В Україні майже кожна людина користується мобільними гаджетами та виходить через них в Інтернет. Приватні та державні підприємства відмовляються від паперового документообігу на користь електронного. Функціонування банківського сектору, транспортної галузі, великих підприємств наразі повністю залежить від стабільності кіберпростору. Рівень пов’язаної з ним злочинності щорічно зростає, а страждають як прості громадяни, так і масштабні корпорації та стратегічно важливі об’єкти.
Покарання за порушення закону, що полягало у несанкціонованому втручанні в роботу електронно-обчислювальних машин, тобто комп’ютерів, передбачає стаття 361 Кримінального Кодексу України.
Які наразі передбачено покарання?
Ст. 361 КК України постійно вдосконалюється. Останні зміни, внесені у 2022 році, були спрямовані на підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю в умовах дії воєнного стану. За цією статтею між злочином та покаранням передбачений такий причинно-наслідковий зв’язок:
1. Втручання без дозволу у функціонування інформаційних, електронних, комунікаційних систем і мереж — штраф (1–3 тис. мінімальних зарплат) або пробаційний нагляд (до 3 років), або обмеження волі на той самий термін.
2. Ті ж повторні чи вчинені групою людей за попередньою домовленістю дії — штраф (3–7 тис. мінімумів доходів) або обмеження волі на 2–5 років, або її позбавлення на аналогічний термін.
3. Вчинки, зазначені у перших 2 частинах статті, якщо через них стався виток інформації, її втрата, блокування, підробка, спотворився хід обробки чи маршрутизації даних — штраф (7–10 тис. неоподатковуваних мінімальних зарплат) або ув’язнення на 3–8 років. Додатковим заходом може стати позбавлення права перебувати на низці посад чи вести певну діяльність протягом максимум 3-річного терміну.
4. Злочини, передбачені першими двома частинами статті, які завдали значної шкоди чи зумовили ризик тяжких техногенних або екологічних катастроф, епідемій, масових смертей тощо — тюремний строк від 8 до 12 років. Також злочинця можуть позбавити можливості обіймати певний перелік посад та займатися певними видами діяльності протягом 3 років.
5. Дії, описані у третій та четвертій частинах, вчинені за воєнного стану — ув’язнення у виправній установі на 10–15 років з позбавленням права перебувати на певних посадах та займатися певною діяльністю протягом 3 років.
6. Дії, про які йдеться у частинах 1–4 цієї статті, не визнаються недозволеним втручанням у роботу комп’ютерів, якщо вчинили їх згідно з порядком пошуку та виявлення можливих слабких місць в системі.
Злочин може полягати в отриманні доступу до системи без дозволу, блокуванні доступу до даних, викраденні (наприклад, через ознайомлення з даними чи шляхом їх копіювання) або зміні інформації, пошкодженні системи. Завдяки роботі законодавців і Кіберполіції ведеться дієва боротьба з порушниками закону. Ключовим доказом у таких справах є цифрова інформація чи її сліди.
Кого можуть звинуватити за статтею 361 КК України: приклади з судової практики
Цифрова революція призвела до того, що злодієм може виявитися не лише досвідчений хакер, а буквально звичайний громадянин, навіть просто юнак зі смартфоном, що без дозволу проникає в системи й мережі. Це, до прикладу, люди, які вчиняють шахрайські дії задля збагачення або співпрацюють з ворогом з метою завдання шкоди обороноздатності.
У будь-якому випадку суб’єктом недозволеного втручання є фізична особа, котра досягла 16-річного віку. Суб’єктивність її дій може виражатися прямим умислом та активними діями.
Ось декілька прикладів з судової практики. Громадянин викрав кредитну банківську картку, унеможливив доступ власника до онлайн-банкінгу, отримав повний доступ до банківських рахунків, що є витоком інформації, та заволодів наявними на них коштами. Суд призначив покарання за ч. 5 ст. 361 КК України — 5 років позбавлення волі.
В іншому випадку один з в’язнів створив організовану злочинну групу. Використовуючи телефони з доступом в Інтернет, злочинці дзвонили абонентам та видавали себе за представників служби безпеки банку з метою заволодіння особистими даними. Організатор отримав 6 років, а інші обвинувачувані — по 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
За яких умов особу звільняють від покарання?
Якщо громадянин вчинив протизаконну дію, передбачену ч. 1 ст. 361 КК, суд має звільнити його від кримінальної відповідальності у цих випадках:
- Після скоєного особа щиро визнала свою провину, всіляко допомагала розкриттю кримінального правопорушення та цілковито відшкодувала завдані нею збитки чи усунула шкоду, яку заподіяла.
- Вперше скоїла такий проступок, після чого примирилася з потерпілою стороною та відшкодувала завдані збитки чи усунула завдану шкоду.
Якщо людина вчинила діяння, передбачене ч. 2 ст. 361, від покарання її може бути звільнено за низки умов:
- Її передання на поруки колективу підприємства за його клопотанням, якщо особа вперше вчинила таке діяння, а протягом року виправдала довіру, брала участь у заходах виховного характеру, дотримувалася правил громадського порядку.
- Вперше вчинила таке діяння, до того ж з певних причин воно припинило бути суспільно небезпечним або небезпечним для суспільства перестав бути власне порушник.
Наприклад, потенційно осудними за статтею 361 КК України є громадяни, які в мовах війни є учасниками так званої кіберармії. Звичайні люди за підтримки IT-фахівців атакують ворога в мережі, зриваючи його плани та завдаючи збитків. Наразі, навіть якщо ініціюються кримінальні провадження проти таких осіб, правоохоронці та судді застосовують механізми звільнення їх від відповідальності, адже дії зазначених вище осіб не є суспільно небезпечними, не суперечать інтересам країни та українського народу.
Автор: Андрій Турій, адвокат та керуючий партнер “Турій та Партнери”
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!
Стрічка новин 
