З початком повномасштабного вторгнення російської армії в Україну почалися великі проблеми у підприємств та інших форм українського бізнесу. Спочатку йшлося лише про фізичні збитки, що були спричинені обстрілами, але дуже скоро стало зрозуміло, що є і інші чинники. Зокрема, бізнеси масово згортали діяльність, і не лише там, де армія ворога вела активні бойові дії. Кожного разу офіційна карта тривог демонструвала, де саме призупинялася робота навіть тоді, коли фізично підприємство не постраждало.
Зачинятися під час тривоги чи ні – як діяти згідно із законодавством
Питання про те, чи зачиняти ТРЦ або магазини, кафе чи ресторани, чи переривати кіносеанси загострилося після влучання російської ракети у ТРЦ «Амстор» у Кременчуці. Ця трагічна подія сталася 27 червня 2022 року. Тоді ракета Х-22 забрала життя 22 осіб, а на додаток травмувала ще майже 60 людей. Саме тоді у ВРУ з’явився законопроєкт під номером 7546. У ньому йшлося про те, що саме бізнес має бути відповідальним і нести покарання за те, що ігнорує норми цивільного захисту. Інакше кажучи, всі ТРЦ, розважальні заклади, супермаркети, ресторани тощо мали зачинятися, а людей, які на той час знаходилися у закладах, спрямовувати у найближчі укриття.
Загалом під час тривоги діє алгоритм:
- одразу після оголошення тривоги персонал має повідомити про це відвідувачів та співробітників;
- згідно із внутрішніми розпорядженнями всі мають йти в найближче укриття (загалом ці правила залежать від місцевої громади – це саме вона вирішує, як діяти у стані тривоги);
- у приміщеннях залишаються чергові робітники, які зачиняють двері на час тривоги.
Існують ще й місцеві обмеження. Зокрема, у столиці є додаткові заборони, вони діють на дитячих майданчиках та у зонах розваг.
Відшкодування воєнних ризиків
Для того, аби підприємці могли отримати відшкодування, було розроблено новий урядовий механізм. Він працює у кількох напрямках, зокрема:
- відшкодування збитків, що були спричинені обстрілами;
- оплата простою під час повітряних тривог.
Останнє в Україні регулюється трудовим законодавством. Існують також і механізми ведення обліку простою, аби виплати працівникам були здійснені згідно законодавства. Важливо розуміти, що час, проведений в укритті, сплачується у розмірі не менше, ніж 2/3 окладу працівника.
Простій – це призупинення (часткове чи повне) роботи того чи іншого підприємства, компанії тощо. Зазвичай він викликаний тим, що нормальні умови праці неможливо створити через постійні обстріли, повітряні тривоги. Все це викладено у статті 34 КЗпП.
Існують чіткі алгоритми дій, які потрібно зробити, аби оголосити простій підприємства, до того ж, він може бути як локальним (наприклад, один підрозділ чи відділ), так і загальним. Загалом, станом на зараз держава підтримує бізнес, і одним із дієвих інструментів тут є компенсація втрат, яка надається з державного бюджету.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
