«Маршалл» проти обвалу: як Захід готується до повоєнного відновлення України

Поділитися:

Кожна кредитна угода між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ) супроводжується меморандумом. Це документ, у якому детально розписані економічні реалії боржника (яким є Україна), а також ті зобов’язання, що їх наша держава взяла на себе перед Фондом.

Загалом МВФ налаштований доволі консервативно щодо перспектив української економіки. Головна проблема в тому, що Україна міцно загрузла в боргах і їй будуть потрібні сотні мільярдів доларів на ліквідацію наслідків війни. І хоча фонд разом з іншими міжнародними партнерами готові надавати фінансову підтримку, українській владі доведеться докласти величезних зусиль, щоб мобілізувати внутрішні ресурси для повоєнного відновлення економіки та створити благодатний ґрунт для інвестицій.

Основні макропрогнози від МВФ. Декілька десятків сторінок меморандуму присвячено ситуації в українській економіці та оцінці її ключових показників. Загалом обрій прогнозування охоплює період аж до 2030 року. Але, оскільки програма співпраці між Україною та МВФ розрахована на чотири роки, детально аналізуватимемо цей проміжок.

1. Прискорення темпів зростання економіки розпочнеться не раніше 2025 року. У 2023 році, за розрахунками МВФ, ВВП України в гіршому разі впаде ще на 3% (після падіння більш ніж на 30% у 2022-му), у кращому – символічно зросте на 1%. У 2024 році зростання ВВП становитиме 3,2%, у 2025–2027 роках – 6,5%, 5% та 4% відповідно.

Прогноз зростання ВВП України (базовий та несприятливий сценарії)

«План Маршалла» скасовується: яким бачить МВФ післявоєнне відновлення України

Джерело: дані МВФ

2. Інфляція 2023 року (у річному обчисленні) становитиме 20%, що не набагато менше, ніж у 2022-му (26,6%). Зростання споживчих цін досягне свого цільового рівня близько 5% на рік не раніше 2027 року.

3. Дефіцит держбюджету буде суттєвим ще досить довгий час. Для порівняння візьмемо за якусь точку відліку 2021 рік, тоді бюджетний дефіцит (без урахування зовнішніх грантів) становив 4% ВВП. 2023 року дефіцит до ВВП буде 28,2%, 2024-го – 22%, 2025 року – 12% і лише у 2026–2027 роках він скоротиться до майже довоєнного рівня в 4,6–6,5% ВВП.

Прогноз дефіциту держбюджету України (базовий та несприятливий сценарії)

«План Маршалла» скасовується: яким бачить МВФ післявоєнне відновлення України

Джерело: дані МВФ

4. Через такий дефіцит Україна, як і раніше, сильно залежатиме від зовнішнього фінансування. У 2023 році його обсяг до ВВП становитиме 19,8%, у 2024-му – 17,7%, у 2026 році – 9,5%. При цьому за прогнозами МВФ у 2023 році український держборг перевищить позначку 98% (2022-го було 82%), а 2024 року – перевищить 100% і залишиться вищим за цей кордон до 2027-го включно.

5. Обсяг податкових надходжень у найближчі кілька років перебуватиме в межах 36–39% ВВП. Основу податкової частини доходів держбюджету складатимуть податок на доходи фізосіб і податок на прибуток (10–12% ВВП), а також податки на споживання, насамперед ПДВ та акцизи (13–15% ВВП).

Прогноз податкових надходжень до українського держбюджету (базовий та несприятливий сценарії)

«План Маршалла» скасовується: яким бачить МВФ післявоєнне відновлення України

Джерело: дані МВФ

6. Зовнішня торгівля залишиться глибоко дефіцитною. Негативне сальдо експорту-імпорту товарів з $25 млрд 2023 року досягне $35 млрд у 2027-му. Причина в тому, що імпорт зростатиме темпами, які випереджають приріст експорту. А все тому, що на відбудову зруйнованих виробництв знадобляться величезні гроші та багато часу. Тому, за оцінками МВФ, дефіцит зовнішньої торгівлі особливо не скоротиться навіть до 2030 року.

