Навряд чи потрібно нагадувати про те, наскільки важливе стратегічне значення сьогодні має Сумська область для України. З прикордонного регіону, 560 кілометрів якого граничать з Росією, Сумщина стала тиловою, коли бойові дії були перенесені на територію окупанта – у курську область. Щоб було зрозуміліше, то від Сум до російського кордону лише 30 км. Це як від умовно спокійного Слов’янська до пекельного Часового Яру. Тому не варто пояснювати, наскільки важливою є злагоджена та стабільна робота усіх служб та держустанов у регіоні. Адже це вже стало питанням національної безпеки, а не звичайного адміністративного функціонування. Проте деякі «ділки» з минулого хочуть і надалі влаштовувати своє майбутнє, незважаючи на воєнну турбулентність, власну заплямовану репутацію та дестабілізацію роботи цілої філії центрального органу виконавчої влади.
Про це повідомляє блогер Олексій Сталкер на своїй сторінці у Facebook.
Мова піде про податкову службу Сумщини та одного з кандидатів на посаду її очільника.
Забута історія одного хабаря
Ще у травні 2020 року один з найбільших забудовників Сумщини небезпідставно звинуватив топ-посадовця місцевої податкової інспекції у вимаганні хабаря. Але у вирі війни ця історія спочатку припала пилом, а потім і зовсім забулася.
Віктор Федорченко, гендиректор однойменного ТОВ «БВКП Федорченко», публічно звинуватив Олексія Полив’яного, заступника начальника Головного управління ДФС у Сумській області, у вимаганні хабаря у сумі 1,5 млн грн. Про це навіть йшлося у одному з матеріалів видання «Радіо Свобода».
Віктор Федорченко, гендиректор ТОВ «БВКП Федорченко»
«Прийшли до нас. Написали цілу петицію, вказали на якісь порушення. А потім сказали, що давайте домовимося за півтора мільйона: пів мільйона Полив’яному за посередництво, а решта начальству», – заявляв Федорченко.
Однак, попри записи переговорів і відкриту НАБУ кримінальну справу, через чотири роки Полив’яний не тільки залишається на волі, а й вишукує можливості сісти в зручне і доволі тепле крісло керманича регіональної податкової.
Земляки чи покровителі?
Найймовірніше, саме потужне земляцьке лобі допомогло Полив’яному не лише уникнути справедливого вироку суду, а ще й посприяло його перепризначенню у нову структуру податкової служби. Олексія Полив’яного все ж звільнили, та судова тяганина триває досі.
Усі ці роки після скандалу з хабарним присмаком пан Полив’яний не полишає спроб повернутися на посаду. Йому все ж вдалося знайти «провідника» до того кабінету, у якому приймають відповідні рішення. І знову у нагоді стало земляцтво: Полив’яний вийшов на народного депутата від фракції «Слуга народу» Олександра Качуру.
Олексій Полив’яний
Про великий калібр цієї постаті говорить той факт, що ще до свого депутатства Олександр Качура в якості адвоката представляв інтереси нинішнього президента Володимира Зеленського та студії «Квартал 95».
Нардеп Олександр Качура
Із Сумщиною пана Качуру пов’язує «мала батьківщина» – Конотоп. Народний обранець і досі опікується рідним містом і, попри конфлікт з його мером, намагається контролювати місцеву політичну ситуацію.
Олександр Ковтун, керівник Окружної прокуратури м. Суми
Так вже вдало склалися обставини (вдало для Олексія Полив’яного), що до недавнього часу Конотопським окружним прокурором був Олександр Ковтун, який в Конотопі і досі вважається впливовою фігурою з серйозними зв’язками. У 2023 році його призначили на посаду керівника окружної прокуратури міста Суми. Але до цього упродовж 19-ти років він працював у Роменській прокуратурі. А це вже вотчина Олексія Полив’яного.
Світла енергія на «чорних» схемах
З моменту свого звільнення Олексій Полив’яний не сидів без діла. У тому ж 2020-му разом із кількома наближеними особами він придбав кілька покинутих хуторів у Роменському районі. І розмістив на цій землі потужну сонячну електростанцію, вартість якої становить $600 тис. Розпорошивши це підприємство між декількома номінальними власниками, пан Полив’яний отримав можливість уникати відповідного ліцензування виробництва електроенергії. А це зовсім інші доходи та податки.
Бізнес та партнери
Олексія Полив’яного можна назвати прибічником ведення колективного господарства. У тому ж Роменському районі разом з іншими «орендарями» землі він створив приватне мисливське господарство, для прикриття реального призначення якого було зареєстровано ТОВ «Природоохоронне товариство Корені».
