Вибір формату освіти для дитини, яка опинилася за кордоном, — це вже не формальність, а питання стратегії. Воно охоплює правові аспекти, відповідність навчальних програм, психолого-педагогічну адаптацію та перспективи подальшого визнання результатів. Для багатьох сімей це ще й виклик, адже рішення доводиться ухвалювати в умовах різних стандартів і вимог країн перебування.
Як знайти оптимальний баланс між інтеграцією у місцеву систему й збереженням української освітньої траєкторії, пояснює Олександра Кіріна, проректор з індивідуального та дистанційного навчання Приватного вищого навчального закладу “Європейський університет”.
– Наскільки реально отримати повноцінну українську освіту, перебуваючи фізично за кордоном? Які умови мають бути виконані для цього?
Олександра Кіріна: Отримати таку освіту, перебуваючи за кордоном, цілком реально. Законодавство передбачає дві форми здобуття загальної середньої освіти — інституційну та індивідуальну.
Індивідуальна форма — це, зокрема, екстернат або сімейне навчання, які пропонують українські школи. Екстернат дає найбільшу свободу: дитина готується у власному темпі, проходить оцінювання та отримує документ про освіту.
З урахуванням того, що за кордоном більшість дітей відвідують місцеві школи, інституційна дистанційна форма (з регулярними онлайн-уроками та щотижневим навантаженням) підходить не всім. Тому найчастіше обирають саме сімейне навчання з періодичним відвідуванням школи або екстернат, який дає гнучкий графік і можливість поєднувати навчання у двох системах.
– Які типи дистанційної освіти зараз офіційно доступні для українських дітей за кордоном — і в чому між ними різниця?
Олександра Кіріна: Система української освіти пропонує різні підходи, які дозволяють організувати навчання за межами країни. Є дистанційне навчання, яке передбачає онлайн-уроки за тижневим розкладом у синхронному та асинхронному режимі, та індивідуальна форма здобуття освіти, що охоплює екстернат, сімейне навчання і педагогічний патронаж.
Ці формати відрізняються за організацією навчального процесу. Дистанційне навчання — це регулярні онлайн-уроки за розкладом. Екстернат передбачає самостійне опанування матеріалів і проходження підсумкового оцінювання, з можливістю отримувати консультації від учителів. Педагогічний патронаж здійснюється в Україні для дітей за медичними показаннями. Сімейне навчання базується на самостійному вивченні матеріалу вдома з періодичною підтримкою педагогів.
– Що насправді означає український диплом для дитини за кордоном?
Олександра Кіріна: Кожна країна встановлює власні правила щодо визнання українського документа про освіту. Диплом державного зразка України дає можливість продовжити навчання та вступати до закладів вищої освіти за кордоном. Така практика існує вже багато років і є поширеною, зокрема в країнах Європи, де українські випускники успішно вступають і навчаються у вишах.
– Яким чином організований контроль знань в учнів, які здобувають освіту за дистанційною формою? Як школа переконується, що дитина справді засвоїла програму?
Олександра Кіріна: Контроль знань у школах, де є дистанційні класи, здійснюється відповідно до затвердженого розкладу уроків, які проходять онлайн. Учитель виходить на зв’язок через різні сервіси — це може бути Zoom, Google Meet чи інші платформи, що дозволяють проводити уроки дистанційно.
Для перевірки засвоєного матеріалу також використовуються онлайн-платформи, яких сьогодні є дуже багато. Наприклад, учитель надсилає посилання на завдання, і автоматизована система перевіряє відповіді учнів. Або застосовується традиційний спосіб: дитина виконує роботу, фотографує її та надсилає вчителю, який таким чином може провести контроль знань.
– У яких країнах зараз найбільший попит на таку форму освіти? Які виникають складнощі з точки зору часових поясів, мовного середовища та мотивації дітей?
Олександра Кіріна: Сьогодні найбільший попит спостерігається в країнах Європи: значна кількість українських дітей навчається у Німеччині, Польщі, Чехії, Іспанії та країнах Балтії. До пандемії до цього переліку входили також Канада, США та Велика Британія.
