Telegram запустив можливість купувати токенізовані «акції» через власний гаманець. Ідея виглядає привабливо — швидкий доступ до ринку  без брокера, — але насправді ризиків більше, ніж переваг. За даними CoinMarketCap, ринок токенізованих активів уже перевищив $3 млрд у 2024 році, і очікується, що до 2030 року його обсяг зросте у кілька разів. Водночас експерти наголошують, що більшість таких інструментів поки не мають чіткої регуляції, що підвищує ризики для інвесторів. Які можливості та ризики приховує новий інструмент — розповість інвестиційний експерт Євген Пилипець.

Інвестиції в один дотик: Telegram додає токенізовані «акції» у Wallet

У жовтні 2025 року Telegram оголосив про інтеграцію нової функції у свій вбудований гаманець Wallet, що дозволяє користувачам купувати та торгувати токенізованими версіями акцій американських компаній і ETF. Ініціатива реалізується у партнерстві з Kraken та Backed, пропонуючи доступ до понад 60 токенізованих активів — зокрема, акцій Tesla, Apple чи ETF на S&P 500.
Мета проєкту — надати мільйонам користувачів Telegram швидкий і зручний спосіб інвестування у традиційні ринки безпосередньо через месенджер, без потреби у брокерах чи банках. Це виглядає як потенційно революційний крок, який поєднує криптовалюту з класичними фінансами на блокчейні TON.

Уявіть: ви спілкуєтеся в чаті з друзями, переглядаєте новини — і раптом вирішуєте інвестувати в акції улюбленої компанії. Без реєстрації на біржі, без верифікації документів, без брокерських комісій. Доступ до ринку здійснюється миттєво через Telegram Wallet, де вже можна торгувати криптовалютами.

Це особливо зручно для молодих користувачів у країнах з обмеженим доступом до фінансових послуг, де традиційні інвестиції досі потребують бюрократичних процедур і мають високі пороги входу. Платформа обіцяє низькі комісії, швидкі транзакції та інтеграцію з екосистемою Telegram, включаючи Mini Apps.

Для багатьох це може стати шансом диверсифікувати портфель, поєднати криптовалюту з акціями — і все це в одному застосунку. Згідно з анонсами, запуск розпочинається з обмежених ринків, а розширення планується до кінця року.

Перший ризик: юридичний

За привабливою ідеєю токенізованих «акцій» ховаються серйозні ризики, які часто перевищують потенційні переваги. Розглянемо ключові проблеми, що роблять цю функцію радше пасткою, ніж можливістю для звичайного інвестора.
Відсутність юридичного захисту. На відміну від традиційних брокерських рахунків, які регулюються фінансовими органами — такими як SEC у США чи НБУ в Україні, — токенізовані «акції» в Telegram не підпадають під стандартні норми фінансового нагляду. Якщо станеться хакерська атака на платформу чи помилка у смартконтракті, користувач фактично не матиме правових інструментів для захисту своїх інвестицій. Неможливо подати позов чи розраховувати на компенсацію з фонду гарантування вкладів.

Усе залежить від Telegram та його партнерів, які не є банками чи ліцензованими брокерами. Історія крипторинку вже неодноразово показувала подібні ризики — достатньо згадати випадок із платформою FTX, що зникла разом із мільярдами доларів  коштів користувачів. Тож юридичний ризик у випадку токенізованих активів залишається високим.

Другий ризик: хакерська атака

Втрата акаунту — це втрата всіх активів. Telegram Wallet тісно пов’язаний із вашим акаунтом у месенджері. Якщо зловмисник отримає доступ до профілю – через фішинг, втрату SIM-карти чи слабкий пароль, — ви можете втратити не лише чати, а й усі токенізовані «акції».

На відміну від банківських рахунків, де діє двофакторна аутентифікація та можливість блокування операцій, відновити доступ до Telegram Wallet у разі зламу може бути неможливо. Компанія відома своїм фокусом на приватності, але це також означає обмежену підтримку користувачів у критичних ситуаціях.

Достатньо одного кліку зловмисника — і ваші інвестиції можуть зникнути назавжди. Це не гіпотеза: випадки крадіжок криптогаманців через Telegram уже фіксувалися, і ситуація з токенізованими активами є аналогічною.

Третій ризик: ви не є власником акцій

Відсутність реальної власності. Коли користувач купує токенізовану «акцію» в Telegram, він не стає справжнім акціонером компанії. Це лише цифровий токен у блокчейні TON, який відображає вартість реальної акції, але не надає жодних прав власності.

Ви не маєте права голосу на зборах акціонерів і не можете впливати на корпоративні рішення. Фактично, це дериватив — подібний до CFD (контрактів на різницю), але без регуляторного нагляду.

Якщо емітенти токенів (Kraken чи Backed) змінять умови, чи припинять підтримку активу, ваші «акції» можуть втратити цінність незалежно від реальної динаміки ринку. Це ілюзія володіння, яка приваблює новачків, але досвідчені інвестори розуміють: без запису в реєстрі акціонерів ви не власник, а лише учасник азартної гри.

Інші ризики: без гарантій та зобовʼязань

Відсутність гарантованих дивідендів. Традиційні акціонери отримують дивіденди від компаній, які розподіляють прибуток між власниками акцій. У випадку токенізованих версій таких гарантій немає.

В анонсах зазначається, що окремі токени можуть передбачати виплату дивідендів, проте це повністю залежить від емітента, і жодних юридичних зобов’язань насправді не існує. Якщо компанія все ж виплатить дивіденди, Telegram або його партнери можуть утримати частину коштів чи взагалі не передати їх, посилаючись на «технічні особливості».

У найгіршому випадку інвестор отримає лише зростання вартості токена, але втратить стабільний пасивний дохід. Це робить такі інвестиції менш привабливими для довгострокових стратегій, де саме дивіденди є ключовим елементом прибутковості.

Регуляторна сіра зона. У більшості країн, зокрема в Україні, ЄС та США, токенізовані активи на блокчейні не мають чіткого правового статусу. Вони не класифікуються як цінні папери, а отже, не підпадають під дію законів про захист інвесторів.

Наприклад, в Україні НКЦПФР регулює лише традиційні акції, тоді як криптовалюти й токенізовані активи перебувають на етапі визначення правового статусу. У США SEC може розглядати такі токени як незареєстровані цінні папери, що створює ризик штрафів як для платформи, так і для користувачів.

Це може призвести до блокування функцій у певних регіонах, проблем із декларуванням доходів і податкових ускладнень. Адже наразі не існує єдиних стандартів оподаткування токенізованих «акцій», що ставить під сумнів їхню прозорість та легальність для інвесторів.

Технологічний прогрес без фінансової грамотності: загрози для інвесторів

Хоч запуск токенізованих «акцій» у Telegram відкриває двері до масового доступу на фінансові ринки, ризики наразі значно перевищують потенційні переваги. Це радше інструмент для спекулянтів, ніж для серйозних інвесторів. Досвідчені інвестори обирають традиційних брокерів з регуляцією, диверсифікують свій портфель і вкладають кошти, втрата яких не вплине на їхній фінансовий стан.

Майбутнє фінансів справді пов’язане з інтеграцією технологій та цифрових активів, проте без належної безпеки та юридичного захисту будь-яка інновація ризикує залишитися лише ілюзією прогресу.

Кожен інвестор має оцінювати не лише потенційну прибутковість, а й усі супутні ризики, перш ніж робити крок у нові фінансові інструменти.

Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!