Ескалація війни в Ірані та перебої з постачанням енергоносіїв з Близького Сходу несподівано посилили інтерес Китаю до російського газопроводу Power of Siberia 2 — проєкту, який роками залишався у підвішеному стані. Як пише Bloomberg, нова геополітична реальність може стати тим фактором, що нарешті зрушить переговори з мертвої точки.
Power of Siberia 2 має з’єднати газові родовища Ямалу з північним Китаєм, забезпечивши до 50 млрд кубометрів газу на рік — майже стільки ж, скільки транспортував Nord Stream 1 до його зупинки. Маршрут довжиною понад 4 тис. км проляже через росію та Монголію, а вартість будівництва оцінюється у понад $30 млрд.
Для росії цей проєкт — можливість компенсувати втрату європейського ринку після вторгнення в Україну. Для Китаю — шанс зменшити залежність від LNG, який надходить морськими шляхами через Ормузьку протоку. Саме її часткове блокування через війну в Ірані стало одним із ключових аргументів на користь сухопутного маршруту.
Попри це, переговори залишаються складними. Москва хоче фіксованих довгострокових контрактів, які гарантують стабільні доходи. Пекін наполягає на гнучкості, оскільки зростання попиту на газ у Китаї сповільнилося, а частка відновлюваної енергетики збільшується.
У новому п’ятирічному плані Китай вперше прямо заявив про намір «просувати» російський газопровід, що аналітики розцінюють як сигнал готовності рухатися вперед. Водночас навіть у разі швидкого узгодження умов запуск Power of Siberia 2 можливий лише після 2030 року.
Нагадаємо, реалізація проєкту може суттєво змінити глобальний ринок LNG: скорочення китайського імпорту звільнить десятки мільйонів тонн палива для інших країн Азії та Європи, що потенційно знизить ціни та послабить інфляційний тиск.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
