Коли ринок праці перетворюється на арену виживання, резюме радше нагадують перелік поразок, аніж історії розвитку. У «Жодного вибору» офісна стабільність ламається під тиском боргів і безробіття, а пересічний службовець раптом розуміє: звичні правила гри втрачають силу. Пак Чхан Ук показує замість подвигу повільне ковзання в моральну прірву, де будь-яке «я мусив» звучить однаково. Це сатиричний, жорстокий і до болю приземлений трилер про людину, яку система спершу викидає, а потім підштовхує до злочину.
Про що фільм?
У центрі сюжету — Ман Су, висококваліфікований спеціаліст паперової індустрії, якого скорочують після приходу нових, американських власників. Кілька років безробіття роз’їдають його гідність: заощадження тануть, банк тисне іпотекою, діти дорослішають у тіні батьківського сорому, а дружина тримає сім’ю на мінімальній зарплаті. На цьому тлі Ман Су формулює радикальну логіку: якщо ринок відкритих вакансій закритий, залишається звузити коло конкурентів самим фізичним шляхом.
Він ретельно вивчає профілі інших фахівців, запускає фальшиві оголошення, моделює співбесіди й «випадкові» зустрічі, перетворюючи кожну ділову розмову на багатоходову операцію. Пак Чхан Ук використовує цю відправну точку як лабораторію: у кожному новому контакті Ман Су перевіряє, наскільки далеко здатна зайти людина, коли соціальний ліфт зламаний, а образ «нормального годувальника сім’ї» розсипається на очах. Чим більше він просувається своїм кривавим маршрутом, тим очевидніше, що справжнє насильство почалося задовго до першого удару.
Погляд критиків
- The Guardian називає фільм «сенсаційною сатирою про стан нації», яка маскується під чорну комедію про безробітного паперового фахівця, що вирішує «вбивати свій шлях» назад у ринок праці.
- Time Out поставив фільму 5/5, описуючи його як роботу, яка цілком може стати «найсміливішим досягненням Пака» — особливо з огляду на те, що це автор «Служниці».
- Screen Daily бачить у стрічці «економічну сатиру, яка працює як темна комедія й водночас як дуже болюче дослідження безробіття та корпоративної жорстокості».
За лаштунками
Виробничий шлях «Жодного вибору» пройшов кілька складних етапів. Проєкт уперше анонсували ще на Busan IFF 2009 року, коли Пак Чхан Ук заявив, що екранізує роман Дональда Вестлейка «The Ax». Після цього стрічка роками залишалася в розробці: режисер брався за інші проєкти, зокрема Stoker та Decision to Leave, а адаптацію постійно відкладав, повертаючись до сценарію з новими ідеями. Основні зйомки стартували лише в серпні 2024-го й тривали приблизно п’ять місяців — до січня 2025-го; оператором виступив Кім У Хьон, давній візуальний партнер режисера.
Цікаві факти
Проєкт життя Пака. Ідея екранізувати роман Дональда Вестлейка The Ax з’явилася в режисера ще наприкінці 2000-х; сам Пак багато років називав цю історію своїм «фільмом-мрією» та майбутнім шедевром, до якого повертався поміж іншими роботами.
Друга екранізація роману. До цього книгу вже переносив на екран Коста-Гаврас у французькому фільмі The Axe (2005), але версія Пака зміщує акценти в бік корейського контексту, чорної комедії та сатири на пізній капіталізм.
Фестивальний маршрут. Світова прем’єра фільму відбулася в основному конкурсі 82-го Венеційського кінофестивалю, після чого стрічка відкрила фестиваль у Пусані й вийшла у прокат у Південній Кореї 24 вересня 2025 року. В Україні перший показ пройшов на Київському тижні критики.
Рекордні продажі й оскарівська заявка. Картина була попередньо продана більш ніж у 200 країн світу, перевищивши навіть міжнародні продажі «Рішення піти», та обрана Південною Кореєю як національна заявка на «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний фільм».
Зоряний акторський ансамбль. Окрім Лі Бьон Хона й Сон Є Джин, у фільмі грають Пак Хі Су, Лі Сон Мін, Йом Хє Ран і Чха Син Вон — актори, добре відомі за корейськими хітами, що додає стрічці ваги на внутрішньому ринку й підсилює її експортний потенціал
Кому сподобається фільм?
«Жодного вибору» адресований тим глядачам, кому замало просто жанрового драйву й хто готовий витримати поєднання чорного гумору, соціальної сатири та болючого портрету чоловіка, що руйнується під тиском ролі «годувальника». Фільм без проблем стане в один ряд для поціновувачів «Паразитів» Пон Чжун Хо, «Рішення піти» та класичного «Олдбоя» самого Пака, а також для тих, кому близькі історії про тихе божевілля капіталізму на кшталт «Сніжного потяга» чи французького The Axe. Це кіно для глядача, який шукає не розв’язку, а досвід: можливість побачити власні страхи — втрати роботи, кредитів, статусу — доведеними до абсурду на великому екрані й вийти із зали з відчуттям, що сміятися й тремтіти від жаху в одній сцені часом цілком логічно.
Автор: Ганна Захаревич, журналіст – культуролог
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
