43.96 UAH +0.15%

50.50 UAH -0.04%

43.96 UAH +0.15%

50.50 UAH -0.04%

43.96 UAH +0.15%

50.50 UAH -0.04%

43.96 UAH +0.15%

50.50 UAH -0.04%

Підписатись

Український фешн сьогодні: виробництво, конкуренція з масмаркетом, ШІ, гранти та бізнес під час війни. Інтерв’ю з Анною Клюзко, засновницею та дизайнером Kliuzko.outfit

Поділитися:

Українська фешн-індустрія в останні роки проходить через складну й водночас показову трансформацію: війна, зміни в логістиці, зростання собівартості, тиск масмаркету та нові очікування клієнтів змушують бренди шукати інші моделі стійкості, сервісу й розвитку. Саме тому сьогодні особливо цінна думка людей, які не спостерігають за цими процесами, а щодня проживають їх через виробництво, команду, рішення й відповідальність. Про український фешн, жіноче лідерство, силу внутрішньої опори та реальність роботи в індустрії розповіла Анна Клюзко, засновниця та дизайнер бренду Kliuzko.outfit.

Що, на вашу думку, допомагає українському бренду втриматися на початку шляху: які рішення варто ухвалити одразу, щоб вистояти й не розсипатися після перших серйозних криз?

Анна Клюзко: На початку шляху українському бренду передусім потрібна внутрішня витримка. Фешн-індустрія вимагає гнучкості, вміння відчувати зміни, вчасно переглядати рішення, швидко реагувати на нові обставини й водночас не втрачати власну лінію. Тут важливо не лише вирізнятися, а й добре розуміти середовище, в якому працюєш.

Якщо говорити про рішення, які варто ухвалити одразу, то одне з головних — дати собі право на помилку. Помилок буде багато, і це нормальна частина шляху. Саме через них приходить розуміння, що працює, куди рухатися далі і як вибудовувати власні межі та принципи в роботі. Тобто на старті дуже важливо навчитися помилятися без саморуйнування й робити з цього висновки.

Ще одна річ, яку варто чесно усвідомити: ця сфера потребує серйозних фінансових вкладень. Не варто розраховувати, що достатньо один раз інвестувати, а далі все піде вгору само собою. Така модель сьогодні майже не працює. Якщо йдеться про реальну справу, її потрібно постійно підживлювати ресурсами доти, доки вона не вийде на рівень, де зможе стабільно триматися на власній основі.

Як у світі схожих трендів сформувати чітку ідентичність бренду й утримати його характер?

Анна Клюзко: Щоб бренд залишався впізнаваним, він має чітко розуміти власну айдентику й те, що саме хоче донести світу. З досвіду знаю: це не рішення, яке ухвалюється раз і назавжди. До цього розуміння часто йдуть довго. Іноді навіть після певного етапу розвитку з’являється відчуття, що бренд треба переосмислити, точніше розставити акценти й додати більше особистості. Це природний ріст: коли хочеш вийти на новий рівень, стає зрозуміло, що без внутрішніх змін далі не рушиш.

Уже на рівні візуальної мови має відчуватися, кому відгукується бренд і чим він вирізняється. Тоді впізнаваність не доводиться створювати окремо — вона стає природним наслідком цілісності. На швидкоплинні тренди, звісно, варто зважати, бо і ринок, і споживач живуть у своєму ритмі. Але в цьому потоці потрібно залишатися вірним собі, робити те, що справді відгукується і відповідає характеру бренду, його внутрішньому світу.

Як ви оцінюєте рівень клієнтоорієнтованості в українському фешні сьогодні: у чому сильні сторони, яку роль відіграють соціальні платформи і наскільки простим є шлях клієнта до “своєї” речі?

Анна Клюзко: Сьогодні цей рівень справді високий: ринок загалом дуже виріс у сервісі, і бренди, і клієнти вже звикли до іншої планки уваги, комунікації та якості взаємодії. Причому це стосується не лише гравців, які давно працюють на ринку. Молоді марки також орієнтуються на сильні приклади й від самого початку намагаються тримати цей рівень. Але важливо розуміти й інше: така планка не виникає сама собою. Вона потребує великого ресурсу — часу, уваги, витримки, внутрішньої дисципліни. Іноді, щоб зберегти справді сильний сервіс, доводиться вкладати значно більше, ніж може здаватися.

