Після 2022 року Польща стала основним пунктом прийому українців, які виїжджали через повномасштабну війну. За даними Eurostat, саме тут оселилася найбільша кількість людей із тимчасовим захистом — понад 950 тисяч (станом на кінець 2023 року). Однак останнім часом дедалі більше українців, які вже адаптувались у Польщі, все частіше переїжджають до Німеччини. Йдеться не про масову міграцію, а про стійку тенденцію, яку фіксують як волонтерські ініціативи, так і самі переміщені особи.
Цей рух зумовлений змінами в системах соціальної підтримки, ситуацією на ринку праці, а також доступом до освіти й довгострокових гарантій. У кожному з цих факторів — помітна різниця між двома країнами.
Фінансова підтримка: де гарантії залишились стабільними
У Польщі громадяни України з тимчасовим захистом мають право на безкоштовне проживання в державних центрах протягом перших 120 днів. Починаючи з 1 липня 2024 року, ці умови змінились: безкоштовне розміщення зберігається лише для вразливих категорій — осіб літнього віку, людей з інвалідністю, вагітних жінок та матерів із немовлятами. Для всіх інших передбачена часткова або повна оплата вартості проживання та харчування відповідно до оновлених урядових правил.
Орендна плата у містах Польщі залишається високою: з 2022 по 2024 рік середнє зростання становить +30–40 %, особливо у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, що зїдає значну частку бюджету і без того нестабільних домогосподарств.
У Німеччині громадяни України з тимчасовим захистом, які прибули до 1 квітня 2025 року, мають право на Bürgergeld — основну соціальну допомогу для людей в пошуку роботи. Одинока особа отримує 563€, у подружжя — по 506€ на кожного, підлітки від 14 до 17 років — 471€, діти 6–13 років — 390€, а найменші до 5 років — 357€. Ця сума включає базову допомогу, а витрати на житло і опалення покриваються окремо, через Jobcenter — без необхідності оплачувати оренду самостійно.
Проте для громадян України, які прибудуть у дати після 1 квітня 2025 року, розглядається можливість іншого регулювання: замість Bürgergeld їм можуть надаватися виплати за системою Asylbewerberleistungen (“допомога шукачам притулку”). Станом на середину 2025 року обговорюється базова сума на рівні приблизно 441 євро на особу, але її остаточне затвердження ще триває. Ці виплати охоплюють базові витрати на проживання, харчування, медичне страхування та транспорт, однак компенсація оренди житла потребує окремої заяви на отримання Wohngeld (житлової субсидії).
Таким чином, сім’я з двох дорослих і двох дітей до 5 років може отримувати Citizen’s Aid загальною сумою понад 1 300€ щомісяця — включно з покриттям житла.
Саме така різниця у підходах до житла, фінансової підтримки та довгострокових гарантій робить німецьку модель привабливішою для українців, які вже встигли відчути обмеження польської системи.
Освіта й діти: де система витримує навантаження
Станом на 2024/25 навчальний рік у польських школах навчалося понад 152 000 українських дітей віком 7–17 років, а ще близько 39 000 приєдналися протягом року після тривалого періоду без навчання (за даними CEO та UNICEF). У великих містах, зокрема у Варшаві, частка українських учнів у деяких школах сягала третини, що створило серйозне навантаження на вчителів та адміністрацію. У Німеччині більшість федеральних земель запровадили підготовчі інтеграційні класи з вивченням німецької мови, психоемоційною підтримкою та поетапним включенням до основної шкільної програми; станом на середину 2024 року в інтеграційних курсах брали участь понад 511 000 українських громадян (за даними BAMF та IAB).
На тлі перевантаження польської освітньої системи більш структурований підхід Німеччини до інтеграції створює для багатьох родин відчутну різницю у довгострокових перспективах для дітей.
Ринок праці: хто йде на ризик, а хто інвестує в кадри
У 2022–2023 роках польський ринок праці активно приймав нову робочу силу, зокрема з України, що дозволяло підтримувати загальний рівень зайнятості. Проте вже у 2024 році ситуація у секторах з низьким бар’єром входу — таких як логістика, будівництво, обслуговування — почала ускладнюватися через зростання конкуренції. Попри те, що рівень безробіття в Польщі у лютому 2025 року залишався одним із найнижчих у ЄС (2,6% — за даними Eurostat), це не відображає реальних труднощів, з якими стикаються мігранти на перенасиченому сегменті ринку. У Німеччині, навпаки, з 2023 року запущено державні програми для інтеграції кваліфікованих працівників, зокрема спрощене визнання іноземних дипломів та компенсацію витрат у межах програми Recognition Grant. Крім того, українці можуть проходити оплачувані мовні курси, які фінансуються BAMF (до 1000 годин мовного навчання). Такий системний підхід дає змогу не лише адаптуватися, а й вийти на ринок праці за фахом — з вищою оплатою й стабільністю.
Атмосфера і ставлення: коли очікування змінюються
На початку війни рівень підтримки українців у Польщі був рекордним — 94% поляків схвалювали надання допомоги (cbos.pl, березень 2022). Проте вже у вересні–жовтні 2024 року цей показник знизився до 53%. Це не означає ворожості, але свідчить про втому суспільства.
У Німеччині українці стикаються з іншим викликом — бюрократією, чергами на реєстрацію та мовним бар’єром. Проте, за результатами соціологічних опитувань у Німеччині, більшість громадян схвалюють подальшу підтримку українців, особливо якщо ті активно інтегруються в систему праці та освіти. Це створює атмосферу, де зусилля винагороджуються, а правила залишаються прозорими.
Прогноз: чіткі системи перемагають тимчасові рішення
Німеччина не гарантує легкого старту, але пропонує саме те, чого дедалі більше українців шукають після років невизначеності: прозорі умови, передбачувану систему, довгострокову логіку рішень. І якщо Польща стала першим безпечним пунктом, то Німеччина — це спроба побудувати нове життя, не тимчасове, а справжнє. Цей вибір не про комфорт, а про курс: на стабільність, на розвиток, на майбутнє, в якому правила гри не змінюються щомісяця. І саме тому друга хвиля релокації — це вже не втеча, а свідомий рух у бік систем, які витримують час.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
