OLX Нерухомість провели івент, на якому поділились актуальною ситуацією на ринку житла та результатами низки досліджень. У центрі уваги — чи готові українці купувати нерухомість і за які суми, кому охочіше здають житло в оренду та як виглядає здача житла для людей з інвалідністю. Головними інсайтами ділимось нижче.
Купівля житла: бюджет, мотиви та кредитні програми
62% українців планують або розглядають купівлю нерухомості, 32% – навпаки, не планують, 21% точно має такі плани, ще 6% схиляються до оренди. Найпопулярніші типи житла, які розглядають для купівлі — квартира (61%), далі — приватний будинок (48%) і котеджі або таунхауси (13%). Понад половина респондентів розглядають як новобудови, так і “вторинку” (61%), 24% орієнтуються лише на вторинне житло, а 14% розглядають виключно нове житло.
Половина респондентів (50%) зазначають, що частота атак РФ суттєво впливає на їхні плани щодо придбання нерухомості. Ще 31% відчувають частковий вплив, і лише 19% заявили, що це не впливає на їхні рішення.
Найважливішими факторами під час ухвалення рішення про купівлю житла українці називають стабільність доходів та економічні прогнози (49%), ситуацію на фронті й безпекові ризики (45%) та рівень цін на ринку нерухомості (42%). Менше впливають міжнародна допомога Україні (9%) та інші чинники (7%).
Бюджет житла на які розраховують українці: 44% планують витратити на купівлю житла до $30 000, ще 35% — у межах $30 000–60 000, 17% — від $60 000 до $150 000. На суми понад $150 000 орієнтуються лише 4%.
Ключові критерії при виборі: ціна (79%), площа та кількість кімнат (по 74%), район (71%) та інфраструктура (69%). Також зростає значення безпеки й автономності: 69% звертають увагу на поверх, 63% — на джерела живлення, 61% — на автономне опалення, 60% — на наявність укриття.
Основними мотивами купівлі житла є: зміна житлових умов (47%), бажання жити окремо (45%), ще 19% хочуть ознайомитись із наявними пропозиціями на майбутнє, 18% — інвестують у нерухомість. Переїзд через роботу або навчання стали причиною для 8%, а вплив війни — для 7%.
Щодо оплати послуг рієлтора — 37% згодні платити 1–2% від вартості угоди, 22% — менше 1%, і 4% — не готові платити взагалі.
Попит на житло в кредит залишається невизначеним: 59% ще не вирішили із готовністю на таке рішення, 36% точно не розглядають таку можливість, 23% — скоріше за все не розглядають, а 9% — точно готові до купівлі нерухомості у кредит.
Серед переваг такого рішення називають можливість не накопичувати довго (59%), доступ до державних пільгових програм (44%) та фіксовані платежі (42%). Також 33% цінують фіксацію виплат у гривні, 25% — можливість сплачувати поступово, 23% — вигідні умови кредитування. Програма «єОселя» виглядає перспективно — 25% серед тих, хто розглядає кредит, планують скористатися саме нею.
Для 76% українців прийнятною є річна ставка кредитування до 5%. Ще 18% погодилися б на 6–8%, і лише 6% — на ставки від 9% і вище.
Довготривала оренда у 2025
Під час вибору житла для оренди українці передусім звертають увагу на ціну — так відповіли 85% респондентів. Також у пріоритеті — район міста (72%) і близькість до зупинок транспорту або роботи (по 68%). Крім того, важливими залишаються планування, стан ремонту та вигляд будинку (по 66%). Менше впливають такі фактори, як наявність паркінгу (53%), прибудинкова територія (46%) чи охорона (31%).
Після 2022 року на перший план виходять і нові критерії. Серед них — автономність і безпека. 57% опитаних вказують на потребу у джерелах додаткового живлення, 56% — звертають увагу на поверх, 54% — на наявність автономного опалення, а 48% — на наявність бомбосховища в будівлі.
Щодо причин оренди — картина неоднозначна. Найчастіше це потреба в окремому помешканні (38%) або обставини, пов’язані з війною (29%). Ще 27% орендують через роботу, подорожі чи мобільність, 25% — через бажання змінити умови проживання. Також 21% виїхали з іншого населеного пункту через бойові дії, 16% орендують тимчасово під час евакуації.