Шлях до «своєї» речі сьогодні, з одного боку, став простішим завдяки соціальним платформам. Вони дають можливість швидше знайти бренд, відчути його естетику, зрозуміти подачу, побачити виріб у деталях. З іншого боку, саме через це зросли й очікування: люди звикли до швидкої відповіді, уважної комунікації, якісного пакування та загального відчуття турботи на всіх етапах.

Коли ви перейшли від “роблю сама” до “керую процесами”, що стало найважчим: відповідальність за людей і дедлайни чи постійне відчуття ризику в рішеннях?

Анна Клюзко: У роботі керівника найважче те, що відповідальність завжди багатошарова: за людей, за строки, за результат і за рішення, які нерідко доводиться ухвалювати в умовах ризику. Що більше зростають процеси, то сильніше відчувається ця напруга, оскільки будь-яка помилка впливає вже не лише на тебе, а й на команду та спільний робочий ритм.

Водночас багато залежить від того, з ким саме ти працюєш. Коли поруч люди, які розуміють свої завдання, відповідально ставляться до ролі й можуть тримати процес, керувати стає значно легше. У моєму випадку мені справді пощастило з командою: нас зараз небагато, але кожна людина чітко знає свою зону відповідальності й добре дає з нею раду.

Якщо подивитися на ваш шлях у динаміці, що найбільше допомагало рухатися вперед: характер, дисципліна, підтримка близьких чи здатність перебудовуватися, коли реальність змінює плани?

Анна Клюзко: На першому місці для мене — підтримка близьких, насамперед чоловіка. Я вважаю, що він дуже багато зробив зі свого боку для того, щоб я мала те, що маю сьогодні, і щоб бренд зміг вийти на той рівень, на якому він є зараз, бо весь цей час вселяв мені дуже багато впевненості та сміливості. Для мене це справді велика опора і рушійна сила.

Друга важлива річ — здатність перебудовуватися й ухвалювати рішення в моменті. У цій сфері постійно виникають ситуації, коли треба швидко бачити проблему, шукати вихід і брати відповідальність на себе. Були моменти, коли через зовнішні обставини доводилося оперативно змінювати робочі умови, щоб команда могла нормально працювати. І це, на мій погляд, теж про повагу до тих, з ким працюєш: важливо не лише ставити завдання, а й справді бачити, що людям потрібно.

Далі — характер, дисципліна і любов до справи. Без дисципліни в таких процесах нічого не тримається, а любов до того, чим займаєшся, дає сили не зупинятися. Я з дитинства мріяла про це, тому саме таке поєднання і стало особистою внутрішньою опорою.

На певному етапі ви отримали грант через Дію. Як це вплинуло на ваші можливості й рішення далі: що саме стало легше або швидше, і що було для вас найскладнішим у самому процесі оформлення?

Анна Клюзко: Так, ми отримували грант через Дію, і для нас це стало справді важливою підтримкою. Він не був основною фінансовою опорою бізнесу, але саме в той період дав змогу зробити кілька потрібних кроків без зайвого тиску. Ми докупили техніку, великий закрійний стіл, а також закупили тканини — дуже вчасно, бо саме переїжджали. У підсумку це дало хороший імпульс для зміцнення робочих процесів і подальшого руху вперед.

Найскладніше в цій історії — прийняти, що подібні речі далеко не завжди складаються з першої спроби. Наскільки пам’ятаю, ми отримали цю підтримку з другого разу. Але тут важливо не знецінювати саму можливість і не зупинятися після першої невдачі. Якщо справді є бажання розвивати свою справу, до таких інструментів варто ставитися серйозно.

Мій досвід це підтвердив: інколи один вчасний шанс справді допомагає бізнесу зробити потрібний крок уперед. Тому, якщо з’являються такі програми, я б радила принаймні придивитися до них уважніше й пробувати.

