Що дає нам дуальна система управління. І чим відрізняється 1 і 2 рівневої системи управління?
Про це розповість Олена Нусінова, Д.Е.Н. MBA, DBA, експерт з корпоративного управління.
– Пані Олено, останнього разу ми торкнулися теми: «дуальна система управління». Це положення зазначено зараз в прийнятому новому Законі про акціонерні товариства. Розкажіть, що дає нам дуальна система управління. І чим відрізняється одно- від дворівневої системи управління?
– Відповідаючи на це запитання, я хочу повернутися до того яка була модель управління до прийняття нового закону про акціонерні товариства.
В Україні була дворівнева система управління. Що це означає?
Це означає, що органи управляння складались з двох типів органів, по-перше, це виконавчий орган і орган який здійснює контроль – наглядова рада. Зараз закон надає нам таку унікальну можливість обирати на власний розсуд яка модель буде притаманна для того чи іншого підприємства, звісно зважаючи на ті обмеження які існують у законі, а якщо обмежень не існує по новому закону підприємство має обирати одно- або дворівневу систему управління. Дворівнева складається з двох рівнів управління, однорівнева складається з одного органу в якому поєднані у собі всі функції і стратегії і виконавчі органи, тобто це рада директорів. Рада директорів складається з виконавчих і невиконавчих директорів, в залежності від потреб підприємства і обмежень які є в законодавстві, підприємство модифікує собі оптимальний склад дирекції. Що стосується виконавчих чи невиконавчих і чим же вони власне займаються?
Виконавчі директори якщо порівняти з дворівневою системою управління займаються операційною діяльністю, а не виконавчі своєю чергою займаються стратегією. У складі невиконавчих директорів можуть бути залежні і незалежні директори, в залежності від умов в законодавстві і від потреб на підприємстві. Законодавство зазначає що, якщо на підприємстві менше ніж 10 акціонерів, то незалежні директори не обов’язкові у складі дирекції, але ж тут одразу постає питання щодо інвестиційної привабливості.
– За яких обставин дуальна модель управління запрацює?
– По-перше, коли закон увійде у свою законну силу, а по-друге, на мою особисту думку, підприємство коли здійснює вибір щодо моделі управління має усвідомлювати більш верхньорівневі цілі, тобто не тільки яка модель буде більш ефективною для того чи іншого підприємства, а і який буде оптимальний кількісний склад, чи це дворівнева система або однорівнева. Якщо це дворівнева система управління, то скільки повинно бути незалежних членів наглядової ради? Щодо того, а скільки повинно бути незалежних директорів, то хочу сказати що все залежить від потреб підприємства, якщо це вимагає законодавство тоді все зрозуміло і формується рада директорів або наглядова рада, в залежності від вимог законодавства. Якщо це власні потреби підприємства, тоді треба розробити таку оптимальну модель, щоб і інвестиційна привабливість була не втрачена і щоб була достатня кількість залежних і незалежних директорів чи членів наглядової ради і зберігався баланс. На це питання треба дивитися комплексно і починати думати не про те, а скільки потрібно директорів, а чим вони займаються і які функції будуть виконувати і намагатися прогнозувати не тільки ту стратегію якою вони повинні займатися, а й незалежність в прийнятті рішень, незалежність думок і незалежний підхід до прийняття рішень, а не тільки називатися незалежними чи просто виконувати певну функцію, це повинно працювати в середині, тоді підприємство і ті особи які займають відповідні посади будуть дійсно незалежними і це досить великий крок, до якого ми це йдемо. Також треба взяти до уваги, що новий закон містить відповідальність членів наглядової ради чи ради директорів. Нові положення Законопроєкту дадуть змогу компаніям обирати модель корпоративного управління, яка відповідатиме їх потребам, залежно від розміру компанії, структури власності та необхідного рівня незалежності контролю.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
