Український агросектор стартував у 2025/26 маркетинговому році з відчутним просіданням. За період з 1 липня до 11 серпня за кордон відвантажено 2,345 млн тонн зерна та борошна — це на 57,7% менше, ніж торік за цей же проміжок. Така динаміка сигналізує: пропозиція на зовнішніх ринках скорочується, цінові коливання можуть посилитися, а виробникам і трейдерам доведеться закладати більші фінансові резерви та обережніше планувати контракти. Фокус зміщується: головне — як швидко учасники ринку зможуть перебудувати маршрути, розширити коло покупців і налагодити логістику, щоб утримати конкурентні позиції у змінених умовах.
Старт сезону: статистика і дельта
Стартові темпи експорту задали сезону нижчу планку, і це вже найближчим часом позначиться на припливі валюти в країну. За даними Мінагрополітики, з 1 липня до 11 серпня 2025 року за кордон пішло 2,345 млн тонн зерна та борошна — показник, який добре ілюструє масштаби падіння. Для аграріїв це чіткий сигнал: продажі йдуть повільніше, а гроші за врожай надходитимуть із затримкою вже у серпні-вересні.
Три фактори, які визначають сезон: врожай, політика, логістика
У 2025 році валовий збір зерна прогнозується на рівні близько 51 млн тонн — це на 10% менше, ніж торік. Погода підкинула аграріям випробування: у деяких регіонах дощі затягнулися, в інших — полям дісталося від спеки. Додайте до цього воєнні ризики — і темпи збору виявилися повільнішими. На кінець липня пшениці зібрано 11,4 млн тонн, ячменю — 3,6 млн тонн, тоді як минулого року ці показники були значно вищими.
Другий удар по експортних можливостях — рішення ЄС від 6 червня повернути річні квоти на українську пшеницю (1,0 млн тонн) та ячмінь (350 тис. тонн). Для решти 2025 року це означало ліміти у 583 тис. та 204 тис. тонн відповідно. У липні ці обсяги трохи збільшили — до 1,3 млн тонн і 450 тис. тонн, але для великих експортерів це все одно серйозне обмеження.
Третій фактор — логістика. Портова інфраструктура працює під постійними ризиками, що порушує графіки відвантажень. Вартість транспортування залежить від маршруту та укладання угоди на перевезення: одні напрямки подорожчали через додаткові заходи безпеки, інші тимчасово здешевшали завдяки конкуренції перевізників. Для експортерів це гра з постійною зміною правил, де швидкість прийняття рішень може виявитися вирішальною.
Ринкова динаміка цін і попиту
Скорочення пропозиції з Чорноморського регіону утримує світові ціни на зернові у вищому діапазоні та робить їх більш нестабільними для трейдерів. Після запровадження квот ЄС основний попит змістився у бік Північної Африки, країн Близького Сходу та Південно-Східної Азії — саме ці ринки стали головними напрямками для українських відвантажень пшениці та кукурудзи. Тут і швидкість, і гнучкість у роботі з контрактами можуть визначити, хто з експортерів збере більшу частку попиту.
Фінансовий вимір для країни і господарств
Аграрно-продовольчий експорт залишається одним із головних джерел валютних надходжень України. У 2021 році він забезпечував 41% усього товарного експорту, а у 2023-му частка зросла приблизно до 63%. Зернові культури стабільно дають близько п’ятої частини загального експорту країни, а в структурі агроекспорту займають понад третину. Тому скорочення їх відвантажень одразу відчувається — і в обсягах валютної виручки, і в оборотних коштах виробників, і в податкових надходженнях до суміжних галузей: від залізниці та портів до страхування вантажів.
Прогноз і поле для маневру
У новому сезоні український експорт зернових може вийти на рівень до 40 млн тонн, з яких близько 15,5 млн тонн припадатиме на пшеницю. Але цей сценарій можливий лише за умови стабільної роботи морських та наземних коридорів — кожен збій у логістиці автоматично скорочує обсяги. Щоб утримати валютні надходження й частку на ключових ринках, агросектору доведеться діяти гнучко: збільшувати поставки олійних культур та продуктів із більшою доданою вартістю, інвестувати в сухопутні маршрути, нарощувати переробку і шукати нові канали збуту в Азії та Африці. У цій грі швидкість і точність рішень визначатимуть, хто збере врожай не лише у полях, а й у контрактах.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