Як ви бачите роль ШІ та нових технологій у фешн-бізнесі зараз і найближчим часом: у чому вони можуть справді допомогти виробникам і командам, а де, навпаки, є ризики та межі, за які краще не заходити?

Анна Клюзко: Я маю доволі двоїсте ставлення до штучного інтелекту. З одного боку, коли контент створюється самостійно, у ньому відчуваються жива енергія, увага до деталей і вкладені зусилля. Такий результат часто виглядає глибшим і сильнішим. З іншого боку, сьогодні контенту настільки багато, що бренди витрачають на нього величезний ресурс, а увага аудиторії коротка. Тому в цьому сенсі ШІ справді може бути корисним інструментом: допомагати швидше створювати візуали чи ідеї й економити час там, де це доречно.

Так само він може стати в пригоді у більш прикладних речах — наприклад, у роботі з базовими капсулами, уніформою або технічними завданнями, де важливі швидкість і функціональність. Але якщо йдеться про дизайнерські речі, я тут не погоджуюся. У таких виробах дуже відчувається, чи вкладали в них живу думку, око, руку, смак. І коли цього немає, це теж видно.

Як у напружені періоди зрозуміти, що команда виснажується, і що справді допомагає втримати робочий ритм без втрати людей?

Анна Клюзко: Для мене тут найважливіше — відчувати загальний стан у колективі й розуміти, що відбувається всередині. Якщо на це не зважати, виснаження накопичується, і в якийсь момент хтось може просто піти. Зараз я ціную те, що можу бути повністю включеною в робочий процес, бачити настрій тих, з ким працюю, і вчасно реагувати: підтримати, направити, проговорити складний момент. Вважаю, що кожен має відчувати свою вагу в спільній справі, розуміти, що від нього багато залежить і ставляться з повагою.

Як для себе ви визначаєте справжню якість у виробництві одягу та аксесуарів — і на чому принципово не готові економити?

Анна Клюзко: Для мене справжня якість — це завжди про уважність до деталей і внутрішню вимогливість до результату. Вона починається з усього, що формує загальне враження від виробу: тканини, обробки, посадки, дрібних елементів, пакування. Саме в цьому й проявляється рівень. Тому є речі, на яких я не готова економити: якщо вже робити, то так, щоб потім не доводилося нічого виправдовувати чи пояснювати.

Водночас я добре розумію, що якість — це не застигла точка, а постійний рух уперед. Те, що сьогодні здається сильним рівнем, через рік уже може сприйматися інакше. Тому для мене важливо постійно вчитися, допрацьовувати деталі, покращувати обробку й не зупинятися на тому, що вже вдалося. Думаю, саме так і має рухатися будь-яка справа: не заспокоюватися на досягнутому, а шукати, як ставати точнішими, сильнішими й кращими у своєму ремеслі.

Конкуренція з масмаркетом і китайськими платформами — це щоденна боротьба за увагу. У чому, на ваш погляд, реальна сила українського виробника, коли ціна часто програє, а довіру треба вибудовувати довго?

Анна Клюзко: На цьому ринку найбільше працює те, що довіра формується глибше і на довшу перспективу. Так, її потрібно заробляти поступово: через ім’я, репутацію, стабільну якість і зрозумілий підхід до роботи. Але з часом саме це й дає результат.

У такій конкуренції дуже важливо чітко розуміти свою цінність і те, чим саме можна зачепити клієнта. Масмаркет і великі платформи завжди виграватимуть у швидкості, масштабі й ціні. Але вони не можуть дати те, що формується на рівні ідеї, деталей, якості виконання, уважного сервісу й загального відчуття речі. Саме ця цілісність і створює бажання повертатися.

Якщо говорити ширше про український ринок, то, на мою думку, локальні марки сьогодні часто виграють у змісті, гнучкості й умінні рости. Вони швидше вчаться, уважніше ставляться до власних помилок, більше працюють над якістю й краще відчувають свого клієнта.

Як пояснити різницю між «дешево й швидко» та «якісно й зі змістом» — без повчань і без відчуття, що тут щось нав’язують?

