Обшук є однією з найбільш інтенсивних слідчих (розшукових) дій, оскільки безпосередньо втручається у право людини на недоторканність житла та приватного життя, або перешкоджає діяльності суб’єктів господарювання у разі його проведення в офісних та інших приміщеннях останніх. Об’єктом обшуку може стати транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи. У сучасних реаліях обшуки нерідко супроводжуються порушеннями процесуальних норм, психологічним тиском та зловживанням повноваженнями з боку правоохоронних органів. Саме тому знання правових підстав обшуку та алгоритму поведінки під час його проведення є критично важливим для кожного.
Пояснюємо, в яких випадках обшук є законним, хто має право його проводити та як особі захистити свої права на кожному етапі.
Визначення обшуку в кримінальному процесі
Відповідно до статті 234 Кримінального процесуального кодексу України, обшук – це слідча дія, яка проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини кримінального правопорушення, відшукання знарядь злочину, майна, здобутого злочинним шляхом, або розшуку осіб. Стаття 13 цього Кодексу забороняє проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Тобто, зазвичай обшук проводиться на підставі вмотивованої ухвали слідчого судді, винесеної за клопотанням слідчого та прокурора. Але в багатьох випадках має місце передбачений статтею 233 цього Кодексу невідкладний обшук (проникнення без ухвали з подальшою судовою перевіркою), яким доволі часто зловживають правоохоронці, особливо під час дії воєнного стану.
Ключові ознаки обшуку:
- проводиться уповноваженими особами лише в межах кримінального провадження;
- має чітко визначену мету і об’єкт;
- істотно обмежує конституційні права особи.
Обшук відрізняється від огляду чи виїмки, адже для них передбачено інший процесуальний порядок та обсяг повноважень слідчого.
Коли обшук є законним
Отже, основною умовою законності обшуку є його проведення на підставі ухвали слідчого судді. Така ухвала має містити конкретну адресу, перелік предметів або осіб, яких планується відшукати, а також строк її дії.
Законність обшуку визначається сукупністю таких умов:
- наявність відкритого кримінального провадження;
- достатні обґрунтовані підстави для втручання;
- суворе дотримання меж судового дозволу та процесуальних вимог.
Невідкладний обшук може бути законним лише у виняткових випадках, коли допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали суду, зокрема для врятування життя людей або безпосереднього переслідування підозрюваного. Проте навіть у таких ситуаціях слідчий зобов’язаний невідкладно звернутися до суду для перевірки законності своїх дій.
Хто має право проводити обшук
Правом проводити обшук наділені виключно уповноважені суб’єкти кримінального процесу. До них належать слідчі, детективи та прокурори, а також оперативні працівники – лише за письмовим дорученням.
Під час обшуку обов’язковою є:
- участь понятих або
- безперервна відеофіксація слідчої дії.
Відсутність цих елементів може свідчити про істотне порушення процесуального порядку і неможливості використання результатів обшуку як доказів.
Права особи під час обшуку
Особа, у приміщенні якої проводиться обшук, не є беззахисною, закон прямо гарантує їй низку процесуальних прав:
- право на адвоката та очікування його прибуття;
- право отримати копію судової ухвали;
- право не давати пояснень без захисника;
- право заявляти клопотання, вносити зауваження до протоколу;
- право здійснювати власну відеофіксацію (крім випадків розголошення таємниці слідства).
Реалізація цих прав та присутність адвоката значно знижує ризик зловживань.
Обов’язки правоохоронців під час обшуку
Правоохоронні органи зобов’язані діяти виключно в межах наданих законом повноважень. Вони не мають права виходити за межі ухвали або вилучати майно (речі, документи), не пов’язане з кримінальним провадженням, за винятком предметів, вилучених з цивільного обігу.
До обов’язків слідчого належать:
- пред’явлення ухвали та посвідчень;
- допуск адвоката;
- забезпечення участі понятих, фіксацію процесу (фото, відео);
- складання протоколу з дотримання процесуальних вимог, вручення його копії;
- забезпечення збереження майна.
Як себе поводити: практичні поради
До початку обшуку – насамперед слід зберігати спокій та перевірити службові посвідчення осіб, які прибули. Необхідно уважно ознайомитися з ухвалою суду та зафіксувати її реквізити. Вимога викликати адвоката є законною і не може бути проігнорована.
Під час проведення – не варто чинити фізичного опору чи перешкоджати діям слідчого. Водночас потрібно уважно стежити за кожною процесуальною дією, фіксувати всі порушення, вилучення майна та не надавати жодних пояснень без адвоката.
Після завершення – перед підписанням протоколу необхідно ретельно його прочитати та внести всі зауваження. Копія протоколу має бути обов’язково вручена особі.
Типові порушення під час обшуків
На практиці найчастіше трапляються:
- проведення обшуку за межами зазначеної адреси;
- недопуск адвоката;
- необґрунтоване вилучення майна;
- формальна або відсутня відеофіксація.
Процесуальні порушення, зафіксовані у протоколі, можуть стати підставою для оскарження і визнання доказів недопустимими.
Оскарження та висновки
Ухвала слідчого судді про проведення обшуку не підлягає апеляційному оскарженню, проте, незаконні дії або бездіяльність під час самого обшуку можуть бути оскаржені слідчому судді. Окрім цього, сторона захисту має право вимагати виключення доказів, отриманих з порушенням закону, та порушувати питання про відповідальність посадових осіб.
Обшук – це не безконтрольний інструмент. Чітке розуміння законних підстав обшуку, знання своїх прав і своєчасне залучення адвоката дозволяє не лише зафіксувати і мінімізувати порушення, а й вибудувати ефективну стратегію захисту.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
