Російський напад на офіцерську штаб-квартиру на Рибальському острові в Києві в березні 2022 року паралізував роботу навіть досвічених офіцерів, передає Телеграм-канал “Перший Бізнесовий“.
Той терор зараз у ГУР згадують з острахом – коли падали ракети, вилітали вікна і обвалювалися напівзруйновані будівлі по краях. Чоловіки, які чекали в приймальні на зустріч зі своїм начальником, впали на підлогу. За мить двері поруч з ними відчинилися, і з них вийшов генерал-майор Кирило Буданов.
«Все в порядку», – пригадує один з них, – чітко сказав він, перш ніж наказав співробітникам повертатися до роботи. Він обтрусився, надів кашкет і вийшов на вулицю, щоб оглянути пошкодження.
37-річний генерал Буданов, колишній спецназівець, є архітектором все більш зухвалих операцій всередині Росії, що робить його великим подразником для Кремля. Помічники шпигуна кажуть, що на його життя було скоєно «щонайменше десять» замахів. Під час останнього, 29 травня, балістичні ракети, крилаті ракети і безпілотники були націлені на офіс на Рибальському. Вони ледь оминули його і прилеглий автомобільний міст, хоча безпілотники подряпали ще одну будівлю. Днем пізніше Володимир Путін похвалився «точною» атакою, яка зруйнувала комплекс. Прокремлівські ЗМІ повідомили, що генерала Буданова евакуювали до Німеччини і ввели в кому. The Economist може підтвердити, що жодне з цих тверджень не відповідає дійсності.
Офіс головного розвідника країни, його неприхована адреса протягом 16 місяців, випромінює хаотичну, сутінкову енергію. Мішками з піском заблоковані вікна, підлога завалена кулеметами та бронежилетами. У кутку стоїть програвач, але з нього лунає Вівальді з плейлиста на YouTube. Відчуття абсурду підсилюють стара жаба, що плаває навколо танка, та канарка. На стіні висять пам’ятні речі з війни генерала Буданова. У сусідньому коридорі висить фотографія березневого транскордонного рейду на Брянськ у Росії, який нібито здійснили незалежні російські партизани. На великому екрані, єдиному джерелі світла в кімнаті, відображається карта Москви – цілі удару безпілотника в травні.
Україна не заявляла про жодну з цих операцій. Але генерал Буданов навряд чи поважає офіційну двозначність.
«Ми перебуваємо у стані війни, – каже він. – Безпілотники над Кремлем показали світові, що російська оборона – це просто потьомкінське село».
Помічники стежать уважно, коли генерал говорить. Під його керівництвом головне управління розвідки України – ГУР – стало зухвалим, автономним органом, який б’є вище своєї ваги. Воно нагадує банду.
«Раніше у нас були менеджери, тепер у нас є лідер», – каже один ветеран-офіцер. Ще один працівник ГУР – Олег, оперативник, який знає генерала Буданова десятиліттями – схвально відгукується про його здатність заражати інших своїм запалом, порівнюючи його зі змією, яка «гіпнотизує вас перед тим, як вбити. Стриманий, виважений, ніколи не панікує. Ви робите все, що він попросить».
У генерала Буданова є недоброзичливці як вдома, так і за кордоном. Конкуруючі силові відомства зазіхають на його владу і ресурси.
«Логічно, що військова розвідка стає потужною під час війни, – каже один з офіцерів-конкурентів.
Навіть друзі описують керівника військової розвідки як «складну людину». Деяким важко з ним порозумітися, каже бригадний генерал Дмитро Тімков, партнер у «десятках» операцій. «Він не пристосовується до чужої думки», – пояснює він. Молодший Буданов відповідав командирам, якщо вважав їх неправильними. Проте прихильники кажуть, що у нього є і «щедрий» бік. Майстер гри розуму в зовнішньому світі, каже Олег, генерал Буданов ніколи не поширював це на своїх колег. «Він розуміє, що хитрунів не обдуриш», – підкреслює він.