Андрій Коренев, голова Дніпропетровського окружного адміністративного суду
Варто зауважити, що в Олексія Полив’яного як у завзятого мисливця у володінні перебуває чимала колекція мисливської зброї. Вартість деяких раритетних екземплярів сягає десятків тисяч доларів США. Для пересування недригайлівським бездоріжжям він використовує кілька автомобілів вподобаної ним марки «Тойота». Відомості про автівки, як і про коштовну зброю, на жаль, пан Полив’яний у декларацію вирішив не вносити.
Партнером по електростанції, мисливському господарству, а по сумісництву ще й кумом Олексія Полив’яного є людина, прізвище якої співзвучне з назвою природоохоронної «товки» – Андрій Коренев, котрий головує у Дніпропетровському окружному адміністративному суді. Попри усі корупційні скандали навколо Полив’яного та й взагалі токсичність цієї фігури, кум кума не полишає. Ба більше, голова суду використовує усі свої зв’язки та сили у намаганнях призначити Олексія Полив’яного призначити на керівну посаду в ГУ ДПС у Сумській області. Існує ймовірність, що тут відіграє роль не так кумівство, як потреба утримувати спільне мисливське господарство, адже це задоволення не з дешевих.
Вручення Грамоти Верховної Ради України помічнику директора адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Фелікс» Олексію Кореневу
Цікаво, що у просуванні пана Полив’яного Андрію Кореневу допомагає і прокурор Сумської області Олександр Панченко, який до цього упродовж десяти років працював у прокуратурі у Дніпропетровській області. І цю фігуру можна назвати знаковою у долі Олексія Полив’яного, адже саме Панченко познайомив його з народним обранцем Олександром Качурою.
Є ще один персонаж, який у цій сумній сумській п’єсі відіграє важливу роль. Олексій Коренев. У голови суду Андрія Коренева є рідний брат Олексій. Це саме його TOYOTA CAMRY Полив’яний користувався на підставі довіреності, допоки не придбав собі новішу модель цієї марки. Але про це трішки пізніше.
Олександр Бараннік (зліва)
Олексій Коренев є юристом та адвокатом Олександра Баранніка – колишнього керівника Харківського міського управління ГУ МВС України в Харківській області, керівника податкової (ще) міліції м. Харкова, заступника голови ДПА в Харківській області, а також одного з ключових в Україні організаторів конвертаційних центрів (харківського кластеру податкових майданчиків Клименка-Януковича).
Свого часу Олексій Полив’яний робив неодноразові спроби примусити сумські компанії скористатися «послугами» Баранніка. Курування напрямку податкових перевірок сприяло цьому. Але під тиском правоохоронних органів (конкурентів?) він був змушений відступитися.
Вдячна спільниця: як сплачувати податок на вірність
У 2016 році було порушено кримінальну справу за фактом не включення порушення до акту перевірки одного з сільськогосподарських підприємств. За свідченнями підлеглих, вказівку про не включення до акту перевірки виявлених порушень давав особисто Олексій Полив’яний як перший заступник начальника головного управління та куратор управління аудиту.
Вже у 2018 році в рамках чергової кримінальної справи одна з керівниць відділу управління аудиту звинувачується в отриманні неправомірної вигоди від керівника компанії. Як і в першому випадку, йшлося про зменшення суми нарахувань та штрафів. Координував злочинні дії підлеглої той самий Олексій Полив’яний.
Людмила Дядченко
Усі виявлені зловживання напряму стосувалися перевірок. А незмінною начальницею управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Сумській області є Людмила Дядченко. Свого часу вона прийшла до головного управління з Роменської ДПІ, де Олексій Полив’яний був начальником. Тобто керівник просто привів з собою свою людину.
Хоча Полив’яний на доволі тривалий час вибув зі служби, свій вплив на Людмилу Дяченко він не втратив. Саме через неї продовжується підживлення Полив’яного злочинними фінансовими ресурсами. За теперішніх обставин фактичного безвладдя в головному податковому управлінні Сумщини Полив’яний разом із Дядченко просунули на ключові посади своїх людей. Пану Полив’яному вдалося здобути вплив на два надпотужні важелі податкової – аудит та блокування накладних. Якщо з аудитом не все так швидко, то блокування накладних, а особливо платників податків, за своєю природою є інструментом миттєвої фіксації. Компанія блокується натисканням однієї клавіші: якщо хочеш працювати і далі – оплати штраф.
Нагадаємо, що у жовтні 2024 року Рахункова палата оприлюднила результати аудиту ДПСУ, де йшлося про необґрунтовані блокування ПДВ-накладних на 128 млрд грн. Чи варто говорити, що десь там є і внесок Полив’яного, Дядченко та компанії?
