Світовий ринок державних облігацій країн G7, який десятиліттями вважався найнадійнішим інструментом для інвесторів, переживає найпотужніший струс із часів фінансової кризи. Війна США проти Ірану спричинила нову хвилю інфляційного тиску, і це різко змінило поведінку учасників ринку: дохідності довгострокових паперів піднялися до рівнів, яких не було понад два десятиліття.
Про це повідомляє видання Bloomberg.
Причина — масштабні перебої з постачанням енергоносіїв та добрив через блокування Ормузької протоки. Частина світових вантажів фактично «застрягла» у регіоні, що вже призвело до зростання цін на пальне, скасування авіарейсів у Європі та підвищення витрат для фермерів в Азії. Американські споживачі, за оцінками аналітиків, витратили додаткові десятки мільярдів доларів лише на бензин.
На цьому тлі інвестори дедалі більше сумніваються, що інфляція повернеться до цільових рівнів найближчим часом. Ринки закладають сценарій, за якого центральні банки змушені будуть підвищувати ставки, навіть попри ризики для економічного зростання. Австралія вже зробила кілька кроків у цьому напрямку, а очікування щодо Федеральної резервної системи США також змінилися — інвестори припускають, що нове керівництво може почати з підвищення ставки, а не зниження.
Ситуацію ускладнює й те, що економіки досі не оговталися від попередніх інфляційних хвиль. Державні борги зростають, уряди збільшують видатки, а глобальні ланцюги постачання залишаються фрагментованими через геополітичне протистояння. Це створює умови для тривалої волатильності цін.
Нагадаємо, попри це, частина економістів вважає, що довгострокові інфляційні ризики можуть зменшитися завдяки технологічним змінам, зокрема розвитку штучного інтелекту, який здатен підвищити продуктивність і знизити витрати. Проте у короткій перспективі саме енергетичний шок, війна на Близькому Сході та зростання витрат на оборону визначатимуть поведінку ринків.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
