Що робить місто “гарним”? Відповідають соцмережі

Поділитися:

Париж — це класика. Барселона — ритм. Амстердам — деталь. Кожне місто має свою візуальну мову, але за останні десять років цю мову почали переписувати соцмережі. Фото перестало бути способом фіксувати. Воно стало способом бачити. Із приходом Instagram, TikTok і Pinterest з’явилося нове культурне явище — візуальна гідність простору, яка народжується не в архітектурному бюро, а в стрічці. Міста змінюються не через реконструкції, а через увагу: те, що багато знімають — починає жити нове життя.

Випадкова естетика як нова норма

У центрі цієї зміни — логіка сприйняття простору. Соцмережі сформували тип бачення, де краса не має бути запроєктованою. Достатньо тіні на бетоні, збігу кольорів на вікнах або нерівного шрифту старої вивіски. Саме ці візуальні дрібниці стали новими «точками уваги». Люди фотографують те, що не задумували як естетику: вентиляційні шахти, старі сходи, фрагменти плитки чи залишки фарби на дверях. Це — естетика спонтанності, де головна цінність — у погляді, а не в об’єкті. Алгоритми соцмереж підсилюють цей фокус: те, що повторюється у стрічках, починає здаватися «візуально правильним», навіть якщо це під’їзд, промзона чи ріг старої будівлі.

П’ять справжніх візуальних точок феномену

У Києві справжнім феноменом стала Пейзажна алея — її сходи, скульптури-монстри, панорами на Дніпро регулярно набирають тисячі репостів і лайків. У Львові Старе місто — історичний центр із площами та архітектурними ансамблями, включене до списку ЮНЕСКО і улюблене серед Instagram-блогерів. В Одесі варто звернути увагу на Ворота і галереї на Приморському бульварі, які часто фігурують у кадрах завдяки видовищному поєднанню ар-деко архітектури, колонад і фонтанів. У Харкові популярністю користується фонтан «Дзеркальний струмінь» на Сумській — ротонда-візуал, що фігурує у тургайдах і соцмережах як фотогенічна пам’ятка. У Дніпрі Центр сучасної культури (DCCC) — ефектний урбан-простір і культурний хаб, сформував власну Instagram-спільноту митців і відвідувачів.

Світові приклади: архітектура випадкової краси

У Лос-Анджелесі стіна магазину Paul Smith на Melrose Avenue, пофарбована в рожевий, вважається найбільш фотографованою у США. У Токіо туристи фотографують вендінг-машини в районі Akihabara — особливо ту, що стоїть на Chiyoda-ku, Kanda Sudacho 2-19-7. У Копенгагені велосипеди стали візуальним символом не лише міста, а й стилю — саме тут з’явився термін «cycle chic», який описує естетику щоденної їзди. У Мехіко історичний район Pasaje Polanco відомий своїми кольоровими фасадами в стилі ар-деко — саме їх найчастіше постять у Pinterest і архітектурних блогах.

Погляд — як головний фільтр

Сучасна візуальна культура — це не тренд про “що знімати”, а рефлексія про “як дивитись”. Соцмережі дали платформу випадковій красі, яка завжди була поруч, але була непомітною. Тепер — навпаки: увага формує значущість. Те, що потрапляє в об’єктив — стає частиною культурного пейзажу.

Немає правильного способу бачити. Немає єдиної естетики. Але точно можна сказати: ми входимо в епоху, де кожен з нас — редактор візуального щоденника міста. І це робить наше оточення глибшим, живішим, наповненим смислом. Без урочистостей, без бронзи — просто через крок, світло і композицію.

Автор: Ганна Захаревич, журналіст – культуролог

Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!

Читайте також
14 Липня 2025 року - 18:03
Бренд Yves Rocher традиційно сприяє розвитку талановитих українських підприємиць у...
13 Липня 2025 року - 16:32
У липні 2025 року Міністерство оборони України офіційно заявило, що...
11 Липня 2025 року - 11:23
Світ змінюється швидше, ніж податкові інспекції встигають дістати калькулятор
10 Липня 2025 року - 11:11
Революція у світі смартфонів з матеріалом ArmorAlloy™, технологією HyperCasting, One-Tap...