А Людмила Дядченко за підтримки свого куратора з року в рік обростала статками. При середньомісячній зарплаті приблизно у 25-30 тис. грн вона може небезпідставно називати себе мільйонеркою. Серед об’єктів нерухомості, якими вона володіє, є квартира, два житлових будинки і дев’ять земельних ділянок, загальна площа яких складає понад 72 000 квадратних метрів!!! Їздить вона на позашляховику HONDA CR-V 2012 року випуску. Середня вартість такої автівки на ринку України складає $15 000. На банківських рахунках пані Дядченко зберігається до півмільйона гривень, а готівкою вона тримає близько $8 000. І це лише задекларовані статки.
Доречно нагадати, що попередній керівник Головного управління ДПС у Сумській області Артем Снєжко вже звільняв Людмилу Дядченко. Головною претензією було зловживання з відшкодуванням ПДВ. Проте вже за декілька місяців вона була поновлена на роботі тим же Снєжком. Попри мільйонні збитки для бюджету, до кримінальної справи не дійшло, найймовірніше, завдяки підтримці все того ж Полив’яного. Останньому зв’язок з Дядченко, окрім вирішення суто меркантильних питань, дає змогу володіти ще й «оперативною ситуацією» всередині служби та впливати на неї через інші силові структури.
Полив’яний разом зі спільниками на повну скористався швидкоплинністю моменту, поки Сумська податкова залишається фактично без керівника. І його дії спричинили тотальне пограбування платників податків області. Кількість невдоволених зростає, назви компаній невдовзі стануть відомі. І цього разу буде згаданий не лише Віктор Федорченко.
Родичі-олігархи і «скромний» чиновник: офіційні статки Полив’яного
Як для посадовця, який зі студентської лави працював лише у пенсійному фонді та у податковій інспекції, статки Олексія Полив’яного можна назвати, як мінімум, значними.
Мабуть, нікого не здивує той факт, що основні активи обліковуються на матері-пенсіонерці Раїсі Полив’яній. Житловий будинок площею понад 278 м2 у престижному районі Сум – такий вартує від 250 тисяч доларів США. Також мати є власницею «Тойота Кемрі» 2021 року випуску, придбаної за смішні гроші – лише 20 500 гривень! Середня ринкова ціна такого седана – 20 тисяч. Але вже американських доларів.
Юлія Мартиненко, яка фактично має статус дружини Олексія Полив’яного (в декларації зазначено «особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі»), доволі швидко стала успішною підприємницею. Вона володіє часткою у ТОВ «Слобідські млини», а до цього працювала перукарем. Однак знайти профіль Юлії з трендовими зачісками та продуктами борошномельного виробництва нам не вдалося, як і фінансові звіти її підприємницької діяльності.
Власний бізнес дав змогу Юлії Мартиненко накопичити 91 тисячу доларів США, 50 тисяч гривень, придбати квартиру площею 81 м2, офіс у Сумах площею 77 м2 та вартістю понад 500 тисяч гривень, земельну ділянку 12 780 м2. Бездоріжжя регіону пані Юлія долає на кросовері Audi Q5 2018 року виробництва. Середня ціна такої автівки на ринку України складає $29 тис. Але придбала її Юлія Олександрівна за привабливі 150 тисяч гривень. Тобто у вісім разів дешевше!
Як виявляється, сам Олексій Полив’яний скромніший за своїх родичів та створює враження «класичного» чиновника. У власності дві земельні ділянки 21 200 м2. Готівкові збереження станом на березень 2024 року складають 18 тисяч доларів США. Ще 5400 грн лежать на банківських рахунках.
«Мешкає» Олексій Полив’яний, як виявилося, у квартирі площею нікчемних 61 м2 , яка записана на батька, Віктора Полив’яного. Батько ж має у власності ще й комерційну нерухомість в історичному центрі Сум. Чи характеризує це якось людину, яка працює на керівних посадах, якщо ми щодня читаємо про чергового доларового мільйонера з МСЕК, ТЦК чи митниці? Так, характеризує. І чітко вказує на те, що комусь вистачає сірої речовини записати всі свої нелегальні статки на родичів та близьких, а комусь – ні.
Навряд чи в умовах тотальної внутрішньої дискредитації податкової служби особа Олексія Полив’яного піде на користь цій державній структурі. Щоб прийти до розуміння феномену корупції в Україні під час війни, необхідно подивитися на те, як війна впливає на корумпованість у прифронтових містах. Корупційні можливості зростають, і апетити таких «полив’яних», які й до вторгнення росії були звірячими, під час бойових дій будуть просто бузувірськими. Тому що є за що боротися: витрати лише на фортифікації вимірюються мільярдами. І це хоч і ласий, але далеко не найбільший кусень великого податкового пирога перевірок. А ми будемо дивитися на це свято життя, дивуватися і обурюватися – чому ж при таких «полив’яних» в’яне наша країна?
Олексій Сталкер – блогер та політичний оглядач
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
