Кошик українця сьогодні розповідає про країну краще, ніж гучні промови: варто подивитися, що з нього зникає, що замінюється дешевшими аналогами, а що тримається до останнього, і вся картина стає гранично ясною. На початок квітня маємо важливе питання: українці справді стали менше споживати чи радше навчилися жити з постійним внутрішнім підрахунком і перебудували свій щоденний раціон під нову фінансову реальність?
Розрахунки промовисті. У ваговій структурі споживчого кошика, яку використовують для розрахунку інфляції, продукти харчування та безалкогольні напої мають вагу 40%. Для порівняння, у середньому по ЄС на цю категорію припадає 13,2% витрат домогосподарств. Тобто в Україні чек із супермаркету давно перестав бути дрібницею побуту і став одним із найчутливіших індикаторів фінансового стану родини. І в 2026 році цей тиск нікуди не зник: за даними НБУ, у лютому загальна інфляція пришвидшилася до 7,6% у річному вимірі, а інфляційні очікування домогосподарств відчутно погіршилися.
При цьому загальна картина не вкладається у спрощену формулу про суцільне падіння. У 2025 році реальні кінцеві споживчі витрати домогосподарств зросли на 7,5%. Це означає, що люди в цілому витрачали більше. Інша річ, що за більшу суму вони дедалі частіше отримували скромніший набір продуктів, простіший вибір і менше свободи в побутових рішеннях. І на початку 2026-го ця логіка збереглася: у щоденному споживанні стало ще менше місця для імпульсивних покупок і ще більше для холодного розрахунку.
Саме тут і лежить ключ до розуміння того, що відбувалося з динамікою цін на продукти. Йдеться радше про зміну структури споживання, а не про лінійне скорочення. У кризові періоди українці зазвичай поводяться прагматично: дорожчий сир поступається місцем доступнішому, преміальні позиції зникають із покупок, солодощі, снеки та спонтанні гастрономічні радощі відходять на другий план, а в центрі лишається базовий набір, який дозволяє втримати звичний ритм життя хоча б у найнеобхіднішому.
Свіжі опитування це добре показують. За даними, у жовтні 2025 року 56% респондентів повідомили, що війна змінила їхні харчові звички, а 72% сказали про скорочення витрат на їжу. Ще одна показова цифра: 65% українців свідомо обирають дешевші бренди, а 32% уже відмовилися від улюблених марок. Інакше кажучи, продуктовий вибір у 2025 році формувався не смаком і не настроєм, а дисципліною. Люди не відмовлялися від потреби як такої, вони знімали з повсякденного набору все, що здавалося надто дорогим, необов’язковим або таким, без чого можна прожити.
Причини цього зсуву цілком зрозумілі. Торік продовольчий ринок опинився під сильним тиском: слабші врожаї, скромніші запаси, дорожча логістика, проблеми з енергетикою, вищі витрати у тваринництві та імпорті підштовхнули вартість щоденних покупок угору. Але зараз важливіше інше: на початку 2026 року ситуація вже не виглядає як суцільна хвиля подорожчання. Усередині самого кошика динаміка різниться: частина позицій поступово стабілізується, тоді як інші й далі тиснуть на повсякденні витрати. Тобто в ці дні проблема вже не в тому, що все одночасно зростає в ціні, а в тому, що сімейний бюджет і далі навантажують саме найчутливіші щоденні категорії.
Якщо дивитися далі на цей рік, картина вимальовується без зайвого оптимізму. НБУ очікує, що інфляція поступово слабшатиме завдяки кращим урожаям, хоча друга половина року може знову принести нервозність через наслідки ударів по енергетиці та вищі витрати бізнесу. Прогноз регулятора на кінець 2026 року – 7,5%. Для споживача це означає доволі приземлену річ: різкого полегшення зараз чекати не варто, але простір для більш спокійного кошика поступово має розширюватися, якщо погода, енергофактор і зовнішні ціни не зламають цю траєкторію.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