Рішення Володимира Зеленського у 2020 році про підвищення маловідомого командира стало для багатьох несподіванкою. Але всередині служб ім’я Кирила Буданова вже було легендарним. У Кремлі про нього теж дещо знали. «Для них це було все одно, що тримати в руках червоний прапор, – розповідає Андрій Юсов, офіцер ГУР. – Це те, що переконало багатьох з нас у тому, що президент Зеленський є професіоналом у сфері національної безпеки».
Майбутній шпигунський лідер був відомий як командир сміливого рейду у 2016 році зі знищення гелікоптерів на авіабазі Джанкой в окупованому Росією Криму. Географія операції – на задньому дворі російських спецслужб – була досить зухвалою. На виході команда генерала Буданова також вступила в бій з російськими спецпризначенцями, вбивши кількох, в тому числі високопоставленого командира. Пізніше росіяни помстилися за цей рейд власними атаками, втративши генерала Буданова, але вбивши його безпосереднього начальника.
Генерал Тімков, який вважається другим за рангом командиром цього рейду, непереконливо заперечує цю операцію. Але він пропонує іншу історію, яка лише доповнює легенду про шпигуна. На початку 2015 року, за його словами, вони були глибоко в тилу ворога на Донбасі, на сході України, коли тодішній підполковник Буданов підірвався на протипіхотній міні. Осколки занурилися в шию і лопатку, а також трохи нижче серця.
«Кирило просив нас залишити його», – згадує він. Але група відмовилася, і силою волі поранений офіцер пошкутильгав до безпечного місця більш ніж за 3 км. «Він всю дорогу нічого не говорив. Ось наскільки це було боляче», – розказує Тімков.
Як новий керівник розвідки ГУР, генерал Буданов просував позицію «все можливо». Рятувальна місія з евакуації афганців та інших іноземних громадян з Кабула в 2021 році принесла йому похвалу. Але по-справжньому він відзначився після повномасштабного вторгнення. У перші дні, коли в Києві діяли диверсанти, генерала бачили, як він бігав навколо Рибальського з кулеметом.
Він керував критично важливими операціями в аеропорту Гостомель, Ірпені та Мощуні, на околиці Києва. Ці операції зупинили наступ росіян – хоча б ненадовго. Він направляв гелікоптери забезпечення та порятунку в котел окупованого Маріуполя. Сам брав участь у багатьох фронтових операціях. Його ризикованість непокоїла деяких колег, які вважали, що їхній керівник має бути краще захищений. Генерал каже, що робить це лише тому, що в небезпеці інші люди. «На кону життя. Тут немає місця для помилок», – зауважує Буданов.
Західні партнери описують українського шпигуна як чесного і непідкупного гравця. За словами Філіпа Інгрема, колишнього полковника британської військової розвідки, зараз він має доступ до більшої кількості даних американської та британської розвідки, ніж німці чи французи. Проте його бравада не всіма вітається. Витік документів свідчить, що ЦРУ довелося втрутитися, щоб зупинити генерала Буданова від наказу про напад на Москву в річницю вторгнення в лютому. Саботаж і рейди всередині Росії з того часу посилили занепокоєння союзників України щодо провокування ядерної війни. Заяви генерала Буданова про інжиніринг розпаду Росії роблять те ж саме.
Проте він каже, що дев’ять років вивчення російської агресії дають йому унікальну можливість оцінити ризики ядерної ескалації.
«Як керівник розвідки, я кажу вам прямо: цього не станеться, – каже він. – При всій моїй нелюбові до Російської Федерації, не так вже й багато ідіотів керують цією країною». Він наполягає на тому, що мир неможливий без стратегічної поразки Росії – і «переформатування влади» в ній. «Або всі вийдуть з війни одночасно, або одна сторона програє, а інша виграє. Інших варіантів немає», – підкреслює генерал Буданов. Як довірена особа президента – в уряді їх називають спорідненими душами – генерал Буданов відіграє дедалі більшу роль у закулісних мирних переговорах. Джерела повідомляють, що він є посередником у таємних переговорах з китайцями, а також контактує з Євгеном Пригожиним, лідером російського загону найманців «Вагнера».
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
