% заявок відхиляють або повертають на доопрацювання вже на старті.
Для українських заявників ця статистика особливо болюча: багато хто стикається з відмовами через недостатню підготовку та нерозуміння європейських вимог. Уникнути цього можна з самого початку, звернувшись до Manimama для професійної підготовки документів, gap analysis та повного супроводу CASP-ліцензії під MiCA.
У цьому детальному матеріалі ми надаємо реальні причини, чому понад 70% заявок на CASP-ліцензію відхиляють у 2026 році, визначаємо основні помилки українських команд, та пропонуємо практичні рекомендації для уникнення типових пасток і суттєвого підвищення шансів на успішне отримання ліцензії.
Реальна статистика відмов на CASP-ліцензію у 2026 році
За інформацією від юридичних фірм, які супроводжують десятки заявок щомісяця, у першій половині 2026 року рівень відмов або суттєвих доопрацювань коливається від 65% до 75% залежно від юрисдикції.
У Литві, Естонії та Польщі відсоток відмов особливо високий — близько 70–80%. Там раніше був м’який режим. У Німеччині та Франції картина краща, але там відмовляють у понад 60% заявок. На Мальті найнижчий відсоток відмов серед нових заявників, але й він не знижується нижче 50%.
Головне, що об’єднує майже всі відмови, — це не відсутність коштів чи поганий бізнес-план, а фундаментальні помилки в підготовці заявки, недостатня субстанція компанії та слабкий комплаєнс. Регулятори у 2026 році вже не задовольняються «формальним» підходом. Вони хочуть бачити реальний, працюючий бізнес, готовий відповідати високим європейським стандартам.
Найпоширеніша причина відмов №1: Недостатня субстанція компанії в ЄС
Це абсолютний лідер серед причин відмов для українських команд.
Регулятори хочуть бачити справжню субстанцію — справжнє управління саме в країні ліцензування. Деякі українські засновники реєструють компанію в ЄС, призначають номінального директора й думають, що цього достатньо. У 2026 році це майже завжди призводить до відмови.
Що саме перевіряють регулятори:
- Чи є в компанії хоча б один директор-резидент ЄС, який реально присвячує час роботі (не менше 20–30 годин на тиждень)?
- Чи є фізичний або якісний віртуальний офіс з реальною операційною діяльністю?
- Чи приймаються ключові управлінські рішення саме на території ЄС, а не в Україні чи іншій країні?
- Має бути хоча б один локальний співробітник. Це може бути compliance officer чи risk manager.
Більшість українських заявок відхиляють, бо компанія — «листкова». Номінальні особи, а всі рішення приймаються дистанційно з Києва чи Одеси.
Причина №2: Слабкі або шаблонні політики комплаєнсу
Популярні причини відмови — політики AML/CTF, risk management, safeguarding клієнтських активів та інші. Вони часто поверхневі чи шаблонні.
Регулятори вимагають детально адаптованих, а не шаблонних політик — документи з інтернету вже не проходять. Кожна політика має враховувати конкретну бізнес-модель компанії.
Найчастіші помилки українських засновників:
- Копіювання політик з інших юрисдикцій без адаптації.
- Відсутність реального опису процедур transaction monitoring та sanctions screening.
- Поверхневий підхід до Travel Rule (обмін інформацією про відправника та отримувача).
- Відсутність чітких процедур safeguarding активів клієнтів (сегрегація, щоденні звірки, custody agreements).
- Слабкий опис процедури управління конфліктами інтересів.
У 2026 році регулятори перевіряють, чи політика дійсно працює. Вона має бути не лише на папері.
Причина №3: Проблеми з «fit and proper» керівників та ключових осіб
Українські засновники часто недооцінюють цей блок.
Регулятор перевіряє репутацію, досвід і кваліфікацію всіх директорів, власників і керівників (compliance, AML, risk).
Типові причини відмови в цьому розділі:
- Недостатній досвід роботи в фінансовій або криптоіндустрії у керівників.
