Коли дві ключові інституції озвучують різні економічні орієнтири, бізнес опиняється між двох сценаріїв. Національний банк у липневому прогнозі заклав зростання ВВП у 2025 році на рівні близько 2,1% і водночас оцінив дефіцит бюджету у приблизно 22% ВВП. Мінекономіки у своїх останніх коментарях акцентує на потребі масштабного фінансування відновлення та соціальних програм, що передбачає високі державні видатки й активне залучення ресурсів. Обидві позиції — про одну країну, але тональність та акценти різні, тож для підприємців і інвесторів це вже не академічна суперечка, а питання, який сценарій закладати у фінансові плани на наступний рік.
Різні завдання — різні цифри
Національний банк у своїх прогнозах фокусується на макрофінансовій стабільності. Його модель враховує інфляцію, курс гривні, динаміку експорту та імпорту, грошово-кредитну політику. Мета — показати картину, яка допоможе утримати довіру фінансових ринків і міжнародних партнерів. Звідси й стриманіший оптимізм: 2,1% зростання ВВП у 2025 році — сигнал, що рух уперед можливий, але темп буде контрольованим.
Мінекономіки у своїх підходах оперує іншими параметрами: доходами й видатками бюджету, рівнем державних запозичень, відновлювальними програмами та військовими витратами. Акцент робиться на потребі значного фінансування інфраструктури, оборони та соціальної сфери, що передбачає високі державні видатки та активне залучення ресурсів. При цьому оцінка дефіциту на рівні близько 22% ВВП у 2025 році належить саме НБУ — і вона підкреслює масштаб викликів, з якими доведеться працювати економіці.
Чому цифри розійшлися
По-перше, часовий горизонт прогнозування різний. НБУ дивиться середньостроково (2025–2027) з акцентом на найближчий рік, Мінекономіки часто включає багаторічні програми та зовнішнє фінансування, яке ще в процесі переговорів. По-друге, базові сценарії відрізняються. Центральний банк більше орієнтується на консервативні розрахунки з припущенням, що глобальна економіка не подарує сюрпризів. Міністерство ж враховує потенційні гранти, кредити та додаткові доходи від реформ, навіть якщо вони ще не гарантовані. По-третє, комунікаційна стратегія. Центробанк обережніший у формулюваннях — завищені очікування ринків можуть обернутися фінансовими перекосами. Міністерство, своєю чергою, іноді використовує прогнози як аргумент для донорів: показати масштаб потреб і обґрунтувати обсяг допомоги.
Вплив на бізнес-планування
Підприємцям і великим корпораціям доводиться закладати у свої бюджети компромісний сценарій. Надто оптимістичний прогноз може призвести до роздутих інвестицій і касових розривів. Надто обережний — загальмує розвиток і змусить пропустити момент для зростання. У цьому сенсі українські компанії опинилися в ролі штурманів, які одночасно дивляться на два різні компаси.
Експортери уважніше стежать за прогнозами НБУ, адже валютний курс і інфляційна динаміка напряму впливають на їхню маржинальність. Для внутрішнього ринку більш показовим стає бюджетний сценарій, який формується на основі прогнозів Мінекономіки та Мінфіну. Саме він дає уявлення про обсяг держзамовлень, темпи інфраструктурних проєктів і доступність фінансування.
Довіра як економічний ресурс
Відсутність єдиної комунікації між ключовими інститутами впливає не лише на Excel-таблиці бізнесу, а й на настрій громадян. Коли один орган говорить про зростання, а інший — про рекордний дефіцит, у суспільства виникає логічне питання: де ж правда? А довіра до економічної політики — це та сама валюта, яку важко заробити й легко втратити.
Світова практика показує, що навіть у країнах з розвиненою економікою прогнози уряду та центробанку не збігаються ідеально. Різниця в підходах допустима, але тоді необхідна синхронізована публічна позиція, щоб бізнес і населення розуміли логіку обох інституцій. Український кейс цього тижня показав, що без спільної рамки цифри починають жити окремим життям, створюючи більше запитань, ніж відповідей.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