Що стосується часових поясів, то для таких країн, як Канада, США чи Японія, потрібен індивідуальний підхід до організації занять. Окремий виклик — збереження мотивації, адже головна мета для дітей за кордоном — отримати український документ про освіту. На жаль, частина учнів за межами України взагалі не охоплена українською системою освіти, і саме таких дітей та їхніх батьків потрібно зацікавлювати та залучати.
– Наскільки цей формат готує дітей до ЗНО та Національного мультипредметного тесту (НМТ), а також до вступу в українські заклади вищої освіти? Які є успішні приклади?
Олександра Кіріна: Індивідуальна форма здобуття освіти, за умови якісної підготовки, може навіть краще підготувати учня до проходження ЗНО чи НМТ, ніж очний формат.
Це пояснюється тим, що більшість навчального процесу складає самостійна робота: аналіз і розбір матеріалів, опрацювання тем у більш глибокому обсязі. Такий підхід формує в учнів навички, необхідні для успішного складання тестів. Якщо дитина відповідально й повністю опрацьовує матеріал, досягти високого результату цілком реально.
Прикладів успішної здачі іспитів — чимало. Учні, які здобували українську освіту за кордоном, складають НМТ у спеціально створених пунктах тестування в різних країнах світу та демонструють високі результати. Після цього вони успішно вступають як до українських закладів вищої освіти, так і до університетів за кордоном.
– Як саме працює екстернатна форма навчання для дітей за кордоном? Який її правовий статус і що відбувається на практиці?
Олександра Кіріна: Екстернат — це індивідуальна форма здобуття освіти, коли учень самостійно опрацьовує матеріал і проходить оцінювання з усіх предметів. Для дитини складають персональний навчальний план із зазначенням орієнтовних термінів здачі матеріалу та графіком консультацій. Консультації проводяться дистанційно: учитель пояснює матеріал, дає завдання, перевіряє контрольні роботи. За результатами виставляється річна оцінка, і дитину можуть перевести до наступного класу.
Деякі державні заклади освіти були створені спеціально для роботи з індивідуальними формами, зокрема екстернатом. Наприклад, у Києві з 1998 року працює державна школа, яка спеціалізується саме на цьому форматі. З 2007 працює державний заклад індивідуальної освіти, для дітей, які перебувають за межами України. Сьогодні, за наявною динамікою, екстернат професійно організовують небагато закладів, і більшість із них — приватні.
Нині більшість дітей, які перебувають за кордоном і перебувають в системі освіти України, зараховані або переведені саме на екстернат. Такий формат дає можливість залишатися в українській освітній системі та гнучко поєднувати навчання у двох країнах.
– Для кого екстернатна форма є найкращим рішенням? І коли вона — неефективна або ризикована?
Олександра Кіріна: Екстернат є оптимальним варіантом для дітей, які з поважних причин не можуть відвідувати школу очно. Це, зокрема, учні, що перебувають за кордоном, діти з проблемами зі здоров’ям, а також ті, хто професійно займається мистецтвом чи спортом і не має змоги дотримуватися шкільного розкладу. Для таких учнів екстернат забезпечує необхідну гнучкість і дозволяє поєднувати навчання з іншою діяльністю.
Неефективною та ризикованою ця форма може бути тоді, коли батьки обирають її, вважаючи, що це легший шлях. Насправді самостійне навчання потребує високої організованості й відповідальності. Не всі діти готові до такого формату, а іноді підтримки та навичок роботи самостійно бракує і самим батькам. У таких випадках існує ризик освітніх втрат, якщо не забезпечити достатнього контролю та мотивації.
– Як побудований процес атестації та організації навчання для екстернів?
Олександра Кіріна: Атестація — це термін, який ми використовуємо для державної підсумкової перевірки учнів 4-х, 9-х та 11-х класів, тобто підсумкових іспитів. У всіх інших випадках для екстернів йдеться про поточне оцінювання: виконання контрольних робіт, тестів та інших завдань.
