Ексканцлер Німеччини Герхард Шредер, відомий дружбою з Володимиром Путіним, заявив, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Україна просила його стати «посередником» у переговорах з Росією, але, каже він, знайти компроміс «не дали американці».
Про це Шредер сказав у великому інтерв’ю німецькій газеті Berliner Zeitung.
Він сказав, що нинішній канцлер Німеччини Олаф Шольц і президент Франції Емануель Макрон «насправді повинні підтримувати мирний процес в Україні, тому що це справа не лише Америки, а перш за все Європи».
Шредер нарікає, що замість питання «Що ми можемо зробити, щоб закінчити війну?» сьогодні звучить лише питання «Що ми можемо зробити, щоб постачати більше зброї?».
Він розповів, що у 2022 Україна нібито просила його стати посередником у переговорах з Росією, і що до процесу був залучений Рустем Умєров, який тоді входив в українську переговорну делегацію, а нині є міністром оборони України. ЗМІ у березні 2022-го писали, що Шредер мав переговори з Путіним та українською делегацією.
«У 2022 році я отримав запит від України, чи можу я бути посередником між Росією та Україною. Питання полягало в тому, чи зможу я передати меседж Путіну. Приходив і той, хто мав дуже близькі стосунки з самим українським президентом — Рустем Умєров, нинішній міністр оборони України. Він є представником кримськотатарської меншини. Тоді постало питання: як закінчити війну?», — розповідає Шредер.
За його словами, пропозиція включала п’ять пунктів.
«Перше: відмова України від членства в НАТО. Україна все одно не може виконати умови. Друге: проблема мови. Український парламент скасував двомовність. Це треба змінити. Третє: Донбас залишається у складі України. Але Донбас потребує більшої автономії. Робочою моделлю був би [австрійський] Південний Тіроль. Четверте: Україні також потрібні гарантії безпеки. Рада безпеки ООН і Німеччина мають надати ці гарантії. П’яте: Крим. Як давно Крим був російським? Для Росії Крим — це не просто регіон, а частина її історії. Війну можна було б закінчити, якби не грали геополітичні інтереси», — вважає ексканцлер.
На що журналіст зауважив, що варто зважати також на міжнародне право.
«Так, але це не лише юридичне питання», — відповів політик.
Шредер заявляє, що домовитися Україні «не дали» США.
«Єдиний, хто міг би розв’язати війну проти України — це американці. На мирних переговорах у березні 2022 року в Стамбулі з Умєровим українці не погодилися на мир, бо їм не дали. Про все, що вони обговорювали, вони спочатку повинні були розпитати американців», — каже Шредер.
а його словами, Україні пропонували австрійську безпекову модель.
«У мене було дві розмови з Умєровим, потім розмова сам на сам з Путіним і потім з представником Путіна. Розмову розпочав Умєров із привітання від Зеленського. Як компроміс гарантій безпеки України була запропонована австрійська модель або модель 5+1. Умєров вважав, що це добре. Він також продемонстрував готовність щодо інших пунктів. Він також заявив, що Україна не хоче членства в НАТО. Він також заявив, що Україна готова відновити російську мову на Донбасі. Але зрештою нічого не вийшло. Моє враження: нічого не могло статися, тому що все інше вирішувалося у Вашингтоні», — каже ексканцлер.
На його думку, «це було фатально», тому що «в результаті Росія стане тісніше прив’язана до Китаю, чого Захід не повинен хотіти».
Він додав, що європейці «зазнали невдачі».
«У березні 2022 року було вікно. Українці були готові говорити про Крим», — каже політик.
На зауваження журналіста про те, що масові вбивства, вчинені росіянами в Бучі, призвели до завершення переговорів, Шредер відповів: «Під час переговорів з Умєровим 7 і 13 березня про Бучу нічого не було відомо. Я думаю, що американці не хотіли компромісу між Україною та Росією».
«Американці вірять, що зможуть стримати росіян. Зараз відбувається об’єднання двох гравців — Китаю та Росії, обмежених США. Американці вважають, що вони достатньо сильні, щоб тримати обидві сторони під контролем. На мою скромну думку, це помилка. Тільки подивіться, наскільки зараз розірвана американська сторона. Подивіться на хаос у Конгресі», — каже німецький канцлер.
Він вважає, що американці переоцінюють себе.
На питання, чи можливо відновити його мирний план, Шредер відповів ствердно: «Так. І єдині, хто може ініціювати це, — це Франція та Німеччина».
Журналіст Berliner Zeitung відреагував питанням, чи можна довіряти росіянам, нагадавши, що у січні 2022 року вони запевняли, що не планують вторгнення в Україну. Він запитав Шредера, хіба можна не боятися, що росіяни будуть іти все далі.
«Для нас немає загрози. Цей страх приходу росіян абсурдний. Як вони мають перемогти НАТО, не кажучи вже про окупацію Західної Європи?», — вважає ексканцлер.
На його думку, росіяни хочуть «статусу-кво на Донбасі та в Криму. Не більше».
Він також каже, що розуміє, що Росія відчуває загрозу від НАТО.
«Я вважаю, що це була фатальна помилка, що Путін почав війну. Мені зрозуміло, що Росія відчуває загрозу. Подивіться: Туреччина є членом НАТО. Є ракети, які можуть долетіти до Москви напряму. США хотіли привести НАТО до західного кордону Росії, наприклад, з Україною як новим членом. Все це відчувалося як загроза для росіян. Є й ірраціональні точки зору. Я не хочу це заперечувати. Росіяни відповіли сумішшю обох: страху та превентивного захисту», — міркує Шредер.
Тому, додає він, «нікому в Польщі, країнах Балтії і тим більше в Німеччині – словом, в усіх країнах-членах НАТО — не варто вірити, що вони в небезпеці. Росіяни не почали б війни з жодним членом НАТО».
«Ви серйозно вірите, що після катастрофи, яку росіяни переживають зі своєю війною в Україні, вони тепер думають про напад на Західну Європу? … Ніхто в Росії серйозно не думає вступати в конфлікт з НАТО», — каже він.
Журналіст зазначив, що за такою логікою оскільки нема загрози нападу на Європу з боку Росії, можна не боятися продовжувати поставки зброї Україні.
Шредер у відповідь сказав, що це не є рішенням назавжди і тому потрібно повертатись до переговорів з Росією.
«Якщо ви поєднаєте це з пропозицією, ви зможете це зробити. Ми, німці, також багато постачали — на радість американській і німецькій збройовій промисловості. Чому Шольц і Макрон не поєднали поставки зброї з пропозицією поговорити? Макрон і Шольц єдині, хто може говорити з Путіним. Ми з [експрезидетом Франції Жаком] Шираком робили те саме під час війни в Іраку. Чому підтримку України не можна поєднати з пропозицією розмовляти з Росією. Поставки зброї не є рішенням назавжди. Але ніхто не хоче говорити. Всі сидять в окопах. Скільки ще людей має померти? Це трохи схоже на Близький Схід. Хто жертви з одного і з іншого боку? Бідні люди, які втрачають своїх дітей. Ніхто з важливих людей не рухається. Єдиним, кому вдалося щось зробити, хоча його завжди ганьблять, був Ердоган з його зерновою угодою. Це мене справді турбує», — сказав німецький політик.
У відповідь на зауваження про те, що Путін взагалі може не хотіти переговорів і що він прагнув завоювати Київ, але переоцінив можливості Росії, Шредер сказав, що «не знає цього» і повторив свої думки про нібито загрозу розширення НАТО для Росії.
«Подивіться: у Москві є дві важливі людини. Путін — головний, і Медведєв. Останній має свій вплив на російське суспільство. Він є заступником голови Радбезу РФ. Ніхто на Заході не хоче цього чути: хто б не був при владі, в Росії є переконання, що Захід хоче далі розширюватися разом з НАТО, а саме на пострадянський простір. Ключове: Грузія та Україна. Ніхто на чолі Росії цього не допустить. Цей аналіз загроз може бути емоційним, але він реальний у Росії», — каже він.
Тому, додає Шредер, «Захід повинен це розуміти і відповідно йти на компроміси, інакше миру буде важко досягти».
На слова журналіста про те, що Путін надто часто порушував своє слово, ексканцлер відповів: «Хай би він сказав, що не буде нападати на Україну. Такої страховки я ніколи не отримував».
Шредер також прокоментував обурення щодо його дружніх відносин у минулому з Володимиром Путіним, якого тепер суд у Гаазі офіційно звинувачуєу воєнних злочинах.
«Це не те, що жити разом. Так не влаштовані людські стосунки. Я вважаю, що Путін віддав неправильний наказ. Я сказав це публічно. Мені не потрібно робити це весь час. Існують стосунки між людьми, які мають різні погляди. У моєму випадку це стосується Володимира Путіна. Друге — політичне питання. Росія залишається Росією. Неважливо, хто і як нею керує. Німеччина зацікавлена в підтримці економічних і політичних відносин з Росією, навіть якщо це важко. Ми маємо подібне з багатьма державами; з Китаєм, з Туреччиною. Якщо політика зводиться до емоційного, то це неправильно», — каже Шредер.
Він також прокоментував відносини Німеччини з Китаєм, засудивши «моралізаторство» нинішньої очільниці МЗС Німеччини від партії зелених Анналени Бербок.
«Я обмежено розумію моралізаторство Зелених. Міністерка закордонних справ Бербок моралізує на адресу Китаю та Росії, добре. При цьому вона забуває, що Німеччині потрібні розумні відносини з обома, без засудження війни проти України … Навіщо міністр закордонних справ провокує в такій ситуації [назвавши очільника Китаю Сі Цзіньпіна диктатором], коли інших проблем вистачає?», — каже Шредер.
Він каже, що азіати обурені цим і колись їх терпіння лусне: «Азіати не хочуть втрачати обличчя. Заява Бербок була незручною для Китаю. Китайці хочуть співпраці з Німеччиною, тому що відносини між двома країнами менш обтяжені історично. Моралізаторство Бербок не матиме успіху у внутрішній політиці, але зашкодить Німеччині та німецькій економіці … Коли добре працює економіка, кожен щось отримує».
Шредер вважає, що «Бербок своїм курсом хоче підлеститися до американців, нашого найважливішого союзника».
«Це може бути правильним. Я б сказав: ми повинні зберегти альянс, але не за будь-яку ціну. Ми проводили здебільшого суверенну зовнішню політику. Сьогодні у нас цього вже немає», — вважає він.
Підписуйтесь на Перший Бізнесовий в Telegram і Facebook і читайте найважливіші і найсвіжіші новини першими!