У 2026 році українська стійкість вимірюється не гучністю заяв, а сумами в бюджеті, вартістю грошей і здатністю країни фінансувати війну на довгій дистанції. Як підкреслює Тимофій Брік у матеріалі, підготовленому ексклюзивно для видання «Перший Бізнесовий», публічна риторика відступає перед сухою арифметикою: оборона й безпека цього року коштують 2,8 трлн грн, або 27,2% ВВП. Це вже не головний пріоритет держави, а фактично окремий економічний контур усередині країни. Водночас зовнішня потреба у фінансуванні зараз оцінюється приблизно у $52 млрд. Якщо перекласти це з офіційної мови: Україна тримає фронт власним ресурсом настільки, наскільки дозволяють її можливості, але масштаб війни давно перевищує межу, яку можна покривати з внутрішніх джерел.
Саме тому тема власного стримування для України давно вийшла за межі бюджетних розрахунків. Під час зустрічі в KSE Майк Помпео, колишній держсекретар США і директор ЦРУ, окреслив підхід, знайомий будь-якій державі у війні: ворог не змінюється від наших очікувань, а складні рішення треба доводити до кінця. Як зазначила віцепрезидентка KSE Александра Вакру, цінність такого погляду в тому, що практики мислять ризиками, наслідками і конкретними сценаріями дій. Ректор KSE University Тимофій Брік переклав це на український контекст: без сильних інституцій і готовності до переозброєння жодне майбутнє стримування не буде переконливим.
За даними Міноборони, внутрішня оборонна промисловість покриває понад половину потреб Сил оборони, а її виробнича спроможність зросла до $50 млрд. Для будь-якої іншої країни це була б новина з розряду “галузь відбулася”. Для України це, навпаки, відкриває нову діру в системі: виробляти ми можемо більше, ніж гарантовано можемо оплатити. Держава намагається латати цей розрив точковими інструментами. Міноборони запустило програму з 1 млрд грн на компенсацію відсотків за кредитами і лізингом для виробників, доводячи ставку для підприємств до 5%. Коли галузь мислить десятками мільярдів доларів спроможності, дешевий кредит перестає бути “пільгою” і стає умовою росту.
Тут у гру входить друга велика змінна, ціна грошей. Внутрішній ринок ОВДП працює, і з початку року уряд уже залучив майже 132 млрд грн. Але НБУ 19 березня залишив облікову ставку на рівні 15%, а інфляція в лютому прискорилася до 7,6%. Це той випадок, коли формально система стабільна, але комфортною її не назвеш. Гроші в країні є, та вони залишаються дорогими. А дорога ліквідність завжди гальмує довгі інвестиції, особливо в промисловість, де окупність не любить нервових макросигналів. Тому питання українського переозброєння сьогодні впирається вже не в патріотичні декларації і не в здатність заводів розгорнути виробництво, а в значно прозаїчнішу річ: хто дасть сектору нормальну вартість капіталу і горизонт хоча б на кілька років уперед.
На зовнішньому контурі картина теж стає цікавішою, оскільки Європа починає говорити з Україною не тільки мовою допомоги, а й мовою спільного індустріального інтересу. За даними Мінфіну, у перші місяці року Україна вже залучила $5,5 млрд, а нова програма МВФ на $8,1 млрд дала перший транш близько $1,5 млрд. Паралельно ЄС готує для України кредит на 90 млрд євро на 2026–2027 роки, а механізм SAFE відкриває для української оборонки доступ до спільних закупівель із європейськими країнами; Єврокомісія вже вказує, що 15 держав планують проєкти з Україною. Це важлива зміна оптики. Україна поступово переходить з ролі адресата підтримки в роль виробничого партнера. І саме тут починається найцікавіше для бізнесу: якщо цей перехід справді відбудеться, війна пришвидшить не лише мілітаризацію витрат, а й перебудову промислової карти Європи з українською участю. Проблема в тому, що паралельно нікуди не зник рахунок за відновлення країни, який Світовий банк уже оцінює майже у $588 млрд на найближче десятиліття. Тобто Україні доведеться одночасно оплачувати дві надзвичайно дорогі траєкторії: безпеку тепер і економіку після війни. Бюджет такого не любить, інвестор тим більше. Але саме на цьому вузлі й вирішується, чи стане переозброєння для країни витратною необхідністю, чи все ж новою галузевою опорою.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