7. Інвестиційного буму, якщо вірити розрахункам фонду, Україні  теж чекати не варто. Прямі іноземні інвестиції у 2023–2024 роках до ВВП становитимуть у кращому разі 0,4%, у 2025-му – 2,4% й у 2026–2027 роках наблизяться до 5%.

Альтернативний «поганий» сценарій МВФ вказує на те, що стан української економіки безпосередньо залежить від того, як розвиватиметься ситуація на фронті. Причому, якщо виходити з базового сценарію (baseline scenario), на якому побудовані всі вищезазначені прогнози, завершення або хоча б загасання бойових дій має відбутися в середині 2024 року.

Водночас фонд вважає вкрай високим ризик подальшої ескалації військового конфлікту, що у свою чергу призведе до погіршення макроекономічної ситуації. Це нові руйнування виробництв, розрив логістичних ланцюгів, стагнація зовнішньої торгівлі, чергова хвиля відтоку біженців за кордон, повне заморожування інвестицій (хоча їх і так, по суті, немає).

Ризик ескалації військового конфлікту в Україні та його наслідки

«План Маршалла» скасовується: яким бачить МВФ післявоєнне відновлення України

Джерело: дані МВФ

У такому разі може бути реалізовано другий, несприятливий, сценарій (downside scenario) для української економіки. Він полягає в тому, що падіння ВВП продовжиться і 2023 року обвал досягне 10%, а 2024-го – 2%. Зростання ВВП хоча б на 4% можливе не раніше 2027 року. Інфляція у 2023 році (у річному обчисленні) прискориться до 32,5%, а у 2024-му становитиме 20%.

Дефіцит держбюджету у 2023 році (без урахування грантової підтримки) зросте до 35,4% ВВП, у 2024-му скоротиться, але ненабагато – до 32,2%. Потреба в зовнішньому фінансуванні України у 2023–2024 роках буде на рівні 21–22% ВВП. Це вдвічі вище, ніж 2022 року.

Сукупний дефіцит фінансування за несприятливого сценарію досягне близько $140 млрд, що приблизно на $25 млрд більше проти базового прогнозу на 2023–2027 роки. МВФ не виключає, що в такому разі доведеться вживати екстраординарних заходів. Це можуть бути нові види податків (надбавка до чинної ставки ПДФО, додаткові акцизні збори тощо), а також адміністративне втручання НБУ у внутрішній ринок запозичень, яке виявлятиметься у зобов’язанні банків викуповувати певний обсяг ОВДП для фінансування бюджетного дефіциту.

Отже, реалізація другого, несприятливого, сценарію може відкинути відновлення економіки України щонайменше на два-три роки. А її залежність від зовнішнього фінансування зросте ще більше, оскільки рівень держборгу до 2026–2027 років може досягти 150% ВВП.

Прогноз рівня державного боргу (несприятливий сценарій)

«План Маршалла» скасовується: яким бачить МВФ післявоєнне відновлення України

Джерело: дані МВФ

«Домашнє завдання» від МВФ для України та його мета. Зобов’язання України в рамках нової кредитної програми фонду здебільшого сфокусовано на тому, щоб забезпечити поточну та середньострокову фіскальну стабільність, а також підготувати фундамент для повоєнного відновлення економіки.

Зокрема, українська сторона зобов’язалася на етапі, коли активні бойові дії підуть на спад, вжити заходів, які розширять можливості для інвестицій, зміцнять енергійний сектор, дозволять повернутися до гнучкого валютного курсу, знизити залежність від зовнішнього фінансування та наблизять українське податкове законодавство до законодавства Євросоюзу. Повсюдна боротьба з корупцією як «маяк» також є. Але це традиційний пункт, який фігурує у кожному новому меморандумі.