- Наявність навіть незначних адміністративних порушень у минулому.
- Відсутність dedicated compliance officer з реальним досвідом.
- Конфлікти інтересів, які не були належним чином описані та врегульовані.
Особливо складно проходять засновники, які раніше мали проблеми з регуляторами в інших країнах або брали участь у проєктах з сумнівною репутацією.
Причина №4: Неякісний бізнес-план та фінансові прогнози
Багато команд подають занадто загальний чи нереалістичний бізнес-план. Регулятор очікує чіткого бачення ринку, аудиторії, доходів, витрат і зростання.
Найчастіші проблеми:
- Занадто оптимістичні прогнози доходів без обґрунтування.
- Часто немає детального опису послуг компанії.
- Технічна архітектура платформи часто непродумана.
- Часто відсутні аналіз конкурентів і аналіз ринкових ризиків.
Інші поширені помилки українських засновників
Окрім топ-4 причин, часто зустрічаються такі помилки:
- Недостатнє розкриття інформації про ultimate beneficial owners (UBO).
- Проблеми з corporate governance та відсутністю чіткої організаційної структури.
- Ігнорування вимог до cybersecurity та operational resilience.
- Неправильна класифікація послуг (наприклад, стейкінг як інвестиційна послуга).
- Спроба приховати реальний центр управління компанією.
Як уникнути типових помилок і суттєво підвищити шанси на схвалення
1. Щоб пройти авторизацію з першого разу або з мінімальною кількістю доопрацювань, українським засновникам рекомендується:
2. Провести професійний gap analysis за 4–6 місяців до подання заявки.
3. Забезпечити в обраній юрисдикції реальну субстанцію: мати локального директора, відкритий офіс та реальні операційні процеси.
4. Замовити розробку всіх необхідних політик у фахівців з досвідом успішної авторизації під MiCA, що підвищить якість документів.
5. Підготувати сильну команду ключових осіб з підтвердженим профільним досвідом та репутацією, необхідною для вимог регулятора.
6. Створити детальний бізнес-план з реалістичними фінансовими моделями, описом послуг, ризиків і конкурентного середовища.
7. Почати роботу з досвідченим юридичним партнером вже на етапі планування, а не за місяць до дедлайну, щоб забезпечити якісний процес подання заявки.
Скільки часу та грошей потрібно на правильну підготовку
Реалістичні терміни підготовки якісної заявки для української компанії — 5–9 місяців. Загальні витрати на підготовку (юридичний супровід, розробка політик, субстанція, аудити) у 2026 році зазвичай становлять від 80 000 до 180 000 євро залежно від складності бізнес-моделі.
Компанії, які працюють з досвідченими партнерами, проходять процес значно швидше і з меншою кількістю раундів запитів від регулятора.
Професійний підхід — єдиний шлях до успіху у 2026 році
70% відмов — не випадковість. Регулятори у 2026 році відсікають тих, хто не готовий до європейських стандартів. Старий підхід для українських заявників більше не працює.
Успішне отримання CASP-ліцензії можливе лише за умов глибокої, професійної підготовки, створення реальної субстанції та якісного комплаєнсу. Інвестуйте у правильний супровід, щоб отримати не тільки ліцензію, але й конкурентну перевагу на європейському ринку на багато років. Плануючи подавати заявку на CASP-ліцензію у 2026–2027 роках, уникайте типових помилок. Починайте підготовку заздалегідь і працюйте з командою, яка має досвід успішних авторизацій під MiCA.
Джерела
- ESMA MiCA Supervisory Briefings та звіти 2026 року
- National Competent Authorities (Литва, Мальта, Німеччина, Польща) — статистика авторизацій 2026
- PwC та Deloitte MiCA Implementation Reports 2026
- Mondaq, Lexology та LegalBison — аналітика причин відмов під MiCA
- Галузеві звіти від юридичних фірм, що супроводжують CASP-заявки (2026)
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