Анна Клюзко: Мені здається, цю різницю неможливо пояснити одним вдалим формулюванням — її людина відчуває сама, коли починає жити з річчю довше, ніж один емоційний імпульс. Саме тоді стає видно, за що насправді платять: за якість, відчуття себе, комфорт, форму, яка працює не один вихід і не втрачає сенсу через кілька тижнів.

На старті в цій сфері зазвичай є романтика й уявлення «як має бути». Що у вашій роботі стало для вас приємним відкриттям, а що виявилося викликом, до якого довелося дорости професійно й психологічно?

Анна Клюзко: Так, ця сфера набагато складніша, ніж може здаватися, особливо на тлі всієї цієї візуальної легкості, яку часто транслює індустрія. Найсвітліша частина для мене — це творчість: момент, коли занурюєшся в моделювання, шукаєш нову форму, відчуваєш нову ідею. Саме там у мене з’являється енергія, там я по-справжньому оживаю. Це та частина роботи, яка дає натхнення і нагадує, заради чого все починалося.

А найважче приходить тоді, коли творчість стає справою, що тримається вже не тільки на бажанні, а й на щоденній відповідальності. У якийсь момент розумієш: назад дороги вже немає, є команда, є фінансові зобов’язання, є постійна напруга, яку треба вміти витримувати. У мене теж був період сильного вигорання, коли все це накрило занадто різко. Згодом до мене прийшло інше розуміння: до цієї напруги не звикають у буквальному сенсі, але вчаться бути з нею гнучкішими, спокійнішими, дорослішими. І, мабуть, саме в цьому полягає один із найважливіших внутрішніх зсувів: ти вже не чекаєш, що стане легко, а вчишся тримати курс навіть тоді, коли важко.

Як у такій насиченій реальності втримувати внутрішній баланс, не втрачати близькість із сім’єю й залишатися ефективною в роботі?

Анна Клюзко: У кожної жінки тут свій рецепт. Я зрозуміла одне: встигнути все неможливо, тому доводиться визначати головне, розставляти пріоритети на тиждень і вже навколо цього вибудовувати все інше. Але так само важливо не втрачати внутрішній баланс: щоб мати сили, потрібен час на йогу, маленькі ритуали, на все, що повертає спокій, ясність і відчуття себе. Саме це дає мені можливість бути включеною і в роботу, і в сім’ю.

І ще одна річ, яку я прийняла: інколи можна чогось не встигнути, і це нормально. Світ від цього не руйнується. Набагато важливіше — не загубити себе в постійній гонитві. Мені здається, для жінок у бізнесі це одна з головних внутрішніх основ: берегти свій стан, чути власні межі й пам’ятати, що без відновлення довго не витримаєш.

І на завершення: яким, на вашу думку, буде український фешн у найближчі роки — що визначатиме його рух уперед, а що залишатиметься найскладнішою перешкодою для галузі?

Анна Клюзко: Найперше я дуже хочу, щоб закінчилася війна. Так, попереду ще буде непростий період, але я вірю, що український фешн має в ньому свою роль — давати людям не тільки речі, а внутрішню опору, настрій і відчуття життя, яке триває.

Мені здається, сила цієї індустрії — у здатності підтримувати і країну, і людей: створювати робочі місця, рухатися далі, робити нові колекції, які дають емоцію, смак до життя й відчуття краси навіть у складний час. Хочеться, щоб ми всі працювали натхненно, відновлювалися, вірили в себе і в те, що попереду все може бути добре. Інколи саме краса, справа, яку любиш, і рух уперед тримають сильніше за будь-які слова.

Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!

Читайте також
19 Березня 2026 року - 11:28
Автоцивілка – обов'язковий страховий поліс для кожного власника автомобіля в...
18 Березня 2026 року - 17:54
У Верховній Раді з’явилася законодавча ініціатива, яка може змінити підхід...
18 Березня 2026 року - 13:50
24 березня 2026 року в ресторані Veranda on the River...
17 Березня 2026 року - 13:25
Щоденно українці переказують з картки на картку мільйони гривень рідним,...