Смартфон ще не встиг прогрітись у руці, а палець уже ковзає до звичного кружечка. Чи це іконка WhatsApp, чи Telegram — важливо одне: розмова почалася раніше, ніж сніданок. Повідомлення, фото, голосові, документи — усе проходить через той самий чат. Месенджери перестали бути каналами зв’язку. Вони перетворилися на середовище проживання: віртуальне, побутове, звичне.
Не обирають, а впізнають
Люди рідко «вирішують» користуватись конкретним месенджером. Це радше інстинктивне визнання, що «цей — мій». Telegram приваблює своєю відкритою структурою: групи, канали, бот-інструменти, анонімність — він дає відчуття контролю і свободи. У той час як WhatsApp, з його простим інтерфейсом і масовою присутністю, більше асоціюється зі стабільністю, родинним зв’язком і звичним порядком.
Вибір платформи часто залежить від країни, кола спілкування, навіть професії. У Латинській Америці, наприклад, понад 90% користувачів віддають перевагу WhatsApp (за даними statista.com). В Україні ситуація інша: Telegram посідає перше місце за популярністю серед месенджерів — ним користуються 86% українців (за даними Kantar Україна, 2024). Вибір не раціональний, а соціальний. Він підкріплюється емоцією: «тут мої».
Економіка в кишені
Месенджери давно інтегрувались у бізнес-моделі. Для малого підприємництва Telegram став фактично безкоштовною платформою для створення міні-маркетів. Продавці одягу, косметики, квитків ведуть канали, розсилають новини, приймають замовлення. Жодної комісії, жодних витрат — і весь ринок перед очима.
WhatsApp зі своєю Business-версією більш орієнтований на офіційні компанії: бронювання, нагадування, сервіс. У 2023 році понад 200 мільйонів компаній використовували WhatsApp Business для спілкування з клієнтами (за даними businessofapps.com).
Тривога у сповіщеннях
Цифрова звичка переглядати повідомлення щойно прокинулись — це спосіб перевірити безпеку, зняти напругу, підтвердити приналежність. В Україні в періоди активних обстрілів Telegram-канали стали джерелом критично важливої інформації. Вони об’єднували, координували, тримали на зв’язку.
Це емоційний аспект: довіра до месенджера як до «своєї території». Тут зберігаються голоси рідних, важливі переписки, згадки про плани, спогади, домовленості. І коли Telegram блокується в Ірані чи WhatsApp обмежується в Ефіопії, люди сприймають це не як технічну несправність, а як вторгнення в особисте.
Месенджер як стиль життя
Для багатьох Telegram став частиною інформаційної дієти: канали замінили медіа, чати — форуми, боти — сервіси. Люди читають новини, слухають музику, замовляють доставку, беруть участь у голосуваннях — усе через одне вікно.
WhatsApp натомість трансформується у діловий інструмент. Наприклад, у Європі стрімко зростає використання WhatsApp для внутрішньої комунікації у компаніях — понад 65% німецьких компаній використовують його замість корпоративної пошти (за даними bitkom.org, 2024).
Різні платформи — різні ритми життя. Але в обох випадках месенджери перестали бути інструментами — вони стали середовищем.
Що далі?
Месенджери еволюціонують у напрямку мікросоціальних мереж. Telegram уже тестує функції сторіс, рекламу в каналах, платні підписки. WhatsApp інтегрує платіжні функції в Індії та Бразилії. Наступним кроком стане повна заміна банків, новин, відеозв’язку, і, можливо, навіть маркетплейсів.
Вибір месенджера — це вибір екосистеми. І, так само як колись ми вибирали між Android і iOS, тепер обираємо: чи наше життя буде всередині Telegram, чи у фокусі WhatsApp.
Автор: Ганна Захаревич, аналітик бізнесу, стратегії та економіки
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