Вартість послуг рієлтора — ще один чутливий момент. Половина орендарів (51%) готові платити комісію у розмірі половини місячної орендної плати за ідеальний сервіс. 17% — погоджуються на повну місячну оплату, 6% — на півтора місяця, 3% — на дві місячні ставки. А от 16% не готові платити зовсім.
З боку орендодавців є тенденція підвищеної уваги на соціальні та поведінкові фактори потенційних орендарів. Найбільше власники житла звертають увагу на кількість людей, які планують проживати (89%), наявність тварин (88%) і дітей (86%). Також мають значення поведінка (85%), зовнішній вигляд (83%) і шкідливі звички (81%). 78% цікавляться фінансовою стабільністю орендаря, 71% — його віком, статтю та сімейним станом. У фокусі — і статус ВПО (58%), і національність чи раса (56%), і навіть статус військовослужбовця (47%).
Серед факторів, що стали актуальними після повномасштабного вторгнення, то тепер 70% орендодавців звертають увагу на те, звідки переїхала людина. Ще 44% вказали на позицію щодо війни в Україні як важливий фактор, а 41% — на мову спілкування.
На фоні високої конкуренції та зростання цін орендарі зіштовхуються з низкою викликів. Найпоширеніші — високі ціни на житло (82%) і конкуренція на ринку (71%). 65% стикаються з невідповідністю інформації в оголошеннях, 57% — з відмовою здавати житло людям із тваринами, 51% — з неадекватними умовами проживання. Часто згадуються також шахрайство (37%), фінансові бар’єри (37%) та дискримінація за наявністю дітей (36%), інвалідністю (19%) чи статусом військового (18%).
Одним із болючих моментів залишаються відмови вимушеним переселенцям. 72% орендодавців готові здавати житло ВПО, однак 28% усе ще відмовляють. Причини таких відмов типові: 40% орендодавців сумніваються в платоспроможності переселенців або своєчасності оплати. Ще 32% не довіряють і бояться, що орендарі зникнуть. 25% переживають за збереження майна, 12% зізнаються в упередженні. 9% згадують про грубу поведінку чи негативний досвід, ще 3% — про політичні погляди орендарів.
Як виглядає на практиці оренда житла для людей з інвалідністю
Інклюзивність на ринку нерухомості залишається актуальним питанням. 30% рієлторів зазначають, що вже мали досвід із запитами на пошук житла для людей з інвалідністю. Серед них, 53% зазначили: таких звернень стало більше після початку повномасштабного вторгнення. Ще 21% не змогли оцінити змін, 18% не помітили різниці, а 8% відповіли, що звернень стало менше.
Потреби клієнтів з інвалідністю — цілком чіткі. 81% рієлторів згадують, що їхнім клієнтам було важливо, щоб квартира знаходилася на першому поверсі або була зручна для доступу. 67% звертали увагу на наявність пандусів, ліфтів, широких дверей тощо. Ще 50% — на зручність розташування: близькість до медичних установ, інфраструктури, транспорту. 22% просили адаптацію приміщення під особливі потреби, 19% потребували особливого підходу до комунікації. 6% не мали додаткових вимог.
Серед рієлторів, які мали досвід роботи з клієнтами з інвалідністю, 63% не стикались із дискримінаційними відмовами. Водночас 37% підтвердили, що власники житла відмовляли здавати нерухомість людям з інвалідністю. Причини — типові для ринку. 67% рієлторів кажуть, що власники сумніваються у платоспроможності таких клієнтів. 42% бояться додаткових витрат на ремонт після проживання або складнощів із виселенням. Ще 42% зазначили брак розуміння потреб людей з інвалідністю. 33% вважають житло неадаптованим, а ще 33% — мали негативний досвід.
За результатами опитування власників житла: 97% респондентів заявили, що готові або радше готові здавати його людям з інвалідністю. 61% прямо відповіли, що готові, ще 36% — що радше готові, ніж ні. Лише 3% заявили про повну неготовність.
Серед тих, хто не готовий, найпоширеніші аргументи — сумніви щодо платоспроможності або своєчасної оплати (30%). 23% хвилюються за збереження майна, 22% вважають житло непридатним (відсутні пандуси, ліфти тощо), 17% посилаються на стереотипи, нетерпимість або упередження. 10% бояться, що не зможуть виселити орендаря у разі потреби, 9% — що виникнуть труднощі з прибиранням і чистотою.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
