Адвокат Андрій Турій: як суди застосовують статтю 332 КК України у період війни

Незаконне переправлення осіб через державний кордон України стало одним із найрезонансніших кримінальних правопорушень у період воєнного стану. Численні випадки втечі військовозобов’язаних призвели до масового застосування статті 332 КК України, яка передбачає від 3 до 9 років позбавлення волі залежно від обставин.

Судова практика у справах про незаконне переправлення значно посилилася після початку повномасштабної війни. «Організатори таких схем отримують суворі вироки, а навіть побічне сприяння—наприклад, допомога у пошуку маршрутів—вже кваліфікується як злочин»,—пояснює правник.

Ключові положення статті 332 КК України

• Частина 1—саме переправлення осіб карається від 3 до 5 років ув’язнення.
• Частина 2—злочин вчинено групою осіб, повторно або з корисливих мотивів, передбачає від 5 до 7 років позбавлення волі.
• Частина 3—якщо діяння вчинене організованою групою або призвело до тяжких наслідків, суди призначають від 7 до 9 років.

Судова практика та реальні випадки

Cуди нині жорстко реагують на випадки незаконного переправлення, особливо у системних схемах:

• Переправлення через річку Тиса: Організатор отримував $3500 за кожного клієнта. Суд засудив його до 7 років позбавлення волі.
• Фіктивна інвалідність: Дружина військовозобов’язаного надала підроблені документи. Їй призначили 5 років умовно.
• Волонтерські місії: Група осіб використовувала фіктивну ГО для переправлення мобілізованих. Суд визначив, що це організована група та призначив 8 років ув’язнення.

Головні тенденції застосування статті 332

• Суди визнають злочин завершеним уже на етапі сприяння, навіть якщо переправлення не відбулося.
• Покарання значно суворіше для організаторів схем, у той час як індивідуальні випадки можуть кваліфікуватися м’якше.
• Фіктивні документи та логістична координація—це вже підстава для обвинувачення, навіть без особистої участі в переправленні.

У період війни правозастосування щодо незаконного перетину кордону стало більш жорстким, адже це напряму пов’язано з мобілізацією та питаннями безпеки держави. Водночас, як зазначає Турій, судова практика залишається гнучкою, і в окремих випадках покарання можуть бути пом’якшеними, якщо особа не є організатором або має пом’якшуючі обставини.

Автор: Андрій Турій, адвокат та керуючий партнер “Турій та Партнери”

Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!