У новому звіті KPMG International «Прогноз найвищих ризиків: основні показники для бізнесу у 2024 році та найближчому майбутньому» експерти називають одразу три ключові ризики для міжнародного бізнесу у 2024 році та найближчому майбутньому. Йдеться, зокрема, про геополітичну невизначеність, торговельні обмеження та відсутність єдиних правил щодо використання штучного інтелекту (ШІ). Варто пам’ятати, що саме сектор енергетики та природних ресурсів залишається найбільш вразливим.
Станом на зараз підприємства, які працюють у кількох країнах, зараз зростають повільніше та прикладають більше зусиль для своєї стійкості. Вони зіштовхуються зі складними викликами в умовах розбіжностей у державному регулюванні, військових конфліктів, стрімкого технологічного прогресу та політичної невизначеності.
Геополітична невизначеність
Міжнародний бізнес стає більш вразливим через кілька чинників. Тут йдеться і про швидкий технологічний прогрес, і про зміни клімату. На додаток дається взнаки ще й геополітична напруга. Зокрема, у 2023 році більше ніж 90 країн брали участь у збройних конфліктах, тоді як у 2008 таких було трохи менше ніж 60. Це призвело до падіння глобального ВВП на 12,9%. Щоб зменшити ризики, пов’язані з цим, компаніям варто превентивно займатися підвищенням своєї операційної стійкості. Насамперед це має на меті впровадження проактивних практик управління ризиками, проведення сценарного планування, диверсифікацію ланцюгів поставок та зміцнення заходів кібербезпеки.
Торговельні обмеження
За даними МВФ, кількість торговельних обмежень зросла до 3000 – це у порівнянні з 2019 роком майже втричі. Зокрема, йдеться про протекціоністські політики із захисту місцевих товаровиробників, несприятливі для організацій, що працюють на міжнародних ринках. Такі обмеження створюють бар’єри для транскордонної торгівлі, впливають на ланцюги поставок та доступ до ринків. Організаціям слід навчитися навігації в умовах торговельних обмежень та розробляти альтернативні стратегії для пом’якшення можливих збоїв.
Прогалини у правилах використання штучного інтелекту
ШІ стає трансформаційною силою для різних галузей, інвестиції тут зросли більш ніж у п’ять разів за 10 років – з 2013 по 2023 рік. Однак хоча ШІ відкриває величезні можливості, його потрібно використовувати етично та відповідально. Варто вже зараз створювати умови прозорості та звітності при впровадженні моделей і систем на основі ШІ.
Команда експертів KPMG розробила карту впливу найвищих ризиків на окремі сектори економіки. Найбільшого впливу зазнає сектор енергетики та природних ресурсів. Серед причин — невизначеність на Близькому Сході та політизація доступу до мінералів і критичних ресурсів. Інфраструктурна галузь та фінансові послуги займають друге та третє місця. Вони зіштовхуються із загрозами через прогалини в правилах використання ШІ та економічні труднощі, що зростають.
«На тлі економічних та технологічних змін, у випадку України – це ще й виклики, пов’язані з війною, компанії мусять посилювати свою корпоративну стійкість. Їм необхідно долати перешкоди не тільки у вигляді підвищення тарифів, державного регулювання, санкцій та інших торговельних бар’єрів, але й виклики з нематеріальної сфери, зокрема — це кіберзагрози та зміни, зумовлені використанням ШІ. Нині світова економіка переживає перехід до деглобалізації та словбалізації, що означатиме уповільнення міжнародної інтеграції, поглиблення зв’язків, а не розширення», – коментує Олена Макаренко, партнерка KPMG в Україні, керівниця напряму форензік, керівниця напряму сталого розвитку та ESG, голова Impact Комітету.
Станом на зараз сектор енергетики та природних ресурсів також отримав найнижчий індекс фінансової ефективності (Financial Performance Index – FPI) серед усіх секторів. Індекс FPI базується на даних з понад 40 000 компаній по всьому світу. Низький показник свідчить про недостатню ефективність та потенційну фінансову нестабільність у секторі. Він підкреслює нагальну потребу компаній у цьому секторі переглянути свої стратегії, ефективно управляти ризиками та адаптуватися до змін у ринкових умовах.
Як виявилося, пандемія COVID-19 була тільки «репетицією» до більших ризиків та загроз, з якими компанії зіштовхуються сьогодні. Лідери ринку розвинули певний рівень стійкості, але вперше в сучасній історії вони мають справу з викликами на багатьох фронтах — від збройних конфліктів до складного державного регулювання, змін клімату та «клаптикових» правил при впровадженні ШІ у різних країнах і регіонах. KPMG визначає 5 перших кроків, які можуть зробити керівники у бізнесі сьогодні:
- Провести всебічну оцінку ризиків.
- Постійно стежити за геополітичними подіями та бути у курсі.
- Диверсифікувати ланцюги поставок.
- Зміцнювати операційну стійкість.
- Зміцнювати зв’язки з зацікавленими сторонами.
Вказані вище дії сприятимуть забезпеченню довгострокової життєздатності та стійкості. Керівна ланка має фокусуватися на ефективності та безпеці ланцюгів поставок, одночасно орієнтуючись у складних локальних промислових політиках та торговельних обмеженнях. Щодо політики ШІ спостерігаються різні підходи в різних регіонах, але зрозуміло, що відповідальність за стратегію ШІ лежить на самих компаніях.
«Євросоюз став зачинателем у прийнятті комплексного законодавства про ШІ, спрямованого на використання потенціалу цієї технології при одночасному управлінні її ризиками. Однак цей регуляторний крок тільки підкреслює ширший тренд до деглобалізації, коли регіони приймають внутрішні правила, відходячи від глобальних стандартів. З чого можна зробити висновок, що внутрішні захисні заходи проти технологічних ризиків мають пріоритет над транскордонною технологічною інтеграцією», – додала Олена Макаренко.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