Частота контролю визначається індивідуальним навчальним планом, який складає заклад освіти для кожної дитини. У ньому прописані орієнтовні терміни здачі матеріалу з кожного предмета та графік консультацій. Такий підхід дозволяє організувати навчання максимально зручно та поєднувати його з іншими обставинами.
Якщо учень неповнолітній, відповідальність за організацію його самонавчання лежить насамперед на батьках. Школа забезпечує всі необхідні матеріали, консультує, спрямовує та проводить оцінювання. До речі, ще з 2020 року рішенням Кабінету Міністрів України обов’язкова державна підсумкова атестація була скасована через пандемію та війну.
– Чи приймає екстернат дітей, які тривалий час не навчалися з українською програмою?
Олександра Кіріна: Так, звичайно. По-перше, екстернат віком не обмежується. По-друге, саме за цією формою можна пройти оцінювання одразу за кілька класів протягом одного навчального року. Якщо дитина раніше взагалі не здобувала українську освіту, проводиться процедура визначення рівня навчальних досягнень: ми оцінюємо, до якого класу її можна зарахувати, і таким чином оформлюємо вступ.
– Як дистанційна або екстернатна форма освіти впливає на соціалізацію дитини за кордоном? Чи не відчуває вона ізоляцію без шкільного колективу?
Олександра Кіріна: Коли дитина потрапляє в іноземне середовище без рідної мови, її зараховують до класу, де вона нічого не розуміє, — це стає серйозним випробуванням. Брак спілкування з україномовними однолітками лише посилює труднощі.
Адаптація відбувається індивідуально, але для більшості дітей навчання в іноземній школі — справжній виклик. На цей процес впливають вік дитини, супровід за кордоном, сімейні обставини та готовність батьків підтримати й пом’якшити період адаптації. Важливу роль відіграють не лише однолітки, а й адміністрація та вчителі школи, до якої потрапила дитина. Саме поєднання цих чинників визначає, наскільки успішно вона пройде цей шлях.
Чи може екстернат бути шляхом для дітей, які навчаються офлайн у школах ЄС, але хочуть зберегти українську програму? Як це працює на практиці?
Олександра Кіріна: Це зручний формат для тих, хто навчається у місцевих школах за кордоном і водночас хоче залишатися в українській системі. Екстернат дає можливість поєднати місцеву програму з виконанням вимог українського навчального плану та отримати документ про освіту державного зразка. На практиці це реалізується через співпрацю з українським закладом, який має ліцензію на видачу таких документів.
– Яку роль сьогодні відіграють українські суботні/недільні та п’ятиденні школи за кордоном і як влаштована їхня взаємодія з українською системою освіти?
Олександра Кіріна: Українські суботні, недільні та п’ятиденні школи за кордоном відіграють важливу роль у збереженні мови, культури та зв’язку з Україною для дітей, які живуть в інших країнах. Вони діють у багатьох державах Європи та світу. Серед найпотужніших прикладів — Міжнародна українська школа Литви, де навчається понад дві з половиною тисячі українських дітей і працює понад три сотні педагогів з України; п’ятиденний ліцей у Стамбулі; а також низка повноцінних закладів освіти у Польщі.
Механізм взаємодії з українською системою передбачає співпрацю з ліцензованими закладами в Україні, які мають право видавати документи про освіту. Рівень якості роботи різниться: одні обмежуються формальним підходом, інші забезпечують повний цикл — від методичної та інформаційної підтримки до проведення оцінювання. Наприклад, у моєму закладі, ліцеї у структурі приватної установи, ми працюємо з освітніми осередками за кордоном, проводимо контроль і оцінювання на території перебування учнів, видаємо документи про освіту України. Це дає можливість дітям зберігати зв’язок з Україною, навіть навчаючись в іншій країні.
Вважаю, що держава має диференційовано підходити до видачі дозволів: адже п’ятиденна школа, що працює за повним державним стандартом, і суботній заклад з обмеженим переліком предметів потребують різних форматів взаємодії. Такий адресний, професійний підхід сприятиме підвищенню якості та прозорості системи, а також забезпечить українським дітям за кордоном належну підтримку й освіту.
Інтерв’ю провела та підготувала Захаревич Ганна
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
