«Український аутсорс — одна з найбільших історій успіху останніх 20 років» — цю фразу можна почути і в Кабміні, і на Web Summit. Та якщо детальніше розглянути статистику за останні роки, стає ніяково: сектор зріс, а залежність поглибилась. За даними 47 % українських ІТ-компаній досі працюють виключно за аутсорс-моделлю, ще 19 % — у гібридному форматі. Тобто дві третини ринку продають години, а не цінність.
У 2024 році експорт ІТ-послуг склав $6,4 млрд (за даними НБУ), і майже весь цей обсяг сформовано замовленнями від іноземних клієнтів. Українські компанії дедалі частіше оформлюють контракти через зарубіжні юрисдикції — з міркувань податкової стабільності, захисту інтелектуальної власності та банківської інфраструктури. Це раціонально, але породжує парадокс: ключова цінність створюється в Україні, а більшість юридичних і фінансових прав — за межами країни. Виглядає ефективно на Excel-діаграмах, але стратегічно — тривожно.
Поки компанії з ЄС, Північної Америки, Азії та Близького Сходу нарощують продуктові лінійки й залучають капітал, український бізнес здебільшого продовжує виконувати роль сервісного підрядника. Саме тому дедалі більше компаній починають мислити категоріями виходу на зовнішні ринки — юридично, фінансово, операційно. Але мова вже не про порятунок чи тимчасову адаптацію. Мова про зміну ДНК: від «чужого коду за ставку» до «свого продукту на своїх умовах».
У сучасному технологічному бізнесі компанії з амбіціями не чекають контрактів — вони створюють рішення, здатні формувати ринок. Офіс у Вільнюсі чи Лісабоні — це не про зміну адреси, а про вибір керованої екосистеми. І питання звучить вже інакше: не «де знайти виконавців», а «де структурувати власний капітал і права».
Виживання — це мінімум
Те, що донедавна здавалося «виходом на глобальний ринок», сьогодні перетворюється на гігієнічний мінімум. Бізнес-модель типу «реєстрація в Делавері — команда з продажів в Амстердамі — технічна команда в українському хабі» вже давно не звучить як стратегія для обраних. Це — інструкція з виживання. Без продуманої юридичної присутності в кількох країнах, прозорої структури й IP-захисту український бізнес не отримає ні інвестицій, ні контрактів, ні — що вже казати — банківського рахунку в ЄС.
Там, де складно і витратно — починається масштаб
Створення продукту — це не написання коду, а повноцінний цикл: маркетинг, юридичний супровід, підтримка клієнтів, залучення фінансування, сертифікація, участь у грантових програмах і, звісно, безсонні ночі над презентаціями в PowerPoint. Саме тому продуктових компаній в Україні лише близько 30 % — і це чесна цифра, бо продукт вимагає не технічної експертизи, а лідерської волі. Але саме тут і лежить шанс: вихід із сервісної зони комфорту — це квиток у категорію компаній, які масштабуються, мають мультиплікатор і не залежать від погодних умов на Upwork (або подібних фриланс-платформах на кшталт Fiverr чи Freelancer, де попит нестабільний і залежить від алгоритмів та цінової конкуренції). У середовищі інвесторів і фондів розвитку таких називають не «перспективними», а «банківськими».
Серйозні гравці більше не працюють «на дозвіл»
Поки світ реформує капітал і переглядає правила гри, українські фаундери переглядають сам формат участі. Замість запитів на фриланс — подачі на Horizon Europe. Замість survival mode — консорціуми, грант-менеджери, compliance-політики, юридичне оформлення інтелектуальних прав і навіть розділ про гендерний баланс у заявці. Це вже не амбіція, а реальність для тих, хто будує компанію в межах європейського ландшафту, а не на його периферії.
У цій грі не працює логіка «спробуємо дотягнути». Або ви заходите з розумінням, як працює інфраструктура фінансування, як оформити свій продукт у зрозумілу для інвестора модель, як захистити права на розробку — або лишаєтесь у колі компаній, які з року в рік переробляють чужі інтерфейси. Це вибір, а не випадковість. Бо в Європі більше не питають, «звідки ви». Тут запитують: «Хто ваші клієнти, де зареєстровані права й скільки коштує ваша ідея через два роки?»
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