Уже до літа парламент має проголосувати законопроект №8401, норми якого передбачають скасування пільгової ставки на рівні 2% для платників єдиного податку (її було запроваджено ще в березні 2022 року), відновлення повноцінних податкових перевірок і повернення штрафів для бізнесу за порушення, пов’язані з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) Також Кабінет Міністрів і депутати мають розв’язати проблему накопичення податкової заборгованості, частка якої на кінець 2022 року становила 1,5% ВВП.

Водночас українська влада запевнила МВФ у тому, що заходів, спрямованих «на скорочення та підрив податкових надходжень», найближчими роками не буде. Інакше кажучи, жодних знижених ставок і пільг.

Ба більше, до пріоритетних завдань з урахування наповнення держбюджету в повоєнний час включено плани з ліквідації практик уникнення оподаткування за допомогою спрощеної системи (так звані зарплатні ФОП), повне очищення податкової та митниці від системної корупції, посилення боротьби з податковими ухилянтами (має бути перезавантажене Бюро економічної безпеки). А також планується певна податкова реформа, яка дозволить «урівноважити необхідність забезпечення доходної бази держбюджету з інтересами бізнесу та інвесторів».

Уже 2023 року Україна перейде до середньострокового бюджетного планування й при підготовці проєкту держбюджету на 2024 рік складатиме окремий прогноз бюджетних доходів і видатків на 2025–2026 роки. До вересня 2023 року має бути готова стратегія управління держборгом.

Якщо коротко, то Україна зобов’язується посилити внутрішній борговий ринок, залучаючи на нього не лише банки (на сьогодні вони є одними з основних покупців ОВДП), а й нерезидентів. Завдання в тому, щоб не допустити емісію та знизити залежність держбюджету від зовнішньої допомоги, замінивши її внутрішнім фінансуванням.

Паралельно із цим Міністерство фінансів підготує і подасть на затвердження до Кабміну Національну стратегію доходів на 2024–2030 роки. Це комплексний документ, який міститиме основні принципи й напрями фіскальної (податкової, бюджетної, боргової) політики. Стратегічна мета – акумулювати всі можливі ресурси для повоєнного відновлення.

Усе доведеться робити самотужки. Головний висновок, який можна зробити після аналізу меморандуму з МВФ: стрімкого зростання економіки після завершення війни очікувати явно не слід. При цьому Україні потрібно готуватися до тривалого та складного відновлення. Якщо докладніше, то основні підсумки такі:

  • Найкращий сценарій – це припинення бойових дій (або їх заморожування) десь у середині 2024 року, найгірший – затяжна війна, яка може тривати ще роки та руйнувати українську економіку.
  • Навіть за умови щорічного економічного зростання на 3–4%, до 2027 року Україна вийде на 75–80% ВВП, що був у 2021 році. Тобто за п’ять років нам усе одно не вдасться повернутися до довоєнного стану.
  • На зовнішніх інвесторів, на жаль, розраховувати особливо не варто. Міжнародна допомога (від МВФ зокрема) призначена переважно для того, щоб балансувати держбюджет. Водночас обсяг ПІІ, за оцінками МВФ, перебуватиме в межах $5–10 млрд на рік. Це дуже мало з огляду на те, що лише прямі збитки України через війну, за оцінками Київської школи економіки (KSE), сягають майже $140 млрд.
  • Усе зводиться до того, що відновлювати країну доведеться здебільшого власними силами. На одних ОГВЗ, зрозуміло, економіку не витягнути. Отже, відбудеться посилення ролі держапарату, з одного боку (розширення повноважень наглядових органів), і збільшення фіскального тиску (зростання податків) – з іншого. Причому цілком імовірно, що багато податкових новацій буде подано під приводом необхідності реформувати податкову систему для вступу України до ЄС.

Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!

Читайте також
23 Травня 2024 року - 13:57
У 2014 році, а можливо і раніше, в Україні з'явилося...
21 Травня 2024 року - 11:43
У Міжнародний день музеїв, який відмічають щорічно 18 травня, у...
20 Травня 2024 року - 18:42
Лінія магазинів EVA – найбільша національна мережа магазинів краси та...
20 Травня 2024 року - 18:25
На сьогодні діє норма, що висновок ВЛК є дійсним протягом